Архієпископ Андрій Алоїзій Анквіч | Костели і каплиці України

Костели і каплиці України

УкраїнськаРусскийPolski
КАТЕДРИ, КОСТЕЛИ, КАПЛИЦІ ПОДІЇ, ДОКУМЕНТИ, ПУБЛІКАЦІЇСВЯТІ, АРХІПАСТИРІ, ПАСТИРІ
Святі, архіпастирі і пастирі / В дієцезіях: 57
Фільм
«Блаженний
Григорій Хомишин»
1777 - 1838 Лвів a Анквіч Андрій, архієпископ
1890 - 1962 PL Лвів a Базяк Євгеній, архієпископ
1798 - 1858 Лвів a Баранецький Лукаш, архієпископ
1927 VA DE п Бенедикт XVI, папа
1944 ОдСм є Бернацький Броніслав, єпископ
1860 - 1923 Лвів a С Більчевський Йосиф, архієпископ
1802 - 1885 PL КмПд Луцк КвЖт є Боровський Каспер, єпископ
1953 ХрЗп Лвів є Бучек Мар'ян, єпископ
1803 - 1884 Лвів PL a Вежхлейський Франциск, архієпископ
1711 - 1770 Луцк є Воллович Антоній, єпископ
1 2 3 4 5 6

Архієпископ Андрій Алоїзій Анквіч
Митрополит-архієпископ Празький (1834-1838), Митрополит-архієпископ Львівський, Архієпископ (1815-1834)

Сан: Архієпископи; Духовенство: Дієцезіальне; Архіпастирське служіння: 1. Інші країни, 2. В дієцезіях / Архіпастир-митрополит, 3. УКРАЇНА (Русь) / Львівська архідієцезія, 4. XIX століття / I половина; Єпископська консекрація: 1. Інші країни, 2. XIX століття / I половина; Пастирське служіння: 1. XIX століття / I половина, 2. Інші країни; Рукоположення в священики: 1. Інші країни, 2. XIX століття / I половина; Народження: 1. ПОЛЬЩА, 2. XVIII століття / II половина;
  1777 - 1838   Загальна інформація Фотопортрет 30.08.2017 17:09

Архієпископ Андрій Анквіч народився 22 червня 1777 року в родині Юзефа та Анни Старовєйських у будинку свого двоюрідного діда каноніка катедрального капітулу на Вавелі о. Андрія Анквіча у Кракові (Польша). При хрещенні наступного дня отримав імена Андрій, Алоїзій, Ян і Станіслав, проте пізніше послуговувався лише першими двома. Навчався у Кракові, потім - у Варшаві, а зі середини 90-х років XVIII століття - у Віденському університеті (спочатку на юридичному факультеті, де навіть отримав ступінь доктора). Проте за порадою єпископа Сігізмунда Гогенварта, котрий опікувався ним, у 1799 році продовжив навчання, але тепер вже в царині філософсько-теологічній, готуючись стати священиком (формально був клериком Тарновської дієцезії). Після короткої перерви, зумовленої австрійсько-французькою війною, завершив вивчення філософії 1804 року, а теології - через два роки. Проте рукоположення в священики отримав лише 2 вересня 2010 року в каплиці резиденції архієпископів Відня з рук архієпископа Сігізмунда Гогенварта, котрий тоді вже став Віденським митрополитом. Цього ж року став також доктором теології. Протягом трьох років здійснював душпастирство у Віденській архікатедрі св. Стефана. У 1813 році був призначений греміальним каноніком митрополітального капітулу в Оломоуці (Моравія), директором місцевої Духовної семінарії та директором теологічних студій в колишньому місцевому університеті, який тоді став ліцеєм. Проте служіння його тут тривало недовго.

Вже у травні наступного року отримав цісарську номінацію на митрополичу кафедру у Львові, яка спорожніла після смерті архієпископа Каетана Кіцького. Її підтвердження прийшло із Риму 15 березнем 1815 року. Єпископська хіротонія відбулась 15 серпня цього ж року в архікатедрі в Оломоуці. Консекрацію здійснив місцевий митрополит архієпископ Марія Трауманнсдорф за участю двох прелатів капітулу (з дозволу Святішого Отця Пія VII). 29 жовтня був урочисто введений до Львівської архікатедри. Щоб краще ознайомитись із ситуацією в парафіях, новопризначений митрополит відразу розпочав їх візитацію, яку проводив сам протягом усього часу свого урядування. Опікувався освітніми закладами, особливо Львівською Духовною семінарією. Загалом, йому довелось впорядковувати та реформовувати церковне життя, яке зазнало збурень у часи наполеонівських війн. 3 лютого 1817 року отримав цісарське призначення примасом Галичини та Володимирії. Хоча ця номінація не була підтверджена Святішим Отцем, проте давала цілий ряд преференцій у порівнянні із архієпископами греко-католицькими та вірменськими. Цього ж року був обраний першим ректором Львівського університету, котрий до цього функціонував як ліцей.

Після майже двадцятирічного урядування у Львівській архідієцезії 31 травня 1833 року номінований цісарським урядом Празьким митрополитом, що і було підтверджено Святішим Отцем Григорієм XVI 30 серпня. 21 січня наступного року покинув Львів, а у Празі, куди прибув 4 лютого, був урочисто введений до архікатедри 16 лютого. Виконував також обов'язки примаса Чехії, титулярного легата кількох дієцезій та канцлера Празького університету. Помер у Празі 26 березня 1838 року та був похоронений у крипті Празької архікатедри. 1855 року коштом архієпископа Лукаша Баранецького у Львівській катедрі постала пам'ятна таблиця, присвячена архієпископу Андрію Анквічу.

СВЯТИНІ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ АРХІПАСТИРЕМ: 1) «БУЧАЧ, М.Б. Святого Скапулярію (Успіння П.Д.М.)»; 2) «КАЧАНІВКА, Михаїла»; 3) «НОВИЙ МИЛЯТИН, Святого Хреста»; 4) «СКАЛАТ, Анни»;
Нинішні архіпастирі
Сан
Хронологія
Святість
Духовенство
Архіпастирське служіння
Єпископська консекрація
Пастирське служіння
Рукоположення в священики
Народження
Костели і каплиці України
Сторінки розділу «Святі, архіпастирі і пастирі / А ...» завантажені 105 944 разів
© 2014-2019 Єпископ Мар'ян Бучек (Харків - Львів)  &  Ігор Седельник (Львів)