'' Костели і каплиці України. Чи мала рацію Верховна Рада, зробивши 25 грудня святковим днем?

Костели і каплиці України

Покровитель України

св. Архангел Михаїл
   КАТЕДРИ, КОСТЕЛИ & КАПЛИЦІ   ПОДІЇ, ДОКУМЕНТИ & ПУБЛІКАЦІЇ    СВЯТІ, АРХІПАСТИРІ & ПАСТИРІ    
Події, документи і публікації / ІНШЕ: 59

Чи мала рацію Верховна Рада,
зробивши 25 грудня святковим днем?
Місце події: УКРАЇНА; Рубрики і підрубрики: 1. ВШАНУВАННЯ / Ісуса Христа / Різдва, 2. ІНШЕ / Історія; Джерела і автори: 1. Редакція / Авторський матеріал, 2. Світські / Особи / Інші, 3. Світські / Джерела українські / Інші; Характер матеріалів: ПУБЛІКАЦІЇ / Статті, розповіді; Тип матеріалів: Тексти
 18, Листопад, 2017 Стаття, розповідь18.11.2017 11:54

Не встигла Верховна Рада проголосувати за законопроект про оголошення вихідним 25 грудня, коли відзначається Різдво Христове за григоріанським і новоюліанським календарем, як залунали заяви про те, що, мовляв, зробити «католицьке Різдво» офіційним вихідним – то «суто політичне рішення», а римо-католиків в Україні небагато, то чому їхньому святу слів віддавати пріоритет. І взагалі, «традиційно» у православних і греко-католиків Різдво відзначається 7 січня, а «зайвий вихідний» зашкодить економіці.

Але чи справедливі ці твердження?

Із останнім найпростіше. Жоден зайвий вихідний у календарі не з’явився – просто вихідним перестало бути друге травня, яке в радянські часи було «додатком» до Першотравня (останній, до речі, залишився святом, як і в низці держав). На думку декого «з трудових низів», саме зникнення такого «довгого» свята зашкодить економіці – а коли ж картоплю саджати? Проте у зв’язку з глобальним потеплінням погодні умови в Україні змінюються, і, схоже, картоплю доведеться саджати раніше, інакше вона надто потерпатиме від літньої спеки, чи не так? А от із іншими твердженнями складніше.

Хоча не з усіма. Що ж, доведеться звернутися до абеткових речей.

До 221 року день народження Христа пов’язували з 25 березня – як із днем початку весни. А у 221 році Секстус Юліус Афріканус назвав 25 грудня Днем народження Ісуса Христа, бо вирахували, що між днем Благовіщеня і Різдвом саме цього дня минає 9 місяців. Тоді ще єдина Церква – майже 1800 років тому – прийняла його аргументацію, а відтак Різдво християни почали відзначати 25 грудня. Рішення про це ухвалив у 431 році Ефеський собор. А потім, після Різдