ЧЕРКАСИ. Каплиця Благовіщення Пресвятої Діви Марії | Костели і каплиці України

Костели і каплиці України

УкраїнськаРусскийPolski
КАТЕДРИ, КОСТЕЛИ, КАПЛИЦІ ПОДІЇ, ДОКУМЕНТИ, ПУБЛІКАЦІЇ СВЯТІ, АРХІПАСТИРІ, ПАСТИРІ
Катедри, костели і каплиці / Київсько-Житомирська дієцезія / Черкаська обл.: 8
Фільм «CARITAS-SPES.
Віра та надія усіх нужденних»
1799 - 1808 КвЖт ЗВЕНИГОРОДКА [Преображення Господнього] - Звенигородський р-н, Черкаська обл.
185? КвЖт МЕДВЕДІВКА [Костел] - Чигиринський р-н, Черкаська обл.
1853 КвЖт МОНАСТИРИЩЕ [Діоніcія] - Монастирищенський р-н, Черкаська обл.
1857 КвЖт МОШНИ [Різдва П.Д.М] - Черкаський р-н, Черкаська обл.
1818 - 1827 КвЖт СМІЛА [Успіння П.Д.М.] - Смілянський р-н, Черкаська обл.
1702 КвЖт ТАЛЬНЕ [Анни] - Тальнівський р-н, Черкаська обл.
1780 - 1826 КвЖт f УМАНЬ [Успіння П.Д.М.] - Уманьський р-н, Черкаська обл.
1998 КвЖт w ЧЕРКАСИ [Благовіщення П.Д.М.] - міста, Черкаська обл.
1

ЧЕРКАСИ.
Каплиця Благовіщення Пресвятої Діви Марії

  1998   Загальна інформація 16.12.2014 14:11
18015 Черкаси,
вул. Піонерська, 22,
+380 (472) 32-00-72,
www: rkcck.opoka.org

Черкаси як постійне поселення відомі з кінця XIII століття, проте перша достовірна згадка міститься у Густинському літописі і датується 1305 роком. У 1386 році місто стало столицею Руського гетьманства. Від назви міста, навколо якого поселялись козаки, їх взагалі почали називати черкасами. А в російських документах XVI–XVII століть черкасами називали вже всіх українців. В 1791 році місто отримало магдебурзьке право, хоча існує версія, що такий привілей Черкаси мали й раніше. З 1797 року Черкаси стали ценром повіту Київської губернії, а 1923 року - центром Черкаського, з 1927 року — Шевченківського округу і району. Після ліквідації округів 1930 року місто залишилось центром району, який з 1932 року входив до Київської області. Нині - обласний центр.

Джерело фотознімка: rkcck.opoka.org

Станом на 1765 рік у Черкасах була філіальна каплиця парафії у Смілій. Ймовірно, що ця святиня занепала, оскільки спорудження у місті наступної філіальної каплиці (вже парафії у Мошнах) під титулом св. Миколая по вул. Смілянській датують 1780 роком. У 1824 році її реставрували коштом парафіян. Святиню повністю знищила радянська влада весною 1924 року.

Джерело фотознімка: rkcck.opoka.org

У 1995-1998 роках до римо-католиків Черкас приїжджав із Тального о.-сальваторіянець Станіслав Муравський. 27 квітня 1997 року було засновано місцеву парафію, першим настоятелем якої став о. Станіслав Муравський. Після нього душпастирство перейняв о. Олександр Гурський, за урядування якого у грудні 1998 року було придбано одноповерховий будинок по вул. Піонерській 22 та пристосовано його для потреб тимчасової каплиці, якою послуговуються досі. Богослужіння тут проводяться у кілька змін, оскільки у ній не можуть поміститись усі бажаючі. У лютому 2010 року, під час перебування у місті делегації з Польщі була досягнута домовленість на рівні міської влади щодо будівництва у Черкасах костелу, адже місто є єдиним обласним центром в Україні, яке не має жодного римсько-католицького храму. 10 травня 2012 року парафія отримала дозвіл і ділянку під будівництво свого костелу. Храм збудують у готичному стилі.

Джерело фотознімка: rkcck.opoka.org

Парафію обслуговують дієцезіальні священики.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ЗІ СВЯТИНЕЮ (Відпусти, ювілеї): 1) 09.04.2018 «Відпуст Благовіщення Господнього у Черкасах»;
ІНШІ ПОВ'ЯЗАНІ ЗІ СВЯТИНЕЮ ПУБЛІКАЦІЇ: 1) 30.07.2017 «Єпископ Кривицький відвідав парафію у Черкасах»; 2) 18.03.2016 «Вандали у пошуках металу? Святотацтво у Дрогобичі на Львівщині та у Черкасах»; 3) 07.02.2016 «Візитація парафії у Черкасах»; 4) 24.12.2013 «У Черкасах скаути передали Віфлеємське Світло місцевим римо-католикам»; 5) 24.12.2012 «Українські скаути вперше передали Віфлеємське світло римо-католикам у Черкасах»;
Інші святині з титулом Матері Божої / Благовіщення: 1. КЛЕВАНЬ [Благовіщення П.Д.М.], 2. МЕЖИРІЧЧЯ [Благовіщення П.Д.М.], 3. СИДОРІВ [Благовіщення П.Д.М.], 4. СУМИ [Благовіщення П.Д.М.], 5. ШИДЛИВЦІ [Благовіщення П.Д.М.]
Інші святині з духовенством Дієцезіальне / Київсько-Житомирське: 1. ЄМІЛЬЧИНЕ [Матвія], 2. ІРШАНСЬК [Дитятка Ісус], 3. АНДРУШІВКА [Власа], 4. БІЛА ЦЕРКВА [Йоана Хрестителя], 5. БАСТОВА РУДНЯ [Серця Марії], 6. БЕЗПЕЧНА [Ізидора], 7. БЕРДИЧІВ [Варвари], 8. БОГУСЛАВ [Зіслання С.Д.], 9. БОЯРКА (Будаївка) [Святого Духа], 10. БРУСИЛІВ [Святого Духа], 11. ВОЛОДАРСЬК-ВОЛИНСЬКИЙ [Преображення Господнього], 12. ВОРЗЕЛЬ [Йоана Павла ІІ], 13. ВОРЗЕЛЬ [Серця Ісуса {семінарія}], 14. ГОРОДКІВКА (Халаїмгородок) [Клари], 15. ГОРОДНИЦЯ [Антонія], 16. ГРИШКІВЦІ [Агнеси], 17. ЖИТОМИР [Андрія], 18. ЖИТОМИР [Вацлава], 19. ЖИТОМИР [СОФІЇ], 20. ЖИТОМИР [Станіслава], 21. ЖИТОМИР [каплиця {бенедиктинок}], 22. ЗАБРІДДЯ [Успіння П.Д.М.], 23. ЗВЕНИГОРОДКА [Преображення Господнього], 24. КИЇВ [ОЛЕКСАНДРА], 25. КИЇВ [Успіння П.Д.М.], 26. КОРОСТЕНЬ [Гонората], 27. КОРЧАК (Корц) [Владислава з Гельньова], 28. КРАСНОПІЛЬ [Михаїла], 29. КРИВОТИН [Петра і Павла], 30. КРИМОК [Антонія], 31. ЛЕБЕДІВКА [Станіслава], 32. ЛУГИНИ [УСПІННЯ П.Д.М.], 33. ЛЮБАР [Михаїла i Домініка], 34. МАКАРІВ [Петра], 35. МАЛИН [Анни], 36. МАРТИНІВКА [каплиця], 37. МИХАЙЛІВКА [Ангелів-Охоронців], 38. МОНАСТИРИЩЕ [Діоніcія], 39. НІЖИН [Петра і Павла], 40. НОВА БОРОВА [М.Б. Скорботної], 41. НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ [Воздвиження Хреста], 42. НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ [Христа Царя], 43. ОЛЕВСЬК [Воздвиження Хреста], 44. ОЛЕКСАНДРІВКА [М.Б. Цариці], 45. ОСИКОВО [М.Б. Остробрамської], 46. ПРИЛУКИ [Серця Ісуса], 47. ПУЛИНИ (Червоноармійськ, Чортоліси) [Йоана Непомуцького], 48. РАДОМИШЛЬ [Станіслава], 49. РИХАЛЬСЬКЕ (Майдан) [Серця Ісуса], 50. СМІЛА [Успіння П.Д.М.], 51. СОФІЇВСЬКА БОРЩАГІВКА [Божого Милосердя і Серця П.Д.М.], 52. СТАРА КОТЕЛЬНЯ [Антонія], 53. СУСЛИ [Софії], 54. ТАЛЬНЕ [Анни], 55. ТЕТІЇВ [Всіх Святих], 56. УМАНЬ [Успіння П.Д.М.], 57. ЧЕРНЯХІВ [Пресвятої Трійці]
Дієцезії, області і райони
Статус
Санктуарії
Належність і стан
Духовенство
Титул
Вік
Будівельний матеріал
Інтернет
Костели і каплиці України
Сторінки розділу «Катедри, костели і каплиці / Черкаська обл.» завантажені 131 016 разів
© 2014-2019 Єпископ Мар'ян Бучек (Харків - Львів)  &  Ігор Седельник (Львів)