' Розділ 2 книги ‘Служив Богу і людям. Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv‘ | Костели і каплиці України

Костели і каплиці України

УкраїнськаРусскийPolski
КАТЕДРИ, КОСТЕЛИ, КАПЛИЦІПОДІЇ, ДОКУМЕНТИ, ПУБЛІКАЦІЇ СВЯТІ, АРХІПАСТИРІ, ПАСТИРІ
Події, документи і публікації / 2010-2019 РОКИ / 2011 / Серпень: 26
Фільм
«Блаженний
Григорій Хомишин»
15.08.2011 КвЖт Відпуст у каплиці Успіння Пресвятої Діви Марії у Києві на Позняках
15.08.2011 Лвів А Розділ 2 книги ‘Служив Богу і людям. Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv‘
14.08.2011 ХрЗп Р Урочистість на Меморіалі жертв тоталітарного режиму в Харкові
14.08.2011 Луцк Відзначення у Луцьку 75-річчя заснування згромадження Сестер святої Терези від Дитяти Ісус
11.08.2011 Лвів А Розділ 1 книги ‘Служив Богу і людям. Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv‘
08.08.2011 ХрЗп А Подяка єпископів організаторам ІV Дієцезійного Дня молоді у Запоріжжі
08.08.2011 ХрЗп А ІV Дієцезійний День молоді у Запоріжжі
08.08.2011 Лвів А Слова аєп. Мокшицького і о. Лізуна до книги ‘Служив Богу і людям. Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv‘
07.08.2011 Луцк Освячення дзвонів та вежі в Рожищі Волинської області
06.08.2011 КвЖт v ІНГРЕС АРХІЄПИСКОПА КИЄВО-ЖИТОМИРСЬКОГО ПЕТРА ГЕРКУЛАНА МАЛЬЧУКА OFM
1 2 3

Розділ 2 книги ‘Служив Богу і людям.
Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv‘

  15, Серпень, 2011   Інша публікація 15.08.2011 12:00

Цього тижня побачить світ книга єпископа Мар'яна Бучека, Лариси Литвинюк та Наталії Статкевич під редакцією Ігоря Седельника 'Служив Богу і людям. Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv'. Вступ до другого розділу 'ДУШПАСТИРСЬКЕ СЛУЖІННЯ' книжки: 'Душпастирство отця-францисканця Рафала Керницького розпочалось від вересня 1939 року і тривало 56 років, з яких 5 останніх - у сані єпископа. Початок священства співпав з початком II світової війни та приходом радянської влади у Галичину. Нові обставини та умови життя вимагали від нього великої сили духу, фізичної витривалості, мужності та героїзму. Своє чернече служіння та душпастирство о. Рафал поєднував ще й з підпільною патріотичною діяльністю - керував мережею зв’язкових у львівській Армії Крайовій.

