'' Костели і каплиці України. 2.1.23. Дрогобич (Львівської області)

Костели і каплиці України

Покровитель України

св. Архангел Михаїл
   КАТЕДРИ, КОСТЕЛИ & КАПЛИЦІ   ПОДІЇ, ДОКУМЕНТИ & ПУБЛІКАЦІЇ    СВЯТІ, АРХІПАСТИРІ & ПАСТИРІ    
Події, документи і публікації / АРХІПАСТИРІ УКРАЇНИ / Публікації, інтерв'ю: 375

03.08.2011 ЛввА 2.1.23. Дрогобич (Львівської області)
01.08.2011 ЛввАВступ до книги ‘Служив Богу і людям. Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv‘
28.07.2011 ЛввАЗміст книги 'Служив Богу і людям. Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv'
26.07.2011 ЛввАРозпорядження щодо теологічно-пасторального приготування до І Всеукраїнського Євхаристичного Конгресу Римсько-Католицької Церкви в Україні
25.07.2011 ЛввАКнига ‘Служив Богу і людям. Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv‘
22.07.2011 ЛввА2.1.22. Домажир (Яворівський район Львівської області)
29.12.2010 ЛввvАРіздвяне вітання митрополита Мечислава Мокшицького
23.12.2010 ХрЗvАРіздвяне та Новорічне вітання єпископів Бучека, Собіло і Падевського
27.11.2010 UAАПастирське послання Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України на Адвент 2010 року
24.11.2010 UAАКомюніке з XXXVI Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України
2.1.23. Дрогобич (Львівської області)
 03, Серпень, 2011 Інша публікація03.08.2011 12:00

У 1991р. Дрогобич відзначив свій 900-річний ювілей. Неподалік з Xст. існувало поселення Бич, яке наприкінці XIст. зруйнували половці. Уцілілі його мешканці заснували 'Другий Бич', що і дало назву місту (серед галицьких міст згадується у 'Списку городів руських', складеному у XIVст.). Дрогобич був одним із центрів солеваріння Київської та Галицько-Волинської Русі, а також Польскої Корони. У 1422р. отримав магдебурзьке право, став садибою невеликого повіту та староства Перемишльської землі Руського воєводства. Наприкінці XIX та у більшій половині XX століть - регіональний осередок видобутку нафти та газу, а також їх переробки. У 1939-1959рр. був обласним, а нині є районним центром та містом обласного підпорядкування.

У 40-х роках XIVст., коли Дрогобич увійшов до складу Польщі, король Казимир III за згодою православного єпископа з Перемишля передав дерев’яну церкву Пресвятої Діви Марії для потреб релігійної громади католиків (за іншою версією, дерев’яний костел Діви Марії було споруджено 1370 року). У будь-якому випадку цей храм (після числених нищень і відбудов) у якості філіального прослужив до 1788 року, коли його перенесли до Новошиць як греко-католицьку церкву. У парафіяльній святині залишились лише кілька древніх православних ікон (на дошці, з руськими написами) зі старого костелу, зокрема образ Богородиці з Дитятком [4], що, разом з іншими фактами, свідчить на користь версії передачі церкви під костел.

У грудні 1392р. король Владислав Ягайло, перебуваючи у Дрогобичі, видав документ про закладення нового мурованого готичного костелу, який мав бути одночасно і оборонною спорудою (ця дата є також формальним початком католицької парафії у Дрогобичі). Ймовірно, що під храм була виділена територія замку руського воєводи, а при його спорудженні використані рештки цього замку (наявність старіших за костел фрагментів фундаменту та стін підтвердили дослідження працівників інституту 'Укрзахідпроектреставрація', проведені у 1980-1988рр.). При освяченні храм отримав титул Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Варфоломія. У 1511р. костел відбудували після значних пошкоджень, яких він зазнав під час нападу на місто татарів, волохів і турків. 25.05.1511р. Львівський архієпископ Бернард Вільчек на прохання перемишльського єпископа освятив храм під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Варфоломія і 3 вівтарі: Христа Розіп’ятого, св. Миколая і Матері Божої (цю подію пізніше зобразили в росписі стіни західного нефу [5]). У 20-х роках було встановлено вівтар св. Марії Магдалини, а в 30-х - св. Лаврентія. У 1612р. Баковський єпископ Валеріан Любенецький освятив новий головний вівтар з образом Успіння Пресвятої Діви Марії.

Напади на місто, що супроводжувались руйнуваннями святині та втратами серед католицької спільноти, продовжувались і далі, зокрема, у 1594, 1624 та 1648 роках. У 1664р. костел частково відновили та освятили під тим же титулом, а завершили реставрацію 1681 року. У протоколі візитації єпископа Кшиштофа Шембека від 1722р. згадуються вівтарі Божого Тіла, Матері Божої, св. Анни, св. Антонія, свв. Йоана Хрестителя і Варфоломія, Марії Магдалини, Миколая, Станіслава Костки, Франциска та Святого Хреста тощо, а Перемишльський єпископ Вацлав Сераковський у 1743р. засвідчує наявність 13 вівтарів.

