КИЇВ. Костел Пресвятої Діви Марії Матері Церкви. Санктуарій святого отця Піо | Костели і каплиці України

Костели і каплиці України

УкраїнськаРусскийPolski
КАТЕДРИ, КОСТЕЛИ, КАПЛИЦІ ПОДІЇ, ДОКУМЕНТИ, ПУБЛІКАЦІЇ СВЯТІ, АРХІПАСТИРІ, ПАСТИРІ
Катедри, костели і каплиці / Київсько-Житомирська дієцезія / Київська обл.: 28
Фільм «Єпископи.
Римсько-Католицька
Церква в Україні»
201? КвЖт f ІРПІНЬ [Терези] - міста, Київська обл.
1817 - 1842 КвЖт K w f КИЇВ [ОЛЕКСАНДРА] - міста, Київська обл.
1899 - 1909 КвЖт w f КИЇВ [Миколая] - міста, Київська обл.
1999 - 2004 КвЖт С w f КИЇВ [П.Д.М. Матері Церкви] - міста, Київська обл.
2009 КвЖт w КИЇВ [Христа Царя] - міста, Київська обл.
2007 - 2009 КвЖт w КИЇВ [Гіацинта] - міста, Київська обл.
2001 - 2002 КвЖт w КИЇВ-Оболонь [Франциска] - міста, Київська обл.
2000 КвЖт w КИЇВ-Позняки [Успіння П.Д.М.] - міста, Київська обл.
199? - 200? КвЖт f КИЇВ-Святошин [Воздвиження Хреста] - міста, Київська обл.
2005 КвЖт КИЇВ [Блаженств] - міста, Київська обл.
1 2 3

КИЇВ.
Костел Пресвятої Діви Марії Матері Церкви.
Санктуарій святого отця Піо

  1999 - 2004   Загальна інформація 03.03.2011 12:00
02125 Київ,
бульв. Перова, 1б,
+380 (44) 510-85-87, 512-82-51,
www: kapucyny.kiev.ua,
f.b.: 554714867955544

Заснований наприкінці V - початку VI століть Київ на межі VIII - IX століть став головним містом Руської землі та столицею Руської держави. У 60-х роках IXст. відбулося перше хрещення Русі. Руську Церкву очолили митрополит Михайло та шестеро спеціально висвячених єпископів. Проте до 998 року, коли сталася подія, яка всупереч історичній правді названа хрещенням Русі, ще тричі наступали періоди язичеської реакції та християнського відновлення.

Капуцинський храм на Перова є першим (не рахуючи каплички на Святошино) після Жовтневої революції римсько-католицьким храмом, який почав будуватися від фундаментів у Києві, а також першим костелом на лівому березі Києва. Ця частина міста сформувалася відносно недавно (від 60-х років XX століття), тому і архітектура храму має сучасний стиль.

Парафію засновано 13 червня 1994 року (перший душпастир - бр. Казимир Гузік OFM Cap). 22 червня 1996 року капуцини отримали земельну ділянку на бульварі Перова під будівництво храму. 8 вересня 1997 року було освячено тимчасову каплицю і помешкання братів, споруджені на території будівництва костелу. 2 вересня 1999 року розпочалось будівництво святині. 23 вересня 2000 року Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович заклав наріжний камінь під будівництво храму. 25 січня 2004 року єпископ Станіслав Широкорадюк OFM освятив нижній костел, а 15 жовтня 2016 року - верхній. 5 травня 2017 року Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті освятив каплицю адорації Пресвятих Дарів, яка знаходиться у верхньому храмі за головним вівтарем. 23 вересня 2018 року єпископ Віталій Кривицький проголосив храм дієцезіальним санктуарієм святого отця Піо.