Пройшов через три окупації Львова: радянську (від 25.09.1939р.), німецьку (від 28.06.1941р.) та знову радянську (від 27.07.1944р.). І хоча за своє довге і нелегке життя у різні його періоди о. Рафалу довелося бути громадянином аж 4-х держав - Австро-Угорщини, відродженої Польщі, Радянського Союзу та незалежної України, найважче було йому виживати як священику саме під радянською владою. 31 липня 1944 року о. Керницького разом з іншими членами штабу АК віроломно затримали та інтернували більшовики. Чотири роки радянських таборів не зломили молодого священика, який у якості капелана був моральною опорою для багатьох польських офіцерів та рядових. Відомий у конспірації як «Дзю­ньо», став ініціатором і організатором акцій непокори, у тому числі голодування, спричинених жахливими умовами утримання ув’язнених. Після повернення у квітні 1948 року до Львова почався новий період життя о. Рафала, який майже на півстоліття пов’язав його з кафедральним собором Успіння Пресвятої Діви Марії. Він побачив спустошене місто: усього 4 діючі католицькі святині (з 34-х, які були у 1939 році) та 6 священиків, які обслуговували духовні потреби хоча і поріділої, але все ще чисельної католицької громади. Рішення залишитися у Львові було остаточним і безповоротним, і почалася нелегка праця, що ускладнювалася постійними утисками та переслідуваннями влади. Формально свобода совісті була гарантована радянською конституцією, проте релігійна діяльність жорстко регламентувалась лише відправлянням богослужінь у приміщенні костелу (заборонені шлюби, хрещення, перебування у костелі дітей віком до 18 років та ін.). Давалося взнаки також підірване табірним життям здоров’я, хоча він ніколи не скаржився і не нарікав, а найкращими ліками від усіх хвороб вважав працю у катедрі. Виконуючи душпастирську послугу, їздив по Львову та околицях на велосипеді, потім на мотоциклі, а у поїздки на дальші відстані - автомобілем або літаком. О. Рафал Керницький після війни у митрополичій базиліці у Львові разом з отцями Станіславом Плошинським та Каролем Ястшембським відновив культ Євхаристії, започаткований ще блаженним Яковом Стрепою та продовжений святим Йосипом Більчевським. Кожної першої п’ятниці та першої суботи у базиліці виставляли Святі Дари, а перед найголовнішими урочистостями - Успіння та Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії відправляли новенни з виставлянням Святих Дарів. «Кісткою у горлі» влади була також допомога католицьких священиків отцям та вірним забороненої 1946 року Української Греко-Католицької Церкви. Саме за цю діяльність у 1957 році о. Керницького позбавили права працювати у катедрі. Та він влаштувався на світську роботу, працював переважно ночами, щоб удень мати можливість виконувати, хоча й таємно, душпастирську працю. Але завдяки наполегливості та підтримці віруючих через 8 років, 1965 року він знову відправляв у катедрі. 70-ті роки минулого століття знаменні для о. Рафала тим, що йому вдалося відродити жіноче чернече згромадження Сестер Францисканок Родини Марії. І хоча сестри ходили у світському одязі і працювали на державних роботах, вони стали надійною опорою для о. Рафала: допомагали у катедрі, катехизували дітей, опікувалися хворими та немічними.

