' 2.1. Парафії, костели та каплиці на теренах Львівської області | Костели і каплиці України

Костели і каплиці України

Покровитель України

св. Архангел Михаїл
   КАТЕДРИ, КОСТЕЛИ & КАПЛИЦІ   ПОДІЇ, ДОКУМЕНТИ & ПУБЛІКАЦІЇ    СВЯТІ, АРХІПАСТИРІ & ПАСТИРІ    
Події, документи і публікації / 2010-2018 РОКИ / 2011 / Січень: 18

1 2
2.1. Парафії, костели
та каплиці на теренах Львівської області
 28, Січень, 2011 Стаття, розповідь28.01.2011 12:00

З ІІст., коли кордони Римської імперії після завоювання Дакії досягли Дністра, між жителями східних латинських провінцій та місцевим населенням у Прикарпатті та Подністров’ї складались не тільки торгово-економічні, але й культурно-релігійні зв'язки. Згодом християнський вплив посилився внаслідок політичних дій у цьому напрямі як Константинополя, так і Риму.

Першою слов'янською протодержавою на теренах Галичини, Буковини та Закарпаття була Вели­ка Хорватія, яка, ймовірно, утворилась після виходу місцевих князівств зі складу Волинської імперії, що розпалась під натиском аварів у ІІ половині VI століття. У IXст. Велика або Біла Хорватія опинилась під протекторатом Великої Моравії, з якої у 60-70-х роках на наші терени вперше масово прийшло християнство у формі слов’янського обряду, запроваджене архієпископом Мефодієм, котрого висвятив і призначив Папа Римський. Дуже скоро цей християнський обряд був замінений латинським, що протривав тут аж до приєднання східної частини Великої Хорватії до Київської Русі наприкінці Xст. (так, зокрема у документі 973 року зем­і сучасної Західної України показані у межах Празької дієцезії).

Уявлення щодо територіально-племінного складу у доруські часи нинішньої Львівської області можна отримати на підставі візантійських, арабських, руських та інших джерел, а також карти [1] діалектів української мови, адже кожне з племен внесло свої характерні особливості в її формування. Північна частина області є територією волинського діалекту, утвореного переважно волинянами. Південь належить наддніпрянському діалекту, сформованому білими хорватами. На заході області є вузенька смужка надсянського діалекту, яка відповідає лендянам, а на південному заході - територія бойківського діалекту, утвореного бойками - нащадками кельтів, яких слов’янізували білі хорвати. У 981 році держава білих хорватів, як і волинські князівства, була вимушена визнати зверхність Київської Русі. Проте, на відміну від тих же волинських племен, які без опору піддались рутенізації, білі хорвати вже через кілька років відновили свою незалежність. Під час важкої кровопролитної війни 992-993рр. Київська Русь вирізала білохорватські князівські династії, знищила їх стольні міста, зокрема унікальне Стільське поблизу Миколаєва (площа міста сягала 250 га, а довжина оборонних стін - 10 км) і позбавила майже на ціле століття білих хорватів будь-якої форми державності, приєднавши їхні землі до Волинської волості. Протягом XI-XIIст. білі хорвати під політичним і культурним тиском з Києва сформували основи галицького давньо­українського (руського) етносу. Було відновлено колишню державність у формі спочатку окремих князівств (Перемишльського, Звенигородського і Теребовльського), потім - об’єднаного Галицького князівства, а згодом (спільно з волинянами) - єдиного Галицько-Волинського князівства, столицею якого у 1272 році став Львів. За таких обставин тут була утворена православна церковна ієрархія, орієнтована на Київ.

У 1349 році територія сучасної Львівської області, як і більша частина Галичини, опинилась у складі Польського королівства. Тоді виникли політичні засади повернення католицького впливу. У 1375 році засновано тут Галицьку католицьку архідієцезію латинського обряду, осередком якої у 1412-1414 роках став Львів. Західна частина нинішньої Львівщини опинилась під юрисдикцією Перемишльської дієцезії, північна - Луцької та Холмської дієцезій. 1772 року Львівщина увійшла до королівства Галичини і Володомирії у складі Автрійської монархії, відповідно львівська частина Архідієцезії була суттєво розширена за рахунок ліквідованої Холмської дієцезії, а також деяких парафій Перемишльської та Луцької дієцезій.

Ліквідовану радянською владою у 1946 році Львівську архідієцезію відновлено 16.01.1991р., до неї 25.03.1992р. було приєднано також колишні перемишльські терени Мостиськ, Самбора і Дрогобича. Нині на теренах Львівської області розташовані Жовківський, Золочівський, Львівський, Мостиський, Самбірський та Стрийський деканати, які охоплюють половину всіх парафій, костелів та каплиць Архідієцезії.

