'' Чи мала рацію Верховна Рада, зробивши 25 грудня святковим днем? | Костели і каплиці України

Костели і каплиці України

УкраїнськаРусскийPolski
КАТЕДРИ, КОСТЕЛИ, КАПЛИЦІПОДІЇ, ДОКУМЕНТИ, ПУБЛІКАЦІЇ СВЯТІ, АРХІПАСТИРІ, ПАСТИРІ
Події, документи і публікації / ВШАНУВАННЯ / Ісуса Христа: 679
Фільм «Єпископи.
Римсько-Католицька
Церква в Україні»
18.11.2017 UA А Чи мала рацію Верховна Рада, зробивши 25 грудня святковим днем?
16.11.2017 КмПд Єпископ Леон Дубравський про вихідний на Різдво 25 грудня
16.11.2017 ХрЗп А Єпископ Ян Собіло про визнання 25 грудня святковим днем
16.11.2017 Лвів А Архієпископ Мечислав Мокшицький про рішення Верховної Ради щодо відзначення в Україні Різдва 25 грудня
17.09.2017 ХрЗп Полтава: храмове свято, введення настоятеля та миропомазання
17.09.2017 Мкчв v Відпуст у Береговому на Закарпатті. Освячення Дому паломників імені о. Ференца Пастора
17.09.2017 Лвів Р Відпуст в санктуарії Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині
16.09.2017 Лвів Відпусти Воздвиження Хреста у Бродах на Львівщині та Чернівцях
16.09.2017 КвЖт Свято Воздвиження Хреста та освячення Хреста в Олевську на Житомирщині
14.09.2017 Лвів Відпуст Воздвиження Хреста та 20-річчя коронації образу в Кам'янці-Бузькій на Львівщині
1 2 3 ... 12 13 14 15 16 17 18 ... 66 67 68

Чи мала рацію Верховна Рада,
зробивши 25 грудня святковим днем?

Місце події: УКРАЇНА; Рубрики і підрубрики: 1. ВШАНУВАННЯ / Ісуса Христа / Різдва, 2. ІНШЕ / Історія; Джерела і автори: 1. Редакція / Авторський матеріал, 2. Світські / Особи / Інші, 3. Світські / Джерела українські / Інші; Характер матеріалів: ПУБЛІКАЦІЇ / Статті, розповіді; Тип матеріалів: Тексти
  18, Листопад, 2017   Стаття, розповідь 18.11.2017 11:54

Не встигла Верховна Рада проголосувати за законопроект про оголошення вихідним 25 грудня, коли відзначається Різдво Христове за григоріанським і новоюліанським календарем, як залунали заяви про те, що, мовляв, зробити «католицьке Різдво» офіційним вихідним – то «суто політичне рішення», а римо-католиків в Україні небагато, то чому їхньому святу слів віддавати пріоритет. І взагалі, «традиційно» у православних і греко-католиків Різдво відзначається 7 січня, а «зайвий вихідний» зашкодить економіці.

Але чи справедливі ці твердження?

Із останнім найпростіше. Жоден зайвий вихідний у календарі не з’явився – просто вихідним перестало бути друге травня, яке в радянські часи було «додатком» до Першотравня (останній, до речі, залишився святом, як і в низці держав). На думку декого «з трудових низів», саме зникнення такого «довгого» свята зашкодить економіці – а коли ж картоплю саджати? Проте у зв’язку з глобальним потеплінням погодні умови в Україні змінюються, і, схоже, картоплю доведеться саджати раніше, інакше вона надто потерпатиме від літньої спеки, чи не так? А от із іншими твердженнями складніше.

Хоча не з усіма. Що ж, доведеться звернутися до абеткових речей.

До 221 року день народження Христа пов’язували з 25 березня – як із днем початку весни. А у 221 році Секстус Юліус Афріканус назвав 25 грудня Днем народження Ісуса Христа, бо вирахували, що між днем Благовіщеня і Різдвом саме цього дня минає 9 місяців. Тоді ще єдина Церква – майже 1800 років тому – прийняла його аргументацію, а відтак Різдво християни почали відзначати 25 грудня. Рішення про це ухвалив у 431 році Ефеський собор. А потім, після Різдва, через тиждень настає Новий рік (він і в тодішньому календарі був «прив’язаний» до 1 січня). Усе логічно – спершу роджається Христос, а потім уже маємо початок нового року від Різдва Христового. Хоча, скажімо, у Візантії новий рік чогось розпочинали 1 вересня ...

Але календар, яким користувалися ті християни, які вели літочислення не «зі створення світу» (як у Московії), а від Різдва Христового (в Україні це було вже півтисячі років тому), виявився неточним. Воно й не дивно. За часів Гая Юлія Цезаря, коли він був запроваджений (отримавши назву «юліанського»), точність вимірювання астрономічного («зоряного») часу не була достатньою. Тож набігло вже понад 13 діб відставання цього календаря від реального часу. У Західній Європі, зрозумівши це, почали шукати вихід. Досягнення науки допомогли знайти його, і новий уточнений календар запровадив Римський Папа Григорій XIII (він і зветься «григоріанським» і перехід на нього християнських країн розпочався 1582 року). Відтак у них Різдво «повернулося на місце». Наразі весь глобальний світ послуговується григоріанським календарем, хоча разом із тим у цілій низці країн і в цілому ряді конфесій паралельно існують свої літочислення.

Українська держава перейшла на григоріанський календар з 1 березня 1918 року (рішення про це ухвалила Мала Рада Центральної Ради); втім, Галичина ще з кінця XVI століття жила за ним. А от і православна, і греко-католицька церкви продовжували користуватися юліанським, що врешті-решт призвело до абсурдних речей. Адже 28 листопада у їхніх вірних починається Різдвяний піст («Пилипівка»), який триває аж по 6 січня включно. Піст цей передбачає суворі обмеження в їжі (виключаються м’ясні та молочні страви і яйця) та забороняє вживання алкогольних напоїв (хіба що на День святого Миколая та по неділях дозволено випити келишок освяченого кагору). Але, попри це, одночасно від Києва до Хацапетівки буяє серія незчисленних корпоративів, шоу-вистав, програм нічних клубів та інших розваг для дорослих. Ну, а для дітей – новорічні ялинки. Загалом за святковими столами, щедро заставленими напоями і наїдками, в останню декаду грудня збирається ледь не вся Україна, а тим часом віруючими християнами вважає себе понад 2/3 українців ...

Як на мене, це абсурд – отака релігійно-побутова шизофренія. Тому рішення Верховної Ради видається розумним і доцільним; воно політичне тією ж мірою, що і рішення Ефеського собору. Тим більше, що переважна частина православних патріархатів, включно зі Вселенським, відзначає Різдво не 7 січня, а 25 грудня – за так званим «новоюліанським календарем», який майже повністю збігається з григоріанським, а вони обидва – з астрономічним. Бо ж в іншому випадку «православне Різдво» все більше розходилося б з реальним часом – у добу Богдана Хмельницького воно припадало на 4 січня, у ХІХ столітті – на 6 січня, а з 2100 року зрушить на 14 січня ...

І ще про «католицьке Різдва». У традиційно і переважно православній Болгарії нині офіційними святами є 24 грудня – Святвечір, 25 і 26 грудня – Різдво Христове. Так само переважно православна Румунія Різдво Христове відзначає 25 і 26 грудня. Православна Греція відзначає Різдво також 25 грудня. А ще не так давно їхні помісні Церкви жити за давніми традиціями, але вимогою часу став перехід на новоюліанський календар, що і було – не без опору консерваторів – здійснено буквально на наших очах. Тим більше, що те саме зробив і Вселенський патріарх ...

Отож, повторю це ще раз, про «католицьке Різдво» не йдеться, бо 25 грудня наразі такою ж мірою й «православне Різдво», можна сказати, екуменічне. І якби українські Церкви підтримали перехід на новоюліанський календар – не революційним, а еволюційним шляхом, як це зробили у тій же Болгарії, – це посприяло би перетворенню України на нормальну цивілізовану країну.

Сергій Грабовський,
day.kyiv.ua

Останні публікації за рубрикою: ВШАНУВАННЯ / Ісуса Христа / Різдва: 1) 25.01.2019 «В Обухові на Київщині на зустрічі місіонерів-облатів делегатури призначили її настоятеля»; 2) 13.01.2019 «Різдвяні фестивалі: шостий - в Одесі та перший - у Львові-Винниках»; 3) 13.01.2019 «Святкування з єпископами: Богоявлення - у Харкові, Хрещення Господнього - у Рахові на Закарпатті»; 4) 12.01.2019 «Фестивалі колядок у Рівному та Язловці на Тернопільщині»; 5) 12.01.2019 «Деканальні облаткові зустрічі духовенства в Одесі та Білгороді-Дністровському»; 6) 09.01.2019 «Деканальна зустріч у Кропивницькому та миропомазання у в'єтнамській спільноті в Одесі»; 7) 08.01.2019 «Вітання голови Конференції римсько-католицьких єпископів України Броніслава Бернацького Митрополитові Київському та всієї України Епіфанію з нагоди Різдва Христового»; 8) 07.01.2019 «Різдво із римсько-католицькими єпископами в греко-католицьких катедрах Львова та Одеси»; 9) 06.01.2019 «Святвечір для безпритульних та малозабезпечених Києва з Апостольським нунцієм»; 10) 05.01.2019 «Облаткові зустрічі францисканців та францисканської молоді у Житомирі»; 11) 05.01.2019 «Архіпастирі в Херсоні і Томашполі на Вінничині»; 12) 03.01.2019 «Різдвяний візит єпископа до санктуарію в Браїлові на Вінничині»; 13) 29.12.2018 «Облаткові зустрічі з архіпастирями у Житомирі та у Балті на Одещині»; 14) 27.12.2018 «Деканальні облаткові зустрічі духовенства у Харкові та Южноукраїнську»; 15) 25.12.2018 «Перше за понад 80 років Різдво у поверненому костелі в Севастополі в Криму»; 16) 25.12.2018 «Пастирка та Різдво в Житомирській катедрі»; ...
Останні публікації за рубрикою: ІНШЕ / Історія: 1) 09.11.2018 «Усна мова жителів Київської Русі свідчить про те, що єдиними її нащадками є українці!»; 2) 23.03.2017 «Конференція «Віхи історії Римо-католицької церкви: розвінчання міфів» у Рівному»; 3) 25.08.2016 «Історики нарахували кілька назв України»; 4) 13.02.2016 «Уроки історії. Від рейхсконкордату до енцикліки»; 5) 11.07.2014 «В Запоріжжі хочуть перенести дату заснування міста на 800 років»; 6) 12.12.2013 «Відроджуємо історичну правду про християнізацію Русі-України у 860-х роках»; 7) 15.10.2013 «У Холмі знайдено мури церкви, яку звів король Данило Галицький»; 8) 21.08.2013 «Протистояння язичництва і християнства на Русі: від Оскольда до Володимира, ч. 4»; 9) 14.08.2013 «Протистояння язичництва і християнства на Русі: від Оскольда до Володимира, ч. 3»; 10) 07.08.2013 «Протистояння язичництва і християнства на Русі: від Оскольда до Володимира, ч. 2»; 11) 02.08.2013 «Протистояння язичництва і християнства на Русі: від Оскольда до Володимира, ч. 1»; 12) 28.06.2013 «Підписання у Варшаві українсько-польської деклараціі примирення»; 13) 28.06.2013 «Українсько-польська декларація примирення від 28.06.2013р.»; 14) 27.06.2013 «Архієпископ Юзеф Міхалік: частина провини за Волинську трагедію лежить на поляках»; 15) 26.06.2013 «Архієпископ Святослав Шевчук: у тексті українсько-польської декларації не звучатиме слово «геноцид»»; 16) 26.06.2013 «Таємниці козятинського костелу на Вінничині»; ...
Роки і місяці
Місце події
Рубрики і підрубрики
Джерела і автори
Характер матеріалів
Тип матеріалів
Костели і каплиці України
Сторінки розділу «Події, документи і публікації / 2010-2019 РОКИ / 2017 / Листопад» завантажені 577 682 разів
© 2014-2019 Єпископ Мар'ян Бучек (Харків - Львів)  &  Ігор Седельник (Львів)