Протягом XVII-XXст. перебудовано оборонну вежу на дзвіницю (1739р.); переобладнано старі та виготовлено нові вівтарі (у 1760р. за пароха о. Антонія Коцельського - новий головний вівтар, 1780 року - новий вівтар Преображення Господнього, у 1890р. - вівтар Пресвятого Серця Ісуса); у 1790-1800рр. за о. Ігнатія Яроцького споруджено каплицю Матері Божої Святого Розарію; ліквідовано бійниці та понижено дах (1790-1793рр.); проведено реставрацію у 1881-1882, 1906-1913 та тридцятих роках; встановлено 3 вітражі роботи краківських майстрів (1914р.); виготовлено 3 дзвони на заміну реквізованим австрійською владою (після Iсв. війни); відновлено фрески (1934-1937рр.).

Ще у 1398р. парафія увійшла до складу Перемишльської дієцезії, а 1558 року була інкорпорована до Капітулу Холмської катедри, у складі якого перебувала аж до 1788 року. З утворенням деканатів вона належала спочатку до Самбірського деканату. У 1596р. дрогобицьких парохів піднесли до гідності препозитів. У 1785р. парафія обіймала 31 населений пункт. Через три роки із Самбірського деканату виділили Дрогобицький з дев’ятьома парафіями, а у 1912р. з Дрогобицького деканату виокремили дві парафії у новостворений деканат Рудки. 1913 року понад 15 тисяч парафіян з міста та двох з половиною десятків сіл обслуговували настоятель о. Ян Шалайко і два вікарія - оо. Антоній Кузяра та Адам Хлєбінський. У 1933р. понад 13 тисячами вірних, що проживали у місті та 11 селах, опікувався парох о. Казимир Котуля з вікаріями оо. Войцехом Литвином та Станіславом Брисєм.

На теренах парафії діяли костели св. Михаїла (кармелітів) та Імені Пресвятої Діви Марії (капуцинів) та каплиці на Млинках [13] (споруджена перед IIсв. війною) і цвинтарна 1860 року Святого Хреста. Окрім того, свої святині мали сестри-серафітки (Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії 1905 року) та сестри-служебниці. Після війни у 1946р. в парафіяльному будинку розмістили відділ охорони здоров’я, а у 1955р. - музичну школу. 29.06.1949р. костел [1, 2, 3, 8] закрили, розташувавши у ньому склад театрального та іншого реквізиту. 1980 року вирішили створити у святині музей релігії та атеїзму, розпочали її ремонт, який тривав роками. У грудні 1989р. храм повернули, а 23.12.1989р. Перемишльський єпископ-помічник Степан Москва його освятив. У квітні наступного року після сорокарічного мовчання дзвін 'Варфоломій' знову покликав вірних до святині [6, 7, 9, 10, 11, 12]. 15.11.1993р. парафія заснувала часопис 'Радість Віри', який нині видається як архідієцезійний. 14.11.2004р. єпископ Мар’ян Бучек відправив Службу з нагоди 15-ліття відновлення костелу. Нині дрогобицька парафія, на теренах якої окрім дієцезійного настоятеля працюють отці-боніфратри, котрі 2003 року спорудили тут свій чернечий дім [18], а також сестри-серафітки, охоплює також село Волоща.

Костел св. Михаїла та монастир кармелітів збудували на початку XVIIIст., а 1753р. єпископ Сераковський освятив храм. У 1789р. австрійська влада закрила монастир, частину костельного майна перенесли до парафіяльної святині. 1795 року костел став греко-католицькою церквою, а нині є церквою Пресвятої Трійці [14, 15].

У 1914р. в Дрогобичі за проектом Франциска Єллонека розпочали будівництво нового костелу, яке завершили лише 1933 року. У 1934р. храм та територія навколо нього були передані отцям-капуцинам, які 1935 року оселилися у новозбудованому монастирі. 16.09.1936р. Перемишльський єпископ-помічник Войцех Томака освятив костел під титулом Імені Пресвятої Діви Марії. Храм [16] мав 3 вівтарі, в тому числі неоготичний дерев’яний головний вівтар, виготовлений наприкінці 30-х років. 1946 року ченці з частиною костельного майна виїхали до Польщі, а костел було закрито. У 1996р. колишня католицька святиня стала греко-католицькою церквою Віри, Надії та Любові [17].

