![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
---|
КАТЕДРИ, КОСТЕЛИ, КАПЛИЦІ | ПОДІЇ, ДОКУМЕНТИ, ПУБЛІКАЦІЇ | СВЯТІ, АРХІПАСТИРІ, ПАСТИРІ |
---|
2007 - 2010 | КвЖт АНДРУШІВКА [Власа] - Андрушівський р-н, Житомирська обл. |
1993 | Мкчв АНТАЛОВЦІ [Антонія] - Ужгородський р-н, Закарпатська обл. |
1745 - 1747 | Лвів БАВОРІВ [Вацлава] - Тернопільський р-н, Тернопільська обл. |
200? - 201? | КмПд БАЛИН [Альберта Хмельовського] - Дунаєвицький р-н, Хмельницька обл. |
1895 | Лвів БАЛИЧІ [Броніслави] - Мостиський р-н, Львівська обл. |
176? | ОдСм БАЛТА [Станіслава] - Балтський р-н, Одеська обл. |
1811 | КмПд БАР [Анни] - Барський р-н, Вінницька обл. |
1994 | КвЖт w f БАРАНІВКА [Станіслава] - Баранівський р-н, Житомирська обл. |
1903 | Лвів БАТЯТИЧІ [Ядвіги] - Кам‘янко-Бузький р-н, Львівська обл. |
1994 - 1997 | КмПд БЕДРИКІВЦІ [Владислава] - Городоцький р-н, Хмельницька обл. |
1811 | Загальна інформація | 01.02.2011 12:00 |
---|
![]() 23000 Бар, вул. св. Миколая, 12, +380 (4341) 220-09 Перша документальна згадка про місто, яке тоді називалось 'Ров', відноситься до 1401 року. У 1533 році до Ровського замку прибула королева Бона Сфорца із сином Сигізмундом Августом, розпочала будівництво нової фортеці, яку назвала Баром (на честь свого княжого володіння в Італії - Барі). А 24 листопада 1537 року звільнили всіх, хто поселився у Барі, від податків та створила Барське староство. 1540 року місто отримало магдебурзьке право. З приєднанням Правобережної України до Росії Бар спочатку увійшов до її складу як повітове місто, а 1797 року став заштатним містом Могилівського повіту Подільської губернії. Нині - районний центр. Дерев'яний костел у Барі, споруджений у 1550-1557 рокою коштом королеви Бони, був спалений 1648 року. Новий дерев'яний храм (з бука) збудували зусиллями о. Матея Круліковського 1721 року. Але він також згорів у 1806 році. У 1811 році завдяки домініканцю о. П. Шадбаєвому у Барі було споруджено мурований костел для оо.-домініканців, який консекрував єпископ Францішек Мацькевич 1826 року. Після антиросійського повстання царська влада ліквідувала домініканський монастир, костел перейшов до дієцезіального духовенства. На початку ХХ століття храм вже не міг умістити всіх вірних, тому 1902 року на гроші Пелагеї Мілевської розпочалося його розширення (наріжний камінь було закладено 25.07.1902р.). До 1908 року зусиллями о. Олександра Щавінського збудували фактично новий неоготичний костел (від старого залишився тільки пресбітерій - вівтарна частина). З 1933 до 1942 року святиня перебувала закритою. У 80-х роках минулого століття тут працював настоятелем майбутній єпископ о. Броніслав Бернацький. 26 липня 2006 року Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович здійснив реконсекрацію храму. Парафію обслуговують дієцезійні священики, працюють черниці згромадження Сестер Бенедиктинок Місіонерок. |