'' Пам’яті отця Августина Медніса. Приїхав, щоб відмовитись, але залишився назавжди | Kościoły i kaplice Ukrainy

Kościoły i kaplice Ukrainy

УкраїнськаРусскийPolski
KATEDRY, KOŚCIOŁY, KAPLICEWYDARZENIA, DOKUMENTY, PUBLIKACJE ŚWIĘCI, АRCYPASTERZE, PASTERZE
Wydarzenia, dokumenty i publikacje / Kraje bałtyckie: 3
Księga pamięci «Służył
Bogu i ludziom. Biskup Rafał
Władysław Kiernicki OFM Conv»
13.03.2017 PB UA Пам’яті отця Августина Медніса. Приїхав, щоб відмовитись, але залишився назавжди
01.08.2016 PB KwŻt У Латвії помер о. Ян Крапан. Григоріанські Меси за померлого у Київській співкатедрі
09.09.2014 ChZp PL PB Pielgrzymka: Ryga, Wilno, Częstochowa, Gietrzwałd, Stary Licheń, Święta Lipka
1

Пам’яті отця Августина Медніса.
Приїхав, щоб відмовитись, але залишився назавжди

Miejsce wydarzeń: 1. Kraje bałtyckie, 2. UKRAINA (Ruś); Rubruki i podrubryki: PASTERZE, ZAKONNICY, ZAKONNICE / Uszanowania, rocznice; Źródła i autorzy: 1. Redakcja / Ze źródeł, 2. Świeckie / Źródła ukraińskie / Inni; Charakter materiałów: PUBLIKACJE / Artykuły, opowieści; Forma materiałów: Teksty
  13, Marzec, 2017   Artykuł, opowieść 13.03.2017 09:38

Августин Медніс народився 11 січня 1932 року в протестантській сім’ї в Латвії на хуторі Ошулеяс в Курляндії. Мати померла під час родів, тому дитину віддали на виховання католицькому подружжю, прізвище та віросповідання яких і прийняв Августин. Після закінчення середньої школи навчався в Ризькому педагогічному інституті на факультеті балтійської філології. Закінчивши перший курс, пішов за голосом покликання і вступив до Ризької духовної семінарії, яку закінчив 1958 року. Священицькі свячення прийняв того ж року в Ризькому кафедральному соборі св. Якова. Після десяти років служіння у Латвії 1969 року отримав пропозицію душпастирської праці на території Львівської області. Мав тоді 37 років, шив орнати, майстрував, часто їздив до Ленінграда відвідувати музеї, і не дуже хотів виїжджати в Україну, але його декан сказав: «Слухай, ти ще молодий. Крім того, завжди можеш відмовитися. Я б на твоєму місці навіть би не думав – сів би на поїзд і поїхав».

Першим, кого він зустрів у самбірській парафії, був органіст Маркіян Трофим’як. Наступного дня вони попрямували до Львова. І коли Маркіян показав Августинові Личаківський цвинтар, а тоді була пізня весна, все разом зацвіло, той закохався у Львів та в Україну. Може «спрацювало» те, що Августин приїхав у пальто і в шапці з іще зимньої та засніженої Латвії, а тут уже все розквітло й забуяло, чи, може, яка інша причина ... Зізнався Маркіяну: «Знаєш, я приїхав сюди, щоб відмовитися. А тепер знаю, що повернуся, тим більше, що маю тут приятеля».

Після переїзду в Україну отця Августина призначили віце-адміністратором парафій у Самборі, Мостиськах та св. Антонія у Львові. Католицькій Церкві в Україні катастрофічно не вистачало душпастирів, тому священикові доводилося розподіляти свій робочий день буквально похвилинно, щоби всюди встигнути. 14 грудня 1972 року він обійняв також посаду адміністратора парафії св. Станіслава у Щирці. Приміщення плебанії на той час було зайняте різними установами, тому Августин оселився в невеликому приватному будинку, який став не лише житлом, але й своєрідною кравецькою та реставраційною майстернею. Оскільки отець Августин був залюблений у старовину, до того ж чудово шив, він зайнявся реставрацією знайдених ним пам’яток католицької культури: вівтарів, дерев’яних скульптур, меблів, монстранцій, а також почав шити орнати. Під час поїздок у ввірені йому парафії і протягом подорожей Львівщиною отець Августин знаходив багато безцінних речей, які могли би стати окрасою музеїв світового рівня. Володіючи глибокими знаннями й маючи тонкий смак, він умів майже безпомилково визначити вік знахідки, та матеріал, з якого вона зроблена. Постійне самовдосконалення й самоосвіта в цій галузі, а також обдарованість від Бога, стали причиною того, що до отця Августина за консультаціями та допомогою зверталися навіть видатні спеціалісти в галузі сакрального мистецтва.

Невдовзі, в грудні 1973 року, коли арештували отця Бернарда Міцкевича, о. Меднісу доручили також парафію у Стрию. Тож душпастирської праці священикові не бракувало.

Після 1989 року, коли католикам вдалося повернути костели в Жидачеві, Меденичах, Миколаєві та Ходорові, ці всі храми теж опинилися під опікою отця Августина Медніса. Після відновлення структур Римсько-Католицької Церкви в Україні митрополит львівський архієпископ Мар’ян Яворський призначив отця Августина стрийським деканом, залишаючи його настоятелем парафій у Ходорові, Стрию і Жидачеві.

У 1998 році, коли ординарієм відновленої Луцької дієцезії призначили єпископа Маркіяна Трофим’яка, отець Августин переїхав до Луцька. У 1999 році його призначили генеральним вікарієм дієцезії та каноніком Луцького кафедрального капітулу. Спочатку отець Августин жив при курії, де організував невелику майстерню, в якій займався літургійним шитвом та реставрацією пам’яток сакрального мистецтва. До священика приїжджали паломництва реставраторів із Польщі, він завжди охоче ділився з ними знаннями та досвідом, допомагав організовувати експедиції Волинню. Завдяки такій діяльності отця Августина Медніса було збережено й реставровано багато безцінних пам’яток, видано кілька каталогів. Свої зібрання скульптур, літургійного одягу, книг отець Августин вирішив перетворити на експонати дієцезіяльного музею, тому зайнявся його організацією. 2000 року його призначили хранителем цього майбутнього музею. Величезні заслуги отця Августина в галузі порятунку сакральної культури на території Західної України важко переоцінити. Невдовзі отець перебрався до Торчина, де продовжив свою працю, одночасно виконуючи обов’язки пароха місцевої парафії.

Помер отець Августин 10 березня 2007 року. Почувши себе погано, 9 березня поїхав до лікарні. Наступного дня владика Маркіян відвідав його, порозмовляв із ним. Августин ні на що не скаржився, був у доброму гуморі, але через кілька хвилин після того, як владика з ним попрощався, відійшов до Бога. Так єпископ Маркіян Трофим’як фактично був першим, хто зустрів о. Августина на українській землі, і останнім, хто його провів до дому Отця.

Заупокійну Літургію в Луцькому кафедральному соборі 13 березня очолив ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський, з яким співслужили єпископи Маркіян Трофим’як, Леон Дубравський, Станіслав Падевський та Мар’ян Бучек, а також багато священиків з України та Польщі. Отця Августина Медніса поховали біля костелу в Торчині.

Є надія, що невдовзі відвідувачі зможуть оцінити врятовані отцем Августином пам’ятки сакрального мистецтва у музеї в Луцькій катедрі. Приміщення та стелажі готові, роботи планують завершити до кінця цього року.

Redakcja
(wg. materiałów: monitor-press.com)

Publikacje ostatnie wg. rubruki: PASTERZE, ZAKONNICY, ZAKONNICE / Uszanowania, rocznice: 1) 27.06.2019 «10-річчя смерті о. Л. Квапіша відзначили у Новограді-Волинському за участю єпископа»; 2) 25.06.2019 «Пулини на Житомирщині: десятиріччя смерті о. Леона Квапіша»; 3) 10.06.2019 «Самбір: миропомазання та золотий ювілей чернецтва сестри-францисканки»; 4) 06.06.2019 «Ювілеї священства у Коростишеві на Житомирщині та Львові»; 5) 26.05.2019 «Ks. Henryk Mosing - lwowski doktor medycyny i „podziemny” kapłan»; 6) 19.05.2019 «Відпуст в Абрикосівці та ювілей чернецтва у Чорноморську»; 7) 17.05.2019 «Зустріч з церковного права місіонерів-облатів в Обухові на Київщині»; 8) 15.05.2019 «Житомир: срібний ювілей чернецтва сестер-бенедиктинок»; 9) 30.04.2019 «Львів: урочистість 125-річчя заснування згромадження сестер-серцянок»; 10) 28.03.2019 «Луцьк: друга сесія Трибуналу у справі беатифікації о. Людвіка Вродарчика ОМІ»; 11) 19.03.2019 «У Львівській катедрі відзначили 25-річчя чернецтва двох сестер-йосифіток»; 12) 18.03.2019 «В Одеській катедрі святкували урочистість св. Йосифа та іменини настоятеля»; 13) 14.03.2019 «Черче на Хмельниччині: сторіччя мученицької смерті о. Кирила Буяльського»; 14) 04.03.2019 «В Очакові на Миколаївщині ієрарх очолив Месу з нагоди іменин настоятеля»; 15) 24.02.2019 «В Лановичах на Львівщині святкували двадцятип'ятиріччя священства»; 16) 17.02.2019 «Тиврів і Обухів: 193 річниця затверження статуту місіонерів-облатів»; ...
Lata i miesiące
Miejsce wydarzeń
Rubruki i podrubryki
Źródła i autorzy
Charakter materiałów
Forma materiałów
Kościoły i kaplice Ukrainy
Strony rozdziału «Wydarzenia, dokumenty i publikacje / 2010-2019 LATA / 2017 / Marzec» umieszczone 601 704 razy
© 2014-2019 Biskup Marian Buczek (Charków - Lwów)  &  Igor Sedelnyk (Lwów)