' 2.1. Парафії, костели та каплиці на теренах Львівської області | Костели і каплиці України

Костели і каплиці України

Українська Русский Polski
КАТЕДРИ, КОСТЕЛИ, КАПЛИЦІ ПОДІЇ, ДОКУМЕНТИ, ПУБЛІКАЦІЇ СВЯТІ, АРХІПАСТИРІ, ПАСТИРІ
Події, документи і публікації / 2010-2019 РОКИ / 2011 / Січень: 18

Фільм «Крізь Тернії.
РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКА
ЦЕРКВА В УКРАЇНІ»

Роки і місяці
Місце події
Рубрики і підрубрики
Джерела і автори
Характер матеріалів
Тип матеріалів
1 2

2.1. Парафії, костели
та каплиці на теренах Львівської області

  28, Січень, 2011   Стаття, розповідь 28.01.2011 12:00

З ІІст., коли кордони Римської імперії після завоювання Дакії досягли Дністра, між жителями східних латинських провінцій та місцевим населенням у Прикарпатті та Подністров’ї складались не тільки торгово-економічні, але й культурно-релігійні зв'язки. Згодом християнський вплив посилився внаслідок політичних дій у цьому напрямі як Константинополя, так і Риму.

Першою слов'янською протодержавою на теренах Галичини, Буковини та Закарпаття була Вели­ка Хорватія, яка, ймовірно, утворилась після виходу місцевих князівств зі складу Волинської імперії, що розпалась під натиском аварів у ІІ половині VI століття. У IXст. Велика або Біла Хорватія опинилась під протекторатом Великої Моравії, з якої у 60-70-х роках на наші терени вперше масово прийшло християнство у формі слов’янського обряду, запроваджене архієпископом Мефодієм, котрого висвятив і призначив Папа Римський. Дуже скоро цей християнський обряд був замінений латинським, що протривав тут аж до приєднання східної частини Великої Хорватії до Київської Русі наприкінці Xст. (так, зокрема у документі 973 року зем­і сучасної Західної України показані у межах Празької дієцезії).

Уявлення щодо територіально-племінного складу у доруські часи нинішньої Львівської області можна отримати на підставі візантійських, арабських, руських та інших джерел, а також карти [1] діалектів української мови, адже кожне з племен внесло свої характерні особливості в її формування. Північна частина області є територією волинського діалекту, утвореного переважно волинянами. Південь належить наддніпрянському діалекту, сформованому білими хорватами. На заході області є вузенька смужка надсянського діалекту, яка відповідає лендянам, а на південному заході - територія бойківського діалекту, утвореного бойками - нащадками кельтів, яких слов’янізували білі хорвати. У 981 році держава білих хорватів, як і волинські князівства, була вимушена визнати зверхність Київської Русі. Проте, на відміну від тих же волинських племен, які без опору піддались рутенізації, білі хорвати вже через кілька років відновили свою незалежність. Під час важкої кровопролитної війни 992-993рр. Київська Русь вирізала білохорватські князівські династії, знищила їх стольні міста, зокрема унікальне Стільське поблизу Миколаєва (площа міста сягала 250 га, а довжина оборонних стін - 10 км) і позбавила майже на ціле століття білих хорватів будь-якої форми державності, приєднавши їхні землі до Волинської волості. Протягом XI-XIIст. білі хорвати під політичним і культурним тиском з Києва сформували основи галицького давньо­українського (руського) етносу. Було відновлено колишню державність у формі спочатку окремих князівств (Перемишльського, Звенигородського і Теребовльського), потім - об’єднаного Галицького князівства, а згодом (спільно з волинянами) - єдиного Галицько-Волинського князівства, столицею якого у 1272 році став Львів. За таких обставин тут була утворена православна церковна ієрархія, орієнтована на Київ.

У 1349 році територія сучасної Львівської області, як і більша частина Галичини, опинилась у складі Польського королівства. Тоді виникли політичні засади повернення католицького впливу. У 1375 році засновано тут Галицьку католицьку архідієцезію латинського обряду, осередком якої у 1412-1414 роках став Львів. Західна частина нинішньої Львівщини опинилась під юрисдикцією Перемишльської дієцезії, північна - Луцької та Холмської дієцезій. 1772 року Львівщина увійшла до королівства Галичини і Володомирії у складі Автрійської монархії, відповідно львівська частина Архідієцезії була суттєво розширена за рахунок ліквідованої Холмської дієцезії, а також деяких парафій Перемишльської та Луцької дієцезій.

Ліквідовану радянською владою у 1946 році Львівську архідієцезію відновлено 16.01.1991р., до неї 25.03.1992р. було приєднано також колишні перемишльські терени Мостиськ, Самбора і Дрогобича. Нині на теренах Львівської області розташовані Жовківський, Золочівський, Львівський, Мостиський, Самбірський та Стрийський деканати, які охоплюють половину всіх парафій, костелів та каплиць Архідієцезії.