Парафію обслуговують францисканці-капуцини (орден Братів Менших Капуцинів). Працюють також черниці-назаретанки згромадження Сестер Пресвятої Родини з Назарету.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ЗІ СВЯТИНЕЮ: 1) 23.09.2018 «У Києві на Перова встановили дієцезіальний санктуарій святого отця Піо»; 2) 07.10.2017 «Храм в Києві на Перова. Введення мощей святих Йоана Павла ІІ і Фаустини Ковальської»;
ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ЗІ СВЯТИНЕЮ (Зустрічі, реколекції): 1) 06.01.2019 «Святвечір для безпритульних та малозабезпечених Києва з Апостольським нунцієм»; 2) 28.10.2018 «Celle di Cortone. Реколекції францисканської молоді у Києві на Перова»; 3) 06.12.2017 «Зустріч у Києві на Перова представників ХСП з єпископом Кривицьким»; 4) 14.11.2017 «Зустріч членів Рад Конференцій вищих настоятелів жіночих та чоловічих згромаджень РКЦ та УГКЦ в Києві на Перова»;
ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ЗІ СВЯТИНЕЮ (Відпусти, ювілеї): 1) 29.09.2018 «В Києві на Перова святкували двадцятип'ятиріччя служіння назаретанок в Україні»; 2) 31.12.2017 «Патрональні урочистості Святої Родини у Києві, Житомирі, Херсоні, Гнівані і Броварах»;
Інші святині з титулом Матері Божої / Інше: 1. ВІННИЦЯ [М.Б. Ангельської], 2. ВЕЛИКА БИЙГАНЬ [П.Д.М. Заступниці], 3. ВЕЛИКИЙ ХОДАЧКІВ [М.Б. Утішительки і св. Йосифа], 4. ВЕРХНІ ГАЇ [П.Д.М. з гори Кармель], 5. ГЛИБОКА [М.Б. Скорботної], 6. ГУТА [Імені П.Д.М.], 7. ДАВИДІВКА [Імені П.Д.М.], 8. ДЖАНКОЙ [Матері Милосердя], 9. ДЗВИНЯЧКА [М.Б. Ангельської], 10. ДРАГАНІВКА [М.Б. Сніжної], 11. ЗАРУДИНЦІ [М.Б. Лурдської], 12. КЛИНОВЕ (Скотиняни) [М.Б. Милосердя], 13. КОДИМА [М.Б. Лурдської], 14. КОЗЯТИН [М.Б. Доброї Поради {старий}], 15. КОЗЯТИН [М.Б. Доброї Поради], 16. ЛАНОВИЧІ [Миколая], 17. ЛИПИНА [Імені Марії], 18. ЛЬВІВ [М.Б. Громничної], 19. ЛЬВІВ [М.Б. Остробрамської], 20. ЛЬВІВ [П.Д.М. Матері Церкви], 21. ЛЬВІВ [УСПІННЯ П.Д.М.], 22. ЛЬВІВ [Успіння П.Д.М.], 23. МЕРЕФА [М.Б. Чудотворного Медальйона], 24. МУКАЧЕВО [Імені П.Д.М.], 25. НІКОПОЛЬ [М.Б. Салетинської і Антонія], 26. НАДИБИ [М.Б. Скорботної], 27. НИЖАНКОВИЧІ [Пресвятої Трійці], 28. НОВА БОРОВА [М.Б. Скорботної], 29. НОВОСІЛКА [М.Б. Остробрамської], 30. ОСИКОВО [М.Б. Остробрамської], 31. РАЛІВКА (Радловичі) [М.Б. Лурдської], 32. САТАНІВ [П.Д.М. Матері Церкви], 33. СКОЛЕ [Семи Скорбот М.Б.], 34. СТАРА КРАСНОШОРА (Гута) [Семи Скорбот М.Б.], 35. СТРИЖАВКА [М.Б. Скорботної], 36. ТВІРЖА [Матері Церкви], 37. УЖГОРОД [М.Б. Ангельської], 38. ХУСТ [М.Б. Скорботної], 39. ШАХТАРСЬК [М.Б. Остробрамської]
Інші святині з духовенством Монахи / Францисканці... / Капуцини, OFM Cap: 1. ВІННИЦЯ [М.Б. Ангельської], 2. ДНІПРО (Катеринославськ) [Йосифа], 3. ДНІПРОВЕ (Ямбург) [Успіння П.Д.М.], 4. КАМ'ЯНСЬКЕ (Дніпродзержинськ) [Миколая], 5. КРАСИЛІВ [Серця Ісуса], 6. КУЛЬЧИНИ [М.Б. Фатімської], 7. МАЛІ КРУШЛИНЦІ [Святого Духа], 8. НОВОМОСКОВСЬК [Адальберта (Войтеха)], 9. СТАРИЙ ОСТРОПОЛЬ [Михаїла], 10. СТАРОКОСТЯНТИНІВ [Йоана Хрестителя], 11. ТЕЛЕПЕНЬКИ [Йоана Хрестителя]
Дієцезії, області і райони
Статус
Санктуарії
Належність і стан
Духовенство
Титул
Вік
Будівельний матеріал
Інтернет
Костели і каплиці України
Сторінки розділу «Катедри, костели і каплиці / Київська обл.» завантажені 618 363 разів
© 2014-2019 Єпископ Мар'ян Бучек (Харків - Львів)  &  Ігор Седельник (Львів)