'' Єпископ Мар’ян Бучек про візит кардинала Яворського до Львова та в Україну у 1989 році | Костели і каплиці України

Костели і каплиці України

УкраїнськаРусскийPolski
КАТЕДРИ, КОСТЕЛИ, КАПЛИЦІПОДІЇ, ДОКУМЕНТИ, ПУБЛІКАЦІЇ СВЯТІ, АРХІПАСТИРІ, ПАСТИРІ
Події, документи і публікації / Архіпастирі України: 477
Аудіо-книга
«Священик до нутра кісток.
Отець Серафим Кашуба OFM Cap»
29.10.2009 UA Єпископ Мар’ян Бучек про візит кардинала Яворського до Львова та в Україну у 1989 році
26.05.2009 ХрЗп А Запрошення на паломництво «Мелітополь- Запоріжжя» та Другий дієцезійний день молоді у Запоріжжі
16.05.2009 ХрЗп А Проповідь єпископа Мар’яна Бучека під час інтронізації у Харківській катедрі
16.05.2009 ХрЗп А Вітання кардинала Яворського з нагоди інгресу єпископа Бучека
24.04.2009 ХрЗп А 23 річниця Чорнобильської катастрофи
09.04.2009 ХрЗп А Великоднє вітання єпископа Мар'яна Бучека
21.03.2009 ХрЗп А XXXIII Конференція Римсько-Католицьких Єпископів України
06.03.2009 ХрЗп А Комунікат у справі профанації святого Хреста Господнього перед храмом св. Йосипа у Дніпропетровську
22.02.2009 ХрЗп А Архіпастирське послання на Великий Піст 2009 єпископів С. Падевського і М. Бучека
14.02.2009 PL А Промова єпископа Бучека на честь кардинала Яворського під час IV Кирило-Мефодіївських зустрічей у Сандомирі (Польща)
1 2 3 ... 41 42 43 44 45 46 47 48

Єпископ Мар’ян Бучек про візит
кардинала Яворського до Львова та в Україну у 1989 році

Місце події: УКРАЇНА; Рубрики і підрубрики: 1. ПАРАФІЯЛЬНЕ ЖИТТЯ / Урочистості / Візитація, 2. АРХІПАСТИРІ УКРАЇНИ / Вшанування, річниці; Джерела і автори: 1. Редакція / За джерелами, 2. Архіпастирі України / Особи / Бучек М., єп.; Характер матеріалів: ПУБЛІКАЦІЇ / Інтерв'ю, промови; Тип матеріалів: Тексти
  29, Жовтень, 2009   Інтерв'ю, промова 29.10.2009 12:00

Єпископ Мар’ян Бучек (тоді – секретар єпископа, капелан та віце-канцлер Курії архідієцезії у Любачеві) супроводжував кардинала Мар’яна Яворського (тоді – єпископа та Апостольського адміністратора у Любачеві) під час Його візиту в Україну протягом 29 жовтня – 19 листопада 1989 року.

1. Зрозуміло, що протягом тих років, що минули з моменту виселення кардинала Яворського зі Львова разом із Львівською семінарією у 1945р., він прагнув відвідати свій родинний край. Але, на вашу думку, його візит в Україну у 1989р. був виключно його ініціативою чи здійснювався на прохання вищого церковного керівництва задля особистого ознайомлення зі станом церковних справ в Україні у добу «перебудови»? Чи може його спонукали до приїзду прохання місцевих вірних та духовенства?

Звичайно, що кожна людина хоче відвідати свій рідний край. Після багатьох років кардинал Яворський хотів побачити місто, з якого виїхав, маючи 19 років, прагнув відслужити приміційну Святу Месу в костелі св. Антонія, де був охрещений. Коли був єпископом в Любачеві, то знав, що є єпископом Львівської архідієцезії за її межами. Нечисленні священики, котрі перебували на терені радянської України, молилися за єпископа Мар’яна у кожній Службі Божій. Деякі з них зустрілися з єпископом Мар’яном у Польщі і запрошували його відвідати рідний Львів. Місцеві вірні також знали, що їхній єпископ перебуває у Польщі. Важко тепер сказати, чи Апостольська Столиця радила єпископу Яворському терміново їхати до Львова, адже ми знаємо, яка тоді була політична ситуація.

