' У Милошовичах на Львівщині відкрили пам’ятник українським жертвам Армії Крайової | Костели і каплиці України

Костели і каплиці України

УкраїнськаРусскийPolski
КАТЕДРИ, КОСТЕЛИ, КАПЛИЦІПОДІЇ, ДОКУМЕНТИ, ПУБЛІКАЦІЇ СВЯТІ, АРХІПАСТИРІ, ПАСТИРІ
Події, документи і публікації / 2010-2019 РОКИ / 2016 / Липень: 33
Фільм «Крізь Тернії.
РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКА
ЦЕРКВА В УКРАЇНІ»
31.07.2016 Лвів А У Милошовичах на Львівщині відкрили пам’ятник українським жертвам Армії Крайової
31.07.2016 КмПд Черговий молодіжний фестиваль у Тиврові на Вінничині
29.07.2016 КвЖт Відпочинок з Богом безпритульних у Зарічанах на Житомирщині
29.07.2016 Лвів Р Костел Пресвятої Трійці у Меденичах Львівської області
27.07.2016 UA PL А Звернення єпископів з приводу Дня Хрещення Русі
26.07.2016 Мкчв Престольне свято у храмі св. Анни в Хусті на Закарпатті
25.07.2016 КвЖт Коронка Божого Милосердя для безпритульних у Київській катедрі
25.07.2016 А Ще один важливий крок у намаганні людства познайомитись із Планетою Х
24.07.2016 Лвів Тернопільщина: паломництво із трьох континетів до Язловецького санктуарію
22.07.2016 Лвів Відпусти у Львові та Снятині на Івано-Франківщині
1 2 3 4

У Милошовичах на Львівщині
відкрили пам’ятник українським жертвам Армії Крайової

  31, Липень, 2016   Блог (може не предсталяти точку зору редакції) 03.08.2016 11:52

У середу, 31 липня 2016 року у Милошовичах Пустомитівського району Львівської області відбулось відкриття пам’ятника українським жертвам польського підпілля. У 1944 році солдати Армії Крайової вбили 36 мирних місцевих жителів, серед яких діти, жінки та люди похилого віку (наймолодшим було по 3 роки, найстаршій - 88 років). Пам’ятник виконано із каменю у формі Мальтійського хреста та встановлено поруч з греко-католицькою церквою Стрітення Господнього. Кошти на його спорудження зібрали самі ж жителі Милошовичів та навколишніх сіл, серед яких значна частина і родичів загиблих.

Заслужений діяч мистецтв України, драматург Театру ім. М. Заньковецької Орест Огородник під час відкриття пам’ятника розповів історію своєї прабабусі, яка під час одного із нападів польських солдатів на село втратила свого 15-річного сина Михайла Швеця: «Це були такі ж липневі дні 1944 року, Михайло разом з друзями спали у стодолі на сіні. Коли прийшли солдати Армії Крайової і почали палити хати – хлопці почали втікати до лісу. Дорогою Михайлові здалось, що когось забули і він вернувся назад до стодоли. Там його чекали солдати АК. Хтось чув, як він просив не вбивати, йому було всього 15 років. Коли моя прабабуся ходила під час пожежі по подвір’ї, то побачила обгоріле тіло. Спочатку вона подумала, що це пес, але нахилившись і згорнувши попіл – впізнала Михайла. Ми можемо змиритись з цим, але не повинні забувати».

А це спогади місцевої жительки Йосипи Садової, 1927 року народження: «Наше невеличке село Милошовичі з досить великим польським селом Семенівка розділяє річечка Ставчанка. Колись поляки, які мешкали в Милошовичах, і українці, які мешкали в Семенівці, проживали між собою мирно, ходили одні до одних в гості. З набуттям державності поляки стали відноситися до українців як до людей нижчого сорту. Семенівська молодь весь час тероризувала українців, вривалася до Милошович, вчиняла бійки. В школі заняття велися тільки польською мовою, хоча село Милошовичі було українським ... Після Волинської трагедії 1943 року частина Армії Крайової перебазувалася в село Семенівку. «Аківці» допомагали місцевим полякам нападати на українські села ... Страшні звірства проти мирних селян вчинили поляки разом з АК в Тарасівському лісі ... Це було в березні 1944 року, чотири озброєні автоматами чоловіки у німецькій формі прийшли до старости громади і сказали, щоб на 22 число вислати 20 фір до села Лопушної на гаївку «Тарасів» для вивезення дров з лісу для німецької армії. Всього з Милошович виїхали 23 чоловіки. Фірмани виїхали вдосвіта 22 березня, але ввечері не повернулися. Наступного дня прийшла страшна звістка, що тих людей в лісі було замордовано ... Двом чоловікам вдалося втекти і вони розповіли, як все було. Коли фірмани, а там їх було багато ще з навколишніх сіл, приїхали у ліс, їх зустріли вояки в німецькій формі і сказали польською «єдзем до лясу». Всі фіри зігнали на поляну коло будинку лісника. На цьому будинку були кулемети. Тоді бандити сказали, щоби коней повипрягати і поприв'язувати до возів, пили і сокири залишити, взяти з собою мішок і йти до стодоли для отримання інструкції. В стодолі було близько 80 чоловік. Коли між ними були поляки, їх відпускали ... Українців примусили роздягнутися, роззутися, стати навколішки. Перед вечором всім казали молитися по-польськи, давали по куску хліба, замоченого в гноївці. В той час заторохкотіли автомати і поляки почали кидати гранати в стодолу. Один колишній військовий відкинув дві гранати на подвір'я і там вони розірвалися, чим спричинили переполох серед поляків і це дало змогу багатьом втекти. Цим звірством АКівці не задовільнилися і вони впіймали священика з Черепина отця (Августина - Сед.) Церебрівського (Цебровського - Сед.), йому відрізали вуха, ніс, повиколювали очі, розпороли живіт (вбили також його дружину та 15 парафіян - Сед.). В той час з нашого села було вбито 5 чоловіків і поранено 10. З інших сіл було вбито 22 осіб і поранено 15.

Після Тарасівської трагедії по селах почала організовуватися Народна Самооборона. Вночі виставляли вартових, декотрі люди рили собі криївки. Проте Самооборона була слабкою, не у всіх була зброя, вона не змогла протистояти збройній АК, не змогла встерегти наші села від нападу поляків. Так, в ніч 22 липня 1944 року поляки з Семенівки, криючись поміж кущами вздовж річки Щирки, підійшли до хутора Вінява. На варті стояв Степан Хомський, він перший став жертвою, йому перерізали горло. Знищивши вартового, поляки почали напад на хутір, банда почала палити хати, грабувати, стріляти по людях, люди почали втікати до лісу ... Зранку ми побігли на хутір, де побачили лише одні згарища. Зайшовши в одну уцілілу хату, побачила в сінях в кутку лежало двоє побитих дітей, їхня мати прострелена, ще жива, стогнала на ліжку, а їх батька, який був на варті, живим кинули в палаючу стодолу ... В той час на хуторі було вбито 13 осіб, спалено 9 хат і 23 господарські будівлі.

Після цих кривавих подій на хуторі в неділю, 23 липня 1944 року, селяни боялися залишатися в селі, в кого були знайомі чи родичі в більш безпечних селах, виїздили туди. Ми, односельці, зібрали свої пожитки і пішли на третє село Поршна, там ночували в чиїсь стодолі. Вночі побачили велике зарево – це горіло наше село ... В цю ніч в селі було вбито 17 осіб, спалено 30 хат і 57 господарських будівель. В нашій родині поляки спалили хату і чотири господарські будівлі. Загарбали коня, дві корови, у підвалі хати мати заховала швейну машинку, постіль, мішок пір'я – усе забрали ... »

Низові підрозділи Львівського округу АК, який очолював комендант полковник В. Філіпковський (псевдо «Чис», «Янка»), у березні 1944р. розпочали групові напади на підльвівські українські села й масові вбивства цивільного населення під виглядом відплати за дії УПА. Зокрема, групи бойовиків під проводом капітана Петра Шевчика («Чера») вчинили напад на Глібовичі Свірзькі Перемишлянського району, під час якого вбито, за даними польських джерел, 60 мешканців села, серед них священика Григорія Тиктора, його дружину і матір. Напади із знищенням українського цивільного населення були здійснені також на Милошовичі, Черепин та десятки і десятки інших українських сіл в межах Львівського округу АК. Часто польські нападники організовували удари по підльвівських селах разом з нацистами, як це було у Новосілках, Полоничах, Миклашові, Шоломиї, Сухоріччі. 28 липня 1944 року еміграційна Рада Міністрів Республіки Польща в Лондоні висловила «героїчній» Армії Крайовій сердечну подяку і найвище визнання за успішні акції в районі Львова. Полковник В. Філіпковський був підвищений у званні до чину генерала, а капітан Шевчик, керівник кривавого рейду по селах Львівщини, був представлений до звання майора. Нині ці вбивці мирних українських селян є героями у Польщі, їх іменами називають вулиці, школи ... І навіть Сейм Польщі у своїй горезвісній резолюції від 22 липня «висловлює найвище визнання і вдячність солдатам Армії крайової, Самооборони кресів і селянських батальйонів, які вступили в героїчну боротьбу заради захисту цивільного польського населення, а також закликає президента Польщі відзначити цих осіб державними нагородами», чим зневажив пам'ять не тільки замордованих українських селян, але й також поляків, які загинули внаслідок спричинених діями АК «відплатних» акцій УПА.

Націоналісти (чи то польські, чи українські, чи будь-які інші) вміють проявляти свої патріотичні почуття лише через ненависть до інших народів. В Україні їх вже назвали «корисними ідіотами Кремля», оскільки їх дії завжди на користь Москві. Чи варто дивуватись з того, що відкриття пам'ятника у Милошовичах відбулось за участю саме цих політичних сил, котрі тепер при допомозі своїх «польських колег» знову виринають із політичного небуття, в яке українці їх відправили на останніх виборах. Але скоро нові вибори, а розумних, поміркованих людей, як показують останні події, катма і в Польщі, і в Україні ...

Ігор Седельник
(за матеріалами zik.ua та інших джерел)

P.S. Варто сказати кілька слів про так звану «відплатність», якою цинічно послуговувались обидві сторони конфлікту. Спочатку сама Волинська трагедія вважалась УПА «відплатною» дією за геноцидні акції АК та інших польських збройних формувань проти українського населення на колишніх українських землях, які нині належать Польщі. Пізніше тією ж «відплатністю» АК виправдовувало вбивство українських селян як на самій Волині, так і в Галичині. Здавалось, все просто - якщо якась із збройних сторін претендує на правильність своїх дій, то воювати вона повинна була б із іншою збройною стороною, а не з цивільними безбройними селянами. Якщо б так сталось, тоді б і честь, і хвала цій стороні. Проте у цьому конфлікті обидві сторони діяли абсолютно ідентично, і жодна з них за ці вчинки не заслуговує не тільки на «найвище визнання і вдячність», але й навіть на якесь виправдання своїх злочинів. Зцілення тут можливе лише за формулою «вибачаємо і просимо вибачення».

P.P.S. Говорять так - скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти ... В Парламенті Росії комуністи вже виступили із пропозицією визнати вслід за Сеймом Польщі Волинську трагедію геноцидом польського населення. Можна лише привітати поляків із такими друзями, які у сталінські часи знищили кілька десятків мільйонів громадян СРСР через розстріли, перетворення їх у табірний пил та голодомори.

Останні публікації за рубрикою: ПАРАФІЯЛЬНЕ ЖИТТЯ / Урочистості / Освячення, відкриття: 1) 12.05.2019 «Відкриття та освячення скульптури Апокаліптичної Мадонни у Красилові»; 2) 01.05.2019 «Консекрація костелу у Зведенівці на Вінничині»; 3) 20.04.2019 «Крим: у Кольчугіному біля храму урочисто відкрили лапідарій німецьких надгробків»; 4) 17.04.2019 «Освячення мира у Мукачеві на Закарпатті і Сімферополі в Криму»; 5) 17.04.2019 «Святі Меси мира у Запорізькій співкатедрі та Харківській катедрі»; 6) 16.04.2019 «Миро та єлеї освятили в катедрах Одеси і Луцька»; 7) 16.04.2019 «Меса освячення мира у Львівській базиліці за участю єпископів-помічників»; 8) 16.04.2019 «У Житомирській катедрі освятили миро за участю Апостольського нунція»; 9) 13.04.2019 «У Львові-Брюховичах освятили новоспоруджений костел»; 10) 31.03.2019 «В Кобилецькій Поляні на Закарпатті урочисто освячено відремонтований костел»; 11) 10.03.2019 «Ікони Святої Родини освятили у Харкові і передали в деканати для перегринації дієцезією»; 12) 05.03.2019 «В Одесі освятили та передали ікони Святої Родини для перегринації дієцезією»; 13) 03.03.2019 «Освячення електрооргана та перший концерт в костелі Кривого Рогу»; 14) 10.02.2019 «Освячення у Сімферополі ікони Святої Родини для перегринації домівками»; 15) 08.02.2019 «В Новому Місті на Львівщині освятили меморіальну таблицю о. Юзефа Чарніка»; 16) 20.01.2019 «У Харківській катедрі освятили вже другий оновлений орган »; ...
Останні публікації за рубрикою: ЦЕРКОВНІ ОБ'ЄКТИ / Інше: 1) 01.11.2018 «Молитва за померлих та освячення відновленого гробівця у Мостиськах»; 2) 13.10.2018 «Освячення та встановлення скульптурки Матері Божої Фатімської в капличці у Ганнополі»; 3) 07.10.2018 «У Гвардійському освятили капличку Матері Божої, а в Ключарках - Тау-хрест»; 4) 06.10.2018 «У Виноградові на Закарпатті освятили ритуальний центр св. Яна Капістрана»; 5) 22.09.2018 «Відкриття та освячення пам'ятника св. Шарбеля в Одесі на Таірові»; 6) 01.09.2018 «Тиврів на Вінничині: відкриття та освячення Меморіалу мучеників за віру ХХ століття в Україні»; 7) 24.05.2018 «Освячення дзвону та хреста у Підполоззі на Закарпатті»; 8) 17.09.2017 «Відпуст у Береговому на Закарпатті. Освячення Дому паломників імені о. Ференца Пастора»; 9) 27.05.2017 «Ворзель на Київщині: у річницю смерті архієпископа Петра Мальчука освятили хрест на його могилі»; 10) 09.05.2017 «Урочиста Меса з нагоди відкриття відновленої гробниці родини Хоєцьких у Дідівщині на Київщині»; 11) 27.04.2017 «Заява Українського інституту національної пам’яті щодо нищення братської могили вояків УПА в Польщі»; 12) 26.04.2017 «Понівечений хрест на знищеному надгробному пам'ятнику в Грушовичах поблизу Перемишля»; 13) 26.02.2017 «Гута-Пеняцька на Львівщині: екуменічна панахида біля відновленого пам'ятника загиблим під час IIсв. війни полякам»; 14) 17.01.2017 «Звернення архієпископа Мечислава Мокшицького в справі осквернення пам`ятника жертвам трагічних подій в Гуті Пеняцькій»; 15) 26.11.2016 «У Борисполі на Київщині освятили нове катехитичне приміщення»; 16) 15.10.2016 «Вшановуючи Матір Божу Фатімську. Освячення пам'ятника св. Йоану Павлу ІІ у Довбиші»; ...
Останні публікації за рубрикою: ІНШІ ЦЕРКВИ / Інші католики / Греко-католики: 1) 31.03.2019 «В санктуарії у Ківерцях впровадили реліквії Дерева Хреста Господнього»; 2) 25.03.2019 «Відпуст Благовіщення Господнього в колишній каплиці у Межиріччі на Львівщині»; 3) 22.01.2019 «Прощання із о. Юліаном Юськівим OFM у Хусті на Закарпатті та похорон у Судовій Вишні на Львівщині»; 4) 09.01.2019 «Запоріжжя: іменини греко-католицького єпископа за участю римсько-католицького архіпастиря»; 5) 07.01.2019 «Різдво із римсько-католицькими єпископами в греко-католицьких катедрах Львова та Одеси»; 6) 18.12.2018 «Нунціатура в Києві: передріздвяна зустріч духовенства»; 7) 27.11.2018 «Львів-Брюховичі: реколекції єпископів обох обрядів»; 8) 26.11.2018 «Подячна Меса в десятиріччя інґресу архієпископа Мокшицького у Львівській катедрі»; 9) 06.11.2018 «У Львівській курії зустрілись ведучі реколекцій 'Lectio Divina'»; 10) 13.10.2018 «Від костелу до церкви: Фатімські богослужіння і процесія у Чернівцях-Садгорі»; 11) 24.09.2018 «Зустрічі місіонерів-облатів в Обухові на Київщині та сестер-шариток - в Синяку на Закарпатті»; 12) 19.07.2018 «У Харкові на Салтівці освятили придорожну капличку»; 13) 02.07.2018 «Блаженний єпископ Григорій Хомишин - пророк України»; 14) 28.06.2018 «Ужгород: святкування за участю римсько-католицьких єпископів 15-тої річниці перенесення мощей бл. Теодора Ромжі»; 15) 25.04.2018 «Реколекції дружин греко-католицьких священиків в римсько-католицькій парафії у Берегові на Закарпатті»; 16) 18.04.2018 «Формаційні курси духовенства Київської архієпархії УГКЦ у Зарічанах на Житомирщині»; ...
Останні публікації за рубрикою: ТАЇНСТВА, ОБРЯДИ, ПРОЦЕСИ / Прощення, примирення: 1) 05.07.2018 «Пастирське звернення єпископа Віталія Скомаровського з нагоди 75 річниці Волинської трагедії»; 2) 03.07.2018 «Слово архієпископа Мечислава Мокшицького у 75 роковини Волинської трагедії»; 3) 21.03.2018 «Польща-Україна: є криза, буде катастрофа»; 4) 13.03.2018 «Ukrainiec nie jest moim bratem! У Польщі погіршилось ставлення також до інших народів»; 5) 11.07.2017 «Спільна молитва у Павлівці на Волині за жертви Волинської трагедії 40-их років ХХст.»; 6) 27.04.2017 «Заява Українського інституту національної пам’яті щодо нищення братської могили вояків УПА в Польщі»; 7) 15.03.2017 «У співкатедрі Києва спільнота св. Егідія провела молебень за мир»; 8) 16.11.2016 «Молитва за мир у Київському співкафедральному соборі»; 9) 01.11.2016 «Урочистість Всіх Святих на Личаківському цвинтарі у Львові вже не об'єднує католиків обох обрядів!?»; 10) 26.08.2016 «Спільна пам'ять повинна нас об'єднувати: заклик українських та польських неурядових організацій»; 11) 25.08.2016 «Партія влади у Польщі переслідує найвідомішу польську письменницю за її українське походження»; 12) 25.08.2016 «Niech żyje Ukraina!»; 13) 08.08.2016 «Чому в польських рейтингах ненависті українці попереду німців?»; 14) 22.07.2016 «Заява Комітету Верховної Ради України у закордонних справах у зв’язку з ухваленням Сенатом і Сеймом Республіки Польща постанов від 7 і 22 липня 2016 року щодо Волинської трагедії»; 15) 10.07.2016 «Пастирське послання єпископа Віталія Скомаровського з нагоди 73 роковин Волинської трагедії»; 16) 08.07.2016 «Російська відповідь на польський ніж у спину Україні, яка стікає кров'ю на східному фронті»; ...
Останні публікації за рубрикою: ЦЕРКВА І… / Держава, суспільство / Жертви тоталітаризму, війн: 1) 10.04.2019 «В катедрах Харкова і Луцька молились за жертви Катинської і Смоленської трагедій»; 2) 10.04.2019 «Катинська Меса у Львівському кафедральному соборі»; 3) 07.04.2019 «У Києві молились за жертви Смоленської трагедії перед образом подорожуючої Матері Божої Коденської»; 4) 24.02.2019 «75-а річниця трагедії в Гуті-Пеняцькій на Львівщині»; 5) 24.11.2018 «Звернення Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України з приводу 85-тої роковини Дня пам`яті жертв голодоморів»; 6) 23.11.2018 «У Хмельницькому на Гречанах освятили каплицю Пам’яті жертв радянських репресій»; 7) 11.11.2018 «Київська співкатедра: 100-річчя незалежності Польщі та молитва за загиблих у Січневому повстанні»; 8) 11.11.2018 «Львівська катедра: 100-річчя незалежності Польщі та молитва за загиблих у війні українців»; 9) 03.11.2018 «Меси за померлих на цвинтарі Луцька і меморіалі Харкова»; 10) 01.11.2018 «Львів: урочистість Всіх Святих на Личаківському кладовищі»; 11) 20.10.2018 «У Фастові освятили пам'ятну таблицю полякам, вбитим органами НКВС у 1937-1938 роках»; 12) 05.07.2018 «Пастирське звернення єпископа Віталія Скомаровського з нагоди 75 річниці Волинської трагедії»; 13) 03.07.2018 «Слово архієпископа Мечислава Мокшицького у 75 роковини Волинської трагедії»; 14) 02.07.2018 «Меса у Львівській катедрі у 77 річницю знищення польських науковців»; 15) 29.06.2018 «Відпуст та освячення таблиці жертвам війни та репресій у Луцькій катедрі»; 16) 24.04.2018 «Харків: молебень перед катедрою у 103 річницю геноциду вірмен»; ...
Роки і місяці
Місце події
Рубрики і підрубрики
Джерела і автори
Характер матеріалів
Тип матеріалів
Костели і каплиці України
Сторінки розділу «Події, документи і публікації / 2010-2019 РОКИ / 2016 / Липень» завантажені 378 658 разів
© 2014-2019 Єпископ Мар'ян Бучек (Харків - Львів)  &  Ігор Седельник (Львів)