Єпископ Бучек М., Седельник І.,
ЛЬВІВСЬКА АРХІДІЄЦЕЗІЯ ЛАТИНСЬКОГО ОБРЯДУ.
Парафії, костели та каплиці,
том 1, частина 2, Львів, 2006

Останні публікації за рубрикою: МАС-МЕДІА, ВИДАННЯ / Книжки / 'Парафії, костели і каплиці': 1) 31.08.2011 «2.1.26. Диб‘янки (Пустомитівський район Львівської області)»; 2) 16.08.2011 «2.1.24. Дубляни (Самбірський район Львівської області)»; 3) 03.08.2011 «2.1.23. Дрогобич (Львівської області)»; 4) 22.07.2011 «2.1.22. Домажир (Яворівський район Львівської області)»; 5) 28.03.2011 «2.1.13. Хирів (Старосамбірський район Львівської області)»; 6) 21.03.2011 «2.1.12. Ходорів (Стрийський район Львівської області)»; 7) 14.03.2011 «2.1.11. Глібовичі (Перемишлянський район Львівської області)»; 8) 07.03.2011 «2.1.10. Буськ (Львівської області)»; 9) 01.03.2011 «2.1.9. Берездівці (Миколаївського району Львівської області)»; 10) 24.02.2011 «2.1.8. Броди (Львівська область)»; 11) 22.02.2011 «2.1.7. Бібрка (Перемишлянський район Львівської області)»; 12) 17.02.2011 «2.1.5. Бориня (Турківський район Львівської області)»; 13) 14.02.2011 «2.1.4. Болозів (Старосамбірський район Львівська обл.)»; 14) 11.02.2011 «2.1.3. Бісковичі (Самбірський район Львівська область)»; 15) 09.02.2011 «2.1.2. Батятичі (Кам'янка-Бузький район Львівська область)»; 16) 07.02.2011 «2.1.1. Баличі (Мостиський район Львівська область)»; ...
Останні публікації за рубрикою: ЦЕРКОВНІ ОБ'ЄКТИ / Храми: 1) 08.02.2019 «В Новому Місті на Львівщині освятили меморіальну таблицю о. Юзефа Чарніка»; 2) 08.02.2019 «Про ужгородську парафію на Боздоші та сестер згромадження Ісуса»; 3) 20.01.2019 «У Харківській катедрі освятили вже другий оновлений орган »; 4) 18.01.2019 «Перший органний коцерт у Запоріжжі та перше звучання органа в Перечині на Закарпатті»; 5) 08.12.2018 «В Києві на Святошині єпископ освятив меморіальну таблицю отцю Хоппе»; 6) 05.12.2018 «Костел св. Анни у Сторожинці на Буковині»; 7) 01.12.2018 «Відпуст на честь св. Андрія у новоспорудженій каплиці в Житомирі»; 8) 30.11.2018 «Костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині»; 9) 25.11.2018 «В санктуарії Бога Отця Милосердного у Запоріжжі встановлено орган»; 10) 23.11.2018 «У Хмельницькому на Гречанах освятили каплицю Пам’яті жертв радянських репресій»; 11) 17.11.2018 «У відремонтованій частині Луцької курії освятили каплицю»; 12) 15.11.2018 «Інтронізація мощей св. Йоана Павла ІІ та освячення вівтаря в Івано-Франківську»; 13) 09.11.2018 «У костелі в Кривому Озері на Миколаївщині згорів вівтар. Храм уцілів»; 14) 09.11.2018 «Звернення єпископа Яна Пурвінського з проханням про фінансову допомогу на ремонт кафедрального храму в Житомирі»; 15) 09.11.2018 «Костел Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині»; 16) 04.11.2018 «Відпуст у Ходорові на Львівщині. Ремонт храму і будівництво парафіяльного дому»; ...
Останні публікації за рубрикою: АРХІПАСТИРІ УКРАЇНИ / Публікації, інтерв'ю: 1) 14.02.2019 «Радіо 'Марія': інтерв'ю єпископа Бучека про потреби Церкви, День святого Валентина та інше»; 2) 08.01.2019 «Вітання голови Конференції римсько-католицьких єпископів України Броніслава Бернацького Митрополитові Київському та всієї України Епіфанію з нагоди Різдва Христового»; 3) 24.12.2018 «Різдвяні привітання архієпископа Мечислава Мокшицького»; 4) 24.12.2018 «Привітання єпископа Віталія Кривицького з Різдвом Христовим»; 5) 24.12.2018 «Різдвяне привітання єпископа Віталія Скомаровського»; 6) 24.12.2018 «Życzenia Bożonarodzeniowe biskupa Jana Purwińskiego»; 7) 24.12.2018 «Побажання єпископа Мар'яна Бучека на Різдво Христове і Новий рік 2019»; 8) 22.12.2018 «Послання єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні на початок Року святості подружжя і сім'ї»; 9) 21.12.2018 «Радіо 'Марія': інтерв'ю єпископа Бучека про проблеми родин в Україні, Папу Франциска та інше»; 10) 18.12.2018 «Вітання голови Конференції римсько-католицьких єпископів України Броніслава Бернацького Митрополитові Київському та всієї України Епіфанію»; 11) 05.12.2018 «Комунікат Конференції Єпископів РКЦ про Рік святості подружжя та сім’ї»; 12) 01.12.2018 «Пастирське послання архієпископа Мечислава Мокшицького на Адвент 2018»; 13) 24.11.2018 «Звернення Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України з приводу 85-тої роковини Дня пам`яті жертв голодоморів»; 14) 09.11.2018 «Звернення єпископа Яна Пурвінського з проханням про фінансову допомогу на ремонт кафедрального храму в Житомирі»; 15) 30.09.2018 «Пастирський лист єпископа Леона Дубравського на місяць жовтень»; 16) 13.09.2018 «Радіо 'Марія': інтерв'ю єпископа Бучека про кращого президента України, найбільшу рану РКЦ, Томос та інше»; ...
Костели і каплиці України
Сторінки розділу «Події, документи і публікації / 2010-2019 РОКИ / 2011 / Січень» були завантажені 24 972 разів
© 2014-2019 Єпископ Мар'ян Бучек (Харків - Львів)  &  Ігор Седельник (Львів)