Вже о 6 годині ранку о. Рафал був у катедрі, щоб сповідати, і кожні 15 хвилин виходив з конфесіоналу та йшов до Золотої каплиці для уділення Святого Причастя. Знав, що люди поспішають до праці, на навчання. Перед першими п’ятницями місяця відвідував хворих. Мав список осіб, яких постійно відвідував не лише у Львові, але й у Луцьку, Рівному, Івано-Франківську. Дбав про дітей і молодь, щоб вони брали участь у Євхаристійному житті, підготував групу катехиток, які у приватних помешканнях індивідуально вчили основам релігії, готуючи дітей до першого Причастя. Він і сам навчав молодь, готував міністрантів, хоругвянок, виїжджав з ними на прогулянки за місто. І щодня виконував усі свої обов’язки - відправляв Меси, сповідав людей, давав таємно шлюби, хрестив, ховав. І коли у 1974 році помер колишній канцлер митрополичої Курії та багаторічний в’язень радянських таборів о. Зигмунт Галуневич - останній священик, який співпрацював з ним у катедрі, то свій біль о. Рафал висловив на його похороні: «Чи буде ще хоча б один священик, який мене поховає?». Півроку працював сам, доки у жовтні з Риги не приїхав на допомогу молодий неопресвітер, випускник Ризької духовної семінарії о. Людвік Камілевський. У 80ті роки о. Рафал нарешті почав пожинати плоди своєї праці на ниві підготовки нових покликань: вихованці о. Рафала ставали поступово священиками. Отці Людвік Марко, Андрій Бачинський, Василь Павелко, Герард Лірик, Владислав та Целестин Дерунови, Петро Савчак та інші пройшли свій шлях до священства від міністранта у катедрі через Ризьку духовну семінарію і працювали у святинях Львова, Золочева, Жовкви, Рудок, Кам’янки-Бузької і навіть у Росії - у Воронежі. Упродовж багатьох десятиліть атеїстичної влади катедра була на грані за­риття, адже священика могли усунути від праці з будь-якої причини: за відступ від дозволених видів священицької послуги, наприклад, за роботу з дітьми та молоддю, за допомогу греко-католикам тощо. Могли також закрити святиню і через стан будівлі, знищеної війною та часом. Тому о. Рафал виявляв чудеса організаторських здібностей, щоб акумулювати значні кошти на ремонтні роботи, які у катедрі проводились майже постійно. Це завдяки зусиллям активістів парафіяльного комітету та о. Керницькому маємо нині таку чудову святиню. Новий, важливий етап душпастирської діяльності о. Рафала розпочався під кінець 80-х років, коли повіяв «вітер політичних змін», який привів до розпаду радянської імперії, і почалось відродження релігійного життя по всій Україні. Він активно організовував нові релігійні католицькі спільноти і звертався до влади з проханнями про передачу вірним колишніх сакральних споруд. Завдяки його допомозі до Різдва 1990 року вдалося повернути 42 костели, у т.ч. в Дрогобичі, Рудках, Жовкві, Яворові, Кам’янці-Бузькій. У червні 1989 року о. Рафал вперше за довгі роки одягнув францисканський габіт, коли приїхав до Польщі для участі у капітулі провінції у Глоговку. Того ж року спочатку у Кракові, а пізніше у Львові він урочисто відсвяткував ювілей - 50-річчя священствa. Знаменною подією для католиків України став перший візит до Львова восени 1989 року Апостольського адміністратора архідієцезії в Любачеві єпископа Мар’яна Яворського. О. Рафал особисто їздив зустрічати його на кордон разом з оо. М. Трофим’яком, Л. Камілевським та Й. Леговичем. Високого гостя спільнота вірних вітала як свого єпископа. Під час цього візиту і після його завершення о. Рафал перебував у піднесеному настрої, ніби передчуваючи, що грядуть грандіозні зміни, про які він міг тільки мріяти протягом довгих п’ядтесяти років. І це додавало йому сил, адже він вже мав 77 років, та попри поважний вік і хвороби все ж залишався енергійним та діяльним священиком.'.