2. Візит тодішнього єпископа Яворського за формою був приватним. Чи пам’ятаєте ви тих громадян України, на запрошення яких отримали дозвіл приїхати сюди і єпископ Яворський, і ви? Якщо так, то що можете про них розповісти?

Візит єпископа Яворського здійснювався на запрошення пані Антоніни Пакош, парафіянки костелу св. Антонія у Львові. Вона прислала запрошення єпископу Яворському як своєму родичу. Єпископ Яворський хотів відвідати Львів, але пам’ятаючи, що він є єпископом Католицької Церкви, не міг зробити цього приватно, тому що служба безпеки польська та радянська знала, хто перетинає кордон. Єпископ Яворський почав офіційні клопотання щодо отримання дозволу на виїзд до Львова в радянському посольстві у Варшаві, а пізніше у генеральному консульстві в Кракові, проте дипломатичні працівники не знали, як вирішити це питання. Під час інавгурації навчального року у Люблінському Католицькому Університеті він запитав радянського посла, що робити у цій ситуації. Отримав відповідь – треба їхати за приватним запрошенням, а влада і так про все буде знати. І після отримання запрошення поїхав до Львова. Я, будучи його секретарем, також отримав запрошення «від своєї родички» пані Марії Паюк. І так ми приїхали до Львова.

3. Чи проводилась спеціальна підготовка до візиту? Чи існував попередньо підготовлений план? Зокрема, чи узгоджувались заздалегідь з місцевими священиками терміни відвідування святинь?

Ми нав’язали контакт з парохом катедри у Львові о. Рафаїлом Керницьким OFM Conv, котрий готував маршрут подорожі єпископа по Львівській архідієцезії, домовлявся зі священиками, працюючими на цьому терені, про дату прибуття єпископа Яворського. Ми узгодили також з польськими прикордонниками дату перетину кордону єпископом Яворським. 29 жовтня 1989 року після переходу польського кордону на території Радянського Союзу на прикордонному переході у Шегинях на єпископа чекало декілька священиків та офіцери прикордонної служби з підполковником Гуликом. Начальник польських прикордонників в Медиці провів єпископа на радянську сторону. Разом з начальником був один з журналістів «Новин», котрий описав цю історичну подію. Після офіційного привітання на кордоні єпископ Яворський завітав до парафіяльного костелу у Мостиськах, де о. Юзеф Легович зібрав на зустріч з єпископом майже усю парафію. Пізніше ми поїхали до Львова, де ввечері єпископ відслужив Святу Месу для численних вірних.

4. Як сприйняла тодішня влада цей візит? Чи очікувались якісь недоброзичливі дії з її боку? Чи вживались якісь застережні заходи? Чи помітили стеження? Чи отримували якісь рекомендації щодо того, як себе поводити?

Урядовці у справах рілігій та служба безпеки у Львові дуже добре про все знала, тому що парох у катедрі за тиждень це оголосив офіційно. Влада буда дезорієнтована стосовно того, що діялось у Львові, тому що в день перед приїздом єпископа Яворського греко-католики, зібрані на недільній Літургії перед костелом кармелітів, пройшли процесією до церкви Преображення Господнього і силою її забрали. Влада пов’язала цю подію з приїздом католицького єпископа з Польщі. До закристії прийшов заступник урядовця у справах рілігій з запитанням про те, що це все означає. Парох катедри пояснив, що візит єпископа не має нічого спільного з недільними подіями. За кожним кроком єпископа стежили - про це свідчать звіти до вищих інстанцій.

5. За єпископа Яворського молились у Львівській катедрі і, можливо, в інших костелах, як про свого владику, адже архідієцезія у Любачеві була частиною довоєнної Львівської архієпархії та зберігала її церковні традиції. Чи знали або здогадувались ви вже тоді, під час візиту, що відвідуєте терени своєї майбутньої архідієцезії, архіпастирем якої стане єпископ Яворський?