Єпископ Бучек М., Седельник І.,
ЛЬВІВСЬКА АРХІДІЄЦЕЗІЯ ЛАТИНСЬКОГО ОБРЯДУ.
Парафії, костели та каплиці
,
том 1, частина 1, видання друге, Львів, 2008

Останні публікації за рубрикою: МАС-МЕДІА, ВИДАННЯ / Книжки / 'Парафії, костели і каплиці': 1) 31.08.2011 «2.1.26. Диб‘янки (Пустомитівський район Львівської області)»; 2) 16.08.2011 «2.1.24. Дубляни (Самбірський район Львівської області)»; 3) 22.07.2011 «2.1.22. Домажир (Яворівський район Львівської області)»; 4) 29.04.2008 «Друге видання книжки 'ЛЬВІВСЬКА АРХІДІЄЦЕЗІЯ ЛАТИНСЬКОГО ОБРЯДУ. Парафії, костели та каплиці'»; 5) 06.05.2006 «Ілюстрована розповідь про парафії та костели Львівської архідієцезії»; 6) 20.09.2004 «Ілюстрований путівник по костелах Львівської області»;
Останні публікації за рубрикою: ЦЕРКОВНІ ОБ'ЄКТИ / Храми: 1) 10.12.2017 «Освячення земельної ділянки та фундаменту під новий храм у Берегові-Чопівці на Закарпатті»; 2) 05.12.2017 «Костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині»; 3) 30.11.2017 «Костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Надвірній на Івано-Франківщині»; 4) 23.11.2017 «Костел Матері Божої Ангельської у Вінниці»; 5) 18.11.2017 «Освячення каплиці-усипальниці Руліковських у Великій Мотовилівці на Київщині»; 6) 16.11.2017 «Костел Успіння Пресвятої Діви Марії та св. Михайла Архістратига у Куневі на Хмільниччині»; 7) 14.11.2017 «Костел св. Франциска у Делятині на Івано-Франківщині»; 8) 09.11.2017 «Костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині»; 9) 08.11.2017 «Рахівський костел св. Йоана Непомуки на Закарпатті»; 10) 07.11.2017 «Зустріч членів ради делегатури паллотинів у Львові-Брюховичах»; 11) 03.11.2017 «Патрональне свято у Фастові на Київщині. Освячення каплиці в Центрі св. Мартіна де Порреса»; 12) 28.10.2017 «Славута на Хмельниччині: меморіальна дошка, присвячена вбитому 100 років тому Роману Сангушко»; 13) 25.10.2017 «Костел Воздвиження Святого Хреста (санктуарій Святого Хреста) у Берездівцях на Львівщині»; 14) 24.10.2017 «У Лисичово на Закарпатті консекрували новозбудований храм»; 15) 21.10.2017 «У Дніпрі, святкуючи 140-річчя спорудження храму, освятили пам'ятну таблицю»; 16) 19.10.2017 «Освячення каплички у Михайлючці на Хмельниччині»; ...
Останні публікації за рубрикою: АРХІПАСТИРІ УКРАЇНИ / Публікації, інтерв'ю: 1) 01.12.2017 «Пастирське послання на Адвент 2017 архієпископа Мечислава Мокшицького»; 2) 01.12.2017 «Заклик католицьких єпископів України до усильної молитви за мир 7-8 грудня 2017 року Божого»; 3) 01.12.2017 «Комюніке 49-го пленарного засідання Конференції римсько-католицьких єпископів України»; 4) 23.11.2017 «Звернення римсько-католицьких єпископів з нагоди Дня пам’яті жертв Голодоморів та політичних репресій»; 5) 21.11.2017 «Радіо 'Марія': інтерв'ю єпископа Мар'яна Бучека про 4-ту річницю Революції Гідності та інше»; 6) 18.11.2017 «Єпископ Віталій Кривицький про святкування Різдва Христового 25 грудня»; 7) 17.11.2017 «Комунікат Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України з нагоди І Всесвітнього Дня Убогих»; 8) 16.11.2017 «Єпископ Леон Дубравський про вихідний на Різдво 25 грудня»; 9) 16.11.2017 «Єпископ Ян Собіло про визнання 25 грудня святковим днем»; 10) 16.11.2017 «Архієпископ Мечислав Мокшицький про рішення Верховної Ради щодо відзначення в Україні Різдва 25 грудня»; 11) 14.11.2017 «Вітання архієпископа Мечислава Мокшицького з нагоди інтронізації єпископа УГКЦ Йосафата Мощича»; 12) 07.11.2017 «Лист співчуття архієпископа Мечислава Мокшицького з приводу смерті єпископа УГКЦ Андрія Сапеляка SDB»; 13) 30.10.2017 «Комюніке Комісії у справах душпастирства родин про небезпеку участі у святкуванні так званого «Хелловіну»»; 14) 06.10.2017 «Звернення архієпископа Мечислава Мокшицького з нагоди завершення ювілейного Фатімського року в РКЦ в Україні»; 15) 22.08.2017 «Звернення римсько-католицьких єпископів із нагоди 26-ї річниці Незалежності України»; 16) 11.08.2017 «Єпископ Собіло про ікону Бога Отця у санктуарії Бога Отця Милосердного в Запоріжжі»; ...
Костели і каплиці України
Сторінки розділу «Події, документи і публікації / 2010-2017 РОКИ / 2011 / Серпень» були завантажені 70 283 разів
© 2014-2017 Єпископ Мар'ян Бучек (Харків - Львів)  &  Ігор Седельник (Львів)