Arcybiskup Andrzej Aloizy Ankwicz | Kościoły i kaplice Ukrainy

Kościoły i kaplice Ukrainy

УкраїнськаРусскийPolski
KATEDRY, KOŚCIOŁY, KAPLICE WYDARZENIA, DOKUMENTY, PUBLIKACJEŚWIĘCI, АRCYPASTERZE, PASTERZE
Święci, arcypasterze i pasterze / UKRAINA (Ruś): 59
Księga
«ARCHIDIECEZJA LWOWSKA
OBRZĄDKU ŁACIŃSKIEGO.
Parafie, kościoły oraz kaplicy»
1777 - 1838 Lwow a Ankwicz Andrzej, arcybiskup
1798 - 1858 Lwow a Baraniecki Łukasz, arcybiskup
1890 - 1962 PL Lwow a Baziak Eugeniusz, arcybiskup
1944 OdSm b Bernacki Bronisław, biskup
1860 - 1923 Lwow a Ś Bilczewski Józef, arcybiskup
1802 - 1885 PL KmPd Łuck KwŻt b Borowski Kasper, biskup
1953 ChZp Lwow b Buczek Marian, biskup
1905 - 1992 Lwow b Ceński Jan, biskup
1745 - 1831 RB Łuck KwŻt KwŻt a Cieciszowski Kasper, arcybiskup
1925 - 2003 UA RB PL k Colasuonno Francesco, kardynał
1 2 3 4 5 6

Arcybiskup Andrzej Aloizy Ankwicz
Metropolita-arcybiskup Praski (1834-1838), Metropolita-arcybiskup Lwowski, Arcybiskup (1815-1834)

Stan duchowny: Arcybiskupi; Duchowieństwo: Diecezjalne; Posługa arcypasterska: 1. Inne kraje, 2. W diecezjach / Arcypasterz metropolita, 3. UKRAINA (Ruś) / Archidiecezja Lwowska, 4. XIX stulecie / I połowa; Święcenia biskupi: 1. Inne kraje, 2. XIX stulecie / I połowa; Posługa pasterska: 1. XIX stulecie / I połowa, 2. Inne kraje; Święcenia kapłanski: 1. Inne kraje, 2. XIX stulecie / I połowa; Urodzenie: 1. POLSKA, 2. XVIII stulecie / II połowa;
  1777 - 1838   Informacja ogólna Fotoportret 30.08.2017 17:09

Архієпископ Андрій Анквіч народився 22 червня 1777 року в родині Юзефа та Анни Старовєйських у будинку свого двоюрідного діда каноніка катедрального капітулу на Вавелі о. Андрія Анквіча у Кракові (Польша). При хрещенні наступного дня отримав імена Андрій, Алоїзій, Ян і Станіслав, проте пізніше послуговувався лише першими двома. Навчався у Кракові, потім - у Варшаві, а зі середини 90-х років XVIII століття - у Віденському університеті (спочатку на юридичному факультеті, де навіть отримав ступінь доктора). Проте за порадою єпископа Сігізмунда Гогенварта, котрий опікувався ним, у 1799 році продовжив навчання, але тепер вже в царині філософсько-теологічній, готуючись стати священиком (формально був клериком Тарновської дієцезії). Після короткої перерви, зумовленої австрійсько-французькою війною, завершив вивчення філософії 1804 року, а теології - через два роки. Проте рукоположення в священики отримав лише 2 вересня 2010 року в каплиці резиденції архієпископів Відня з рук архієпископа Сігізмунда Гогенварта, котрий тоді вже став Віденським митрополитом. Цього ж року став також доктором теології. Протягом трьох років здійснював душпастирство у Віденській архікатедрі св. Стефана. У 1813 році був призначений греміальним каноніком митрополітального капітулу в Оломоуці (Моравія), директором місцевої Духовної семінарії та директором теологічних студій в колишньому місцевому університеті, який тоді став ліцеєм. Проте служіння його тут тривало недовго.

Вже у травні наступного року отримав цісарську номінацію на митрополичу кафедру у Львові, яка спорожніла після смерті архієпископа Каетана Кіцького. Її підтвердження прийшло із Риму 15 березнем 1815 року. Єпископська хіротонія відбулась 15 серпня цього ж року в архікатедрі в Оломоуці. Консекрацію здійснив місцевий митрополит архієпископ Марія Трауманнсдорф за участю двох прелатів капітулу (з дозволу Святішого Отця Пія VII). 29 жовтня був урочисто введений до Львівської архікатедри. Щоб краще ознайомитись із ситуацією в парафіях, новопризначений митрополит відразу розпочав їх візитацію, яку проводив сам протягом усього часу свого урядування. Опікувався освітніми закладами, особливо Львівською Духовною семінарією. Загалом, йому довелось впорядковувати та реформовувати церковне життя, яке зазнало збурень у часи наполеонівських війн. 3 лютого 1817 року отримав цісарське призначення примасом Галичини та Володимирії. Хоча ця номінація не була підтверджена Святішим Отцем, проте давала цілий ряд преференцій у порівнянні із архієпископами греко-католицькими та вірменськими. Цього ж року був обраний першим ректором Львівського університету, котрий до цього функціонував як ліцей.

Після майже двадцятирічного урядування у Львівській архідієцезії 31 травня 1833 року номінований цісарським урядом Празьким митрополитом, що і було підтверджено Святішим Отцем Григорієм XVI 30 серпня. 21 січня наступного року покинув Львів, а у Празі, куди прибув 4 лютого, був урочисто введений до архікатедри 16 лютого. Виконував також обов'язки примаса Чехії, титулярного легата кількох дієцезій та канцлера Празького університету. Помер у Празі 26 березня 1838 року та був похоронений у крипті Празької архікатедри. 1855 року коштом архієпископа Лукаша Баранецького у Львівській катедрі постала пам'ятна таблиця, присвячена архієпископу Андрію Анквічу.

ŚWIĄTYNI ZWIĄZANE Z ARCYPASTERZEM: 1) «BUCZACZ, M.B. Szkaplerznej (Wniebowzięcia N.M.P.)»; 2) «KACZANÓWKA, Michała»; 3) «MYLATYN NOWY, Krzyża Świętego»; 4) «SKAŁAT, Anny»;
Obecni arcypasterze
Stan duchowny
Chronologia
Świętość
Duchowieństwo
Posługa arcypasterska
Święcenia biskupi
Posługa pasterska
Święcenia kapłanski
Urodzenie
Kościoły i kaplice Ukrainy
Strony rozdziału «Święci, arcypasterze i pasterze / A ...» umieszczone 105 991 razy
© 2014-2019 Biskup Marian Buczek (Charków - Lwów)  &  Igor Sedelnyk (Lwów)