Кожний Апостольський адміністратор архідієцезії у Любачеві був спадкоємцем львівських митрополитів, про це всі знали. Коли приїжджали нечисленні священики та вірні зі Львова, то відвідували єпископа у Любачеві. Єпископи завжди цікавилися ситуацією Церкви на території радянської України та в міру можливостей передавали релігійну літературу для духовенства і вірних. У львівських та інших храмах молилися в каноні Святої Меси за єпископа Мар’яна, тому що знали, що законний єпископ Львівський перебуває у Любачеві. Представники служби безпеки запитували про те, чому вірні моляться за єпископа з чужої країни, проте часто отримували відповідь, що Церква є понад кордонами держав та народів. Під час зустрічей зі священиками на терені Львівської архідієцезії єпископ Яворський багаторазово чув від них, що має залишитись тут, оскільки 'бракує їм отця'. Це були часи Радянського Союзу, і важко було передбачити, що єпископ з Польщі може стати єпископом у радянській Україні. Ці надії збулися 16 січня 1991 року, коли Йоан Павло ІІ відновив діяльність церковної ієрархії в Україні, призначивши тоді єпископів для Львова, Кам’янець-Подільського та Житомира.

6. Що найбільше запам’яталося під час візиту?

Під час душпастирських відвідин парафій я бачив, як люди були щасливі бачити у своїй парафії єпископа після багатьох років. Зворушливо було бачити старших парафіян, що приступали до Таїнства Миропомазання (конфірмації), та дітей і молодь, котрі перший раз у житті могли на власні очі побачити католицького єпископа. Великою подією наприкінці першого візиту єпископа Яворського у Львові був день 11 листопада, коли наприкінці Святої Меси о. Рафал Керницький вручив від імені парафіян та духовенства єпископський хрест з вигравійований написом «архієпископу Мар’яну Львів – катедра 11.ХІ.1989р.» Цей хрест у своє 80-річчя кардинал Яворський передав для ікони Матері Божої Милосердної у Львові.

7. Як ви сьогодні, коли пройшов майже рік після передачі кардиналом Яворським новому архіпастиреві повноважень Львівського архієпископа митрополита, оцінюєте церковну ситуацію в Україні та, зокрема, у Львівській архідієцезії, де вам довелось пропрацювати 16 з половиною років з моменту її відновлення?

Коли єпископом Львова був кардинал Яворський, то це був час здобування, повернення, будівництва сакральних об’єктів, а також пошуку вірних та заснування нових парафій. Найважче було повернути будинок Архієпископської курії, придбати будинки для Духовної семінарії та пристосувати їх для потреб наукового закладу. Тодішня цивільна влада у Львові була вороже настроєна до римсько-католицького єпископа, постійно ускладнювала життя латинській Церкві. Кардинал Яворський переможно пройшов крізь усі ці випробування, а на закінчення свого служіння у катедрі зібралися представники нової обласної та міської влади, щоб подякувати йому за християнську позицію.

Нині вже рік служить новий митрополит архієпископ Мечислав Мокшицький, перед яким стоять нові завдання до виконання. Він має зберегти надбання попередників та діяти з врахуванням вимог нових часів, які також нелегкі для Церкви. Він старається привести у порядок повернутий такою важкою працею будинок львівських архієпископів, будує нові святині у нових районах Львова, інших обласних та районних центрах. Турбота про священицькі та чернечі покликання в дуже секуляризованому світі також вимагає багато душпастирської праці.

Дивлячись з перспективи 18 років перебування в Україні, бачу, що фундаменти Христової Церкви, закладені кардиналом Яворським, стоять міцно а її будівництво триває успішно. Зерно віри, засіяне у серцях вірних, дає плід нових покликань; священики та сестри-черниці, сформовані впродовж років служіння Львівського архієпископа Мар’яна, утверджують віру Божого Народу. Їдучи через терен Львівської архідієцезії, бачимо збудовані нові костели та парафіяльні будинки, а також дбайливо відремонтовані старі храми, які повернулися до культу в часі душпастирства кардинала Яворського.