Другий розділ містить дванадцять глав: 'Перші роки священства', 'Праця в АК та арешт', 'Душпастирство серед інтернованих', 'Повернення до Львова, початок праці у катедрі', 'Перше десятиліття душпастирства у катедрі', 'Переслідуваний, але не скорений', 'О. Рафал і костел св. Антонія у Львові', 'О. Рафал та стрийські католики', 'О. Рафал і згромадження Францисканок Родини Марії', '«Стільки мати праці і стільки зробити»', 'Нові покликання та перші кроки до Бога' та 'Початок відродження Церкви'.

Книжку можна буде придбати у костелі св. Антонія, а 10 вересня (після презентації) - у кафедральному соборі.

Останні публікації за рубрикою: МАС-МЕДІА, ВИДАННЯ / Книжки / 'Єпископ Керницький': 1) 01.10.2012 «Аудіо-книга про Слугу Божого єпископа Рафаїла Керницького OFM Conv»; 2) 10.09.2011 «Презентація книги про єпископа Рафала Керницького OFM Conv у Львівській катедрі»; 3) 05.09.2011 «Окремі сторінки книги ‘Служив Богу і людям. Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv‘»; 4) 18.08.2011 «Розділ 3 книги ‘Служив Богу і людям. Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv‘»; 5) 11.08.2011 «Розділ 1 книги ‘Служив Богу і людям. Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv‘»; 6) 08.08.2011 «Слова аєп. Мокшицького і о. Лізуна до книги ‘Служив Богу і людям. Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv‘»; 7) 04.08.2011 «Слово кард. Яворського до книги ‘Служив Богу і людям. Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv‘»; 8) 01.08.2011 «Вступ до книги ‘Служив Богу і людям. Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv‘»; 9) 28.07.2011 «Зміст книги 'Служив Богу і людям. Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv'»; 10) 25.07.2011 «Книга ‘Служив Богу і людям. Єпископ Рафал Владислав Керницький OFM Conv‘»;
Останні публікації за рубрикою: АРХІПАСТИРІ УКРАЇНИ / Вшанування, річниці: 1) 04.04.2019 «Кардиналу Яворському вручили золоту медаль за заслуги перед культурою Gloria Artis»; 2) 23.02.2019 «У Кам'янці-Подільському молились за єпископа Яна Ольшанського у 16-у річницю його смерті»; 3) 23.02.2019 «Шістнадцята річниця смерті єпископа Яна Ольшанського»; 4) 09.02.2019 «У Луцькій катедрі молились за єпископа Адольфа Шельонжека у річницю його смерті»; 5) 09.02.2019 «Фільм «Єпископ Станіслав Падевський (18 вересня 1932 - 29 січня 2017)»»; 6) 29.01.2019 «Друга річниця смерті єпископа Станіслава Падевського»; 7) 14.01.2019 «У Городоцькому інституті відзначили сторіччя народження єпископа Яна Ольшанського»; 8) 09.01.2019 «Запоріжжя: іменини греко-католицького єпископа за участю римсько-католицького архіпастиря»; 9) 01.01.2019 «У Львівській катедрі молились про благословення для архієпископа М. Мокшицького з нагоди його іменин»; 10) 24.12.2018 «Фільм «Кардинал Мар'ян Яворський» та інші на українських телеканалах»; 11) 26.11.2018 «Подячна Меса в десятиріччя інґресу архієпископа Мокшицького у Львівській катедрі»; 12) 23.11.2018 «Львів: за єпископа Керницького в річницю його смерті молились в катедрі та костелі св. Антонія»; 13) 19.11.2018 «День народження єпископа Пурвінського зібрав у Житомирській катедрі вірян з усього міста»; 14) 18.08.2018 «Дзвинячка на Тернопільщині: паломництво францисканок Родини Марії слідами св. Зигмунта Фелінського»; 15) 02.07.2018 «Блаженний єпископ Григорій Хомишин - пророк України»; 16) 29.06.2018 «Польща: 34 річниця інгресу єпископа Мар'яна Яворського до Любачівської прокатедри. Презентація IV тому альбому про Львівську архідієцезію»; ...
Останні публікації за рубрикою: АРХІПАСТИРІ УКРАЇНИ / Публікації, інтерв'ю: 1) 20.04.2019 «Пасхальні вітання архієпископа Мечислава Мокшицького»; 2) 19.04.2019 «Великодні побажання єпископа Мар'яна Бучека»; 3) 17.04.2019 «ВРЦіРО закликає прийти до виборчих дільниць і свідомо виконати свій громадянський обов'язок»; 4) 28.03.2019 «Комюніке 52-го пленарного засідання Конференції римсько-католицьких єпископів України»; 5) 09.03.2019 «Пастирський лист єпископа Віталія Кривицького SDB на І Неділю Великого Посту»; 6) 06.03.2019 «Звернення голови Конференції римсько-католицьких єпископів України Броніслава Бернацького з нагоди початку Великого Посту»; 7) 06.03.2019 «Пастирське послання архієпископа Мечислава Мокшицького на Великий Піст»; 8) 24.02.2019 «Звернення Конференції єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні з приводу виборів Президента України»; 9) 14.02.2019 «Радіо 'Марія': інтерв'ю єпископа Бучека про потреби Церкви, День святого Валентина та інше»; 10) 08.01.2019 «Вітання голови Конференції римсько-католицьких єпископів України Броніслава Бернацького Митрополитові Київському та всієї України Епіфанію з нагоди Різдва Христового»; 11) 24.12.2018 «Різдвяні привітання архієпископа Мечислава Мокшицького»; 12) 24.12.2018 «Привітання єпископа Віталія Кривицького з Різдвом Христовим»; 13) 24.12.2018 «Різдвяне привітання єпископа Віталія Скомаровського»; 14) 24.12.2018 «Życzenia Bożonarodzeniowe biskupa Jana Purwińskiego»; 15) 24.12.2018 «Побажання єпископа Мар'яна Бучека на Різдво Христове і Новий рік 2019»; 16) 22.12.2018 «Послання єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні на початок Року святості подружжя і сім'ї»; ...
Роки і місяці
Місце події
Рубрики і підрубрики
Джерела і автори
Характер матеріалів
Тип матеріалів
Костели і каплиці України
Сторінки розділу «Події, документи і публікації / 2010-2019 РОКИ / 2011 / Серпень» завантажені 154 107 разів
© 2014-2019 Єпископ Мар'ян Бучек (Харків - Львів)  &  Ігор Седельник (Львів)