Єпископ Бучек М., Седельник І.,
ЛЬВІВСЬКА АРХІДІЄЦЕЗІЯ ЛАТИНСЬКОГО ОБРЯДУ.
Парафії, костели та каплиці,
том 1, частина 2, Львів, 2006

Останні публікації за рубрикою: МАС-МЕДІА, ВИДАННЯ / Книжки / 'Парафії, костели і каплиці': 1) 31.08.2011 «2.1.26. Диб‘янки (Пустомитівський район Львівської області)»; 2) 16.08.2011 «2.1.24. Дубляни (Самбірський район Львівської області)»; 3) 03.08.2011 «2.1.23. Дрогобич (Львівської області)»; 4) 22.07.2011 «2.1.22. Домажир (Яворівський район Львівської області)»; 5) 28.03.2011 «2.1.13. Хирів (Старосамбірський район Львівської області)»; 6) 21.03.2011 «2.1.12. Ходорів (Стрийський район Львівської області)»; 7) 14.03.2011 «2.1.11. Глібовичі (Перемишлянський район Львівської області)»; 8) 07.03.2011 «2.1.10. Буськ (Львівської області)»; 9) 01.03.2011 «2.1.9. Берездівці (Миколаївського району Львівської області)»; 10) 24.02.2011 «2.1.8. Броди (Львівська область)»; 11) 22.02.2011 «2.1.7. Бібрка (Перемишлянський район Львівської області)»; 12) 17.02.2011 «2.1.5. Бориня (Турківський район Львівської області)»; 13) 14.02.2011 «2.1.4. Болозів (Старосамбірський район Львівська обл.)»; 14) 11.02.2011 «2.1.3. Бісковичі (Самбірський район Львівська область)»; 15) 09.02.2011 «2.1.2. Батятичі (Кам'янка-Бузький район Львівська область)»; 16) 07.02.2011 «2.1.1. Баличі (Мостиський район Львівська область)»; ...
Останні публікації за рубрикою: ЦЕРКОВНІ ОБ'ЄКТИ / Храми: 1) 16.09.2018 «У Берездівцях на Львівщині під час відпусту освятили новий вівтар»; 2) 08.09.2018 «Консекрація костелу-санктуарію в Кам'янці-Подільському»; 3) 27.08.2018 «Початок нелегкого шляху від знесеної старої каплиці до нового храму в Ірпіні»; 4) 25.08.2018 «Костел Пресвятої Трійці у Немирові на Львівщині»; 5) 24.08.2018 «Костел cв. Антонія Падуанського у Старій Котельні на Житомирщині»; 6) 18.08.2018 «Освячені раніше хрести вже височіють на вежах костелу у Львові-Брюховичах»; 7) 15.08.2018 «Трохи про орган у Бердянську. Більше органних концертів не буде?»; 8) 06.08.2018 «Освячення новозбудованого костелу Преображення Господнього в Уланові на Вінничині»; 9) 01.08.2018 «У Брюховичах під Львовом освятили хрести на вежі костелу, будівництво якого триває»; 10) 22.07.2018 «У Підполоззі на Закарпатті консекрували новозбудовану каплицю»; 11) 20.07.2018 «Освячення цвинтарної каплиці у Ямполі (Прусах) на Львівщині»; 12) 19.07.2018 «У Харкові на Салтівці освятили придорожну капличку»; 13) 12.07.2018 «Освячення хреста для храму, що будується у Житомирі на Мальованці»; 14) 07.07.2018 «У Жовкві на Львівщині освятили новий вівтар в костелі»; 15) 30.06.2018 «Відпуст в десятиріччя освячення храму, а також освячення таблиці в Чорноморську на Одещині»; 16) 29.06.2018 «Відпуст та освячення таблиці жертвам війни та репресій у Луцькій катедрі»; ...
Останні публікації за рубрикою: АРХІПАСТИРІ УКРАЇНИ / Публікації, інтерв'ю: 1) 13.09.2018 «Радіо 'Марія': інтерв'ю єпископа Бучека про кращого президента України, найбільшу рану РКЦ, Томос та інше»; 2) 24.08.2018 «Пастирське звернення єпископів Римсько-Католицької Церкви з нагоди Дня Незалежності України»; 3) 23.08.2018 «Привітання єпископа Віталія Кривицького з Днем Незалежності України»; 4) 02.08.2018 «Радіо 'Марія': інтерв'ю єпископа Бучека про заняття йогою в храмі, зміни в Катехизмі та інше»; 5) 05.07.2018 «Пастирське звернення єпископа Віталія Скомаровського з нагоди 75 річниці Волинської трагедії»; 6) 03.07.2018 «Слово архієпископа Мечислава Мокшицького у 75 роковини Волинської трагедії»; 7) 25.06.2018 «Однозначно засуджуємо напади на табори ромів: звернення Конференції Римсько-Католицьких Єпископів в Україні»; 8) 13.06.2018 «Пастирське звернення єпископів Римсько-Католицької Церкви щодо проведення «Маршу рівності» в місті Києві»; 9) 21.05.2018 «Лист єпископа Віталія Кривицького щодо Всеукраїнської ходи на захист прав дітей і сімей»; 10) 31.03.2018 «Пасхальні привітання єпископа Віталія Скомаровського»; 11) 31.03.2018 «Великоднє вітання єпископа Антала Майнека»; 12) 31.03.2018 «Привітання єпископа Віталія Кривицького з Великоднем»; 13) 31.03.2018 «Пасхальне вітання архієпископа Мечислава Мокшицького»; 14) 29.03.2018 «Вітання єпископа Яна Собіло зі святом Воскресіння Христа»; 15) 29.03.2018 «Великодні побажання єпископа Мар'яна Бучека відвідувачам порталу «Костели і каплиці України»»; 16) 27.03.2018 «Пастирське звернення єпископів Римсько-Католицької Церкви щодо протидії пропаганді гомосексуалізму»; ...
Костели і каплиці України
Сторінки розділу «Події, документи і публікації / 2010-2018 РОКИ / 2011 / Січень» були завантажені 12 556 разів
© 2014-2018 Єпископ Мар'ян Бучек (Харків - Львів)  &  Ігор Седельник (Львів)