Редакція

Останні публікації за рубрикою: ПАРАФІЯЛЬНЕ ЖИТТЯ / Урочистості / Візитація: 1) 07.04.2019 «Канонічна візитація парафії у Лосячі на Тернопільщині»; 2) 17.03.2019 «Архіпастир відвідав парафію у Радомишлі на Житомирщині»; 3) 10.03.2019 «Архіпастирі візитували парафії в Роздільній і Гусятині»; 4) 03.03.2019 «Єпископська візитація парафії у Томашполі на Вінничині»; 5) 02.03.2019 «І знову з Білобожниці на Тернопільщині розпочалась візитація парафій Чортківського деканату»; 6) 17.02.2019 «Архіпастирі відвідали парафії у Першотравенську на Миколаївщині і Ладижині на Вінничині»; 7) 17.02.2019 «Апостольський нунцій побував також в окупованому Луганську»; 8) 16.02.2019 «Апостольський нунцій в Україні знову відвідав окупований Донецьк»; 9) 09.01.2019 «Деканальна зустріч у Кропивницькому та миропомазання у в'єтнамській спільноті в Одесі»; 10) 05.01.2019 «Архіпастирі в Херсоні і Томашполі на Вінничині»; 11) 03.01.2019 «Різдвяний візит єпископа до санктуарію в Браїлові на Вінничині»; 12) 02.12.2018 «Канонічна візитація парафії у Мостиськах на Львівщині»; 13) 18.11.2018 «Канонічна візитація парафії у Тщенці на Львівщині»; 14) 21.10.2018 «Архіпастирі відвідали парафії у Романові та Червонограді»; 15) 23.09.2018 «Львівщина: візитація парафії у Пнікуті. Відпуст у філіальних Крукеничах»; 16) 30.07.2018 «Архіпастирі відвідали парафії у Борисполі на Київщині і Лопатині на Львівщині»; ...
Останні публікації за рубрикою: АРХІПАСТИРІ УКРАЇНИ / Вшанування, річниці: 1) 04.04.2019 «Кардиналу Яворському вручили золоту медаль за заслуги перед культурою Gloria Artis»; 2) 23.02.2019 «У Кам'янці-Подільському молились за єпископа Яна Ольшанського у 16-у річницю його смерті»; 3) 23.02.2019 «Шістнадцята річниця смерті єпископа Яна Ольшанського»; 4) 09.02.2019 «У Луцькій катедрі молились за єпископа Адольфа Шельонжека у річницю його смерті»; 5) 09.02.2019 «Фільм «Єпископ Станіслав Падевський (18 вересня 1932 - 29 січня 2017)»»; 6) 29.01.2019 «Друга річниця смерті єпископа Станіслава Падевського»; 7) 14.01.2019 «У Городоцькому інституті відзначили сторіччя народження єпископа Яна Ольшанського»; 8) 09.01.2019 «Запоріжжя: іменини греко-католицького єпископа за участю римсько-католицького архіпастиря»; 9) 01.01.2019 «У Львівській катедрі молились про благословення для архієпископа М. Мокшицького з нагоди його іменин»; 10) 24.12.2018 «Фільм «Кардинал Мар'ян Яворський» та інші на українських телеканалах»; 11) 26.11.2018 «Подячна Меса в десятиріччя інґресу архієпископа Мокшицького у Львівській катедрі»; 12) 23.11.2018 «Львів: за єпископа Керницького в річницю його смерті молились в катедрі та костелі св. Антонія»; 13) 19.11.2018 «День народження єпископа Пурвінського зібрав у Житомирській катедрі вірян з усього міста»; 14) 18.08.2018 «Дзвинячка на Тернопільщині: паломництво францисканок Родини Марії слідами св. Зигмунта Фелінського»; 15) 02.07.2018 «Блаженний єпископ Григорій Хомишин - пророк України»; 16) 29.06.2018 «Польща: 34 річниця інгресу єпископа Мар'яна Яворського до Любачівської прокатедри. Презентація IV тому альбому про Львівську архідієцезію»; ...
Роки і місяці
Місце події
Рубрики і підрубрики
Джерела і автори
Характер матеріалів
Тип матеріалів
Костели і каплиці України
Сторінки розділу «Події, документи і публікації / 2000-2009 РОКИ / 2009 / Жовтень» завантажені 44 682 разів
© 2014-2019 Єпископ Мар'ян Бучек (Харків - Львів)  &  Ігор Седельник (Львів)