Arcybiskup Bolesław Twardowski | Kościoły i kaplice Ukrainy

Kościoły i kaplice Ukrainy

УкраїнськаРусскийPolski
KATEDRY, KOŚCIOŁY, KAPLICE WYDARZENIA, DOKUMENTY, PUBLIKACJEŚWIĘCI, АRCYPASTERZE, PASTERZE
Święci, arcypasterze i pasterze / Arcybiskupi: 27
Film «Kardynał
Lubomyr Huzar»
1819 - 1900 Lwow a Morawski Seweryn, arcybiskup
1786 - 1846 Lwow PL a Pisztek Franciszek, arcybiskup
1851 - 1939 RB PB OdSm ChZp a Ropp Edward, arcybiskup
1700 - 1780 Lwow KmPd PB a Sierakowski Wacław, arcybiskup
134? - 1409 Lwow a B Strzemię Jakub OFM, arcybiskup
1864 - 1944 Lwow a Twardowski Bolesław, arcybiskup
1803 - 1884 Lwow PL a Wierzchlejski Franciszek, arcybiskup
1 2 3

Arcybiskup Bolesław Twardowski
Metropolita arcybiskup Lwowski (1923-1944), Arcybiskup (1923-1944), Biskup pomocniczy Lwowski(1918-1998), Biskup (1918-1923)

Stan duchowny: Arcybiskupi; Duchowieństwo: Diecezjalne; Posługa arcypasterska: 1. W diecezjach / Arcypasterz metropolita, 2. XX stulecie / I połowa, 3. W diecezjach / Arcypasterz pomocniczy, 4. UKRAINA (Ruś) / Archidiecezja Lwowska; Święcenia biskupi: 1. UKRAINA (Ruś) / Lwowski obw., 2. XX stulecie / I połowa; Posługa pasterska: 1. XX stulecie / I połowa, 2. XIX stulecie / II połowa, 3. UKRAINA (Ruś) / Archidiecezja Lwowska; Święcenia kapłanski: 1. UKRAINA (Ruś) / Lwowski obw., 2. XIX stulecie / II połowa; Urodzenie: 1. UKRAINA (Ruś) / Lwowski obw., 2. XIX stulecie / II połowa;
  1864 - 1944   Informacja ogólna Fotoportret 01.04.2016 15:06

Архієпископ Болеслав Твардовський народився 18 лютого 1864 року у Львові, у родині польської інтелігенції. Навчався у львівських початковій і середній школах. 1882 року поступив до Львівської Вищої Духовної духовної семінарії, розпочавши водночас навчання теології у Львівському університеті. 25 липня 1886 року висвячений на священика митрополитом Львівським архієпископом Северином Моравським. Протягом двох років вивчав канонічне право у Папському Григоріанському університеті у Римі, де потоваришував із майбутнім архієпископом Йосифом Більчевським. У 1888 році отримав ступінь доктора канонічного права. Після повернення із закородону був призначний префектом Львівської семінарії, а через кілька років — канцлером Львівської курії. Після семи років канцлеровської послуги 1902 року став настоятелем парафії у Тернополі, де завдяки йому було споруджено величний костел Матері Божої Неустанної Допомоги. Працював тут до 1918 року.

Призначений 14 вересня 1918 року титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським. 12 січня 1919 року у Львівській катедрі Успіння Пресвятої Діви Марії висвячений на єпископа архієпископом Йосифом Більчевським. Виконував обов'язки генерального вікарія та ректора Львівської семінарії. 22 березня 1923 року, після смерті архієпископа Більчевського обраний капітульним вікарієм, а 3 серпня 1923 року був номінований архієпископом-митрополитом Львівським. 11 листопада цього ж року відбувся інґрес до Львівської катедри базиліки. Під його керівницвом у Львівській архидієцезії до 1935 року було збудовано 27 парафіяльних костелів, почато будівництво чотирьох святинь, та 19 храмів відновлено. Найбільшим досягненням у сакральному будівництві став костел Матері Божої Остробрамської, збудований у 1931—1934 роках. Був не тільки ініціатором, але і фундатором будівництва костелу. Надавав великого значення харитативній діяльності Церкви, у часи економічної кризи вів активну діяльність з метою подолання безробіття і голоду у Львівській архидієцезії, був рішучим противником участі духовенства у політичному житті. У грудні 1939 року був виселений із резиденції, певний час проживав у монастирі отців-місіонерів. Повернувся в архієпископський палац 16 липня 1941 року. Проте внаслідок хвороби більшість керівних функцій передав на єпископу-помічнику Євгенію Базяку, котрий від 26 квітня 1944 року виконував функцію коад'ютора із правом наступництва. 22 листопада 1944 року помер у Львові. Згідно з його волею був похований в крипті костелу Матері Божої Остробрамської, а його серце - у стіні монастиря кармеліток у Львові. У 40-х роках його останки перенесено до крипти Львівської катедри, а серце вивезене до монастиря кармеліток у Влоцлавку.

Архієпископ Твардовський висвятив на священиків, зокрема, оо. Яна Ценського, Рафала Керницького та Яна Ольшанського.

ŚWIĄTYNI ZWIĄZANE Z ARCYPASTERZEM: 1) «BÓBRKA, Mikołaja»; 2) «HODOWICA, Wszystkich Świętych»; 3) «IWANO-FRANKIWSK, Chrystusa Króla»; 4) «KUROPATNIKI, Jana Chrzciciela»; 5) «LWÓW, N.M.P. Matki Kościoła»; 6) «LWÓW-Łyczakow, M.B. Ostrobramskiej»; 7) «LWÓW-Zamarstynów, Franciszka {kapucynów}»; 8) «LWÓW-Zboiska, M.B. Neustającej Pomocy {kaplica}»; 9) «ŁADYCZYN, Serca Jezusa»; 10) «ŁOSIACZ, Antoniego»; 11) «OBROSZYN, Podwyższenia Krzyża»; 12) «STARE PETLIKOWCE, Narodzenia N.M.P.»; 13) «STRYJ, Narodzenia N.M.P.»; 14) «ŚNIATYN, M.B. Szkaplerznej»; 15) «TREMBOWLA, Piotra i Pawła»; 16) «WIELKI LUBIEŃ, M.B. Częstochowskiej»; 17) «ŻÓŁKIEW, Wniebowzięcia N.M.P. {dominikanów}»;
GŁÓWNE PUBLIKACJE ZWIĄZANE Z ARCYPASTERZEM (Uszanowania, rocznice): 1) 23.11.2004 «Відзначення у Львові річниць смерті архієпископа Твардовського та єпископа Керницького»;
Obecni arcypasterze
Stan duchowny
Chronologia
Świętość
Duchowieństwo
Posługa arcypasterska
Święcenia biskupi
Posługa pasterska
Święcenia kapłanski
Urodzenie
Kościoły i kaplice Ukrainy
Strony rozdziału «Święci, arcypasterze i pasterze / T ...» umieszczone 59 446 razy
© 2014-2019 Biskup Marian Buczek (Charków - Lwów)  &  Igor Sedelnyk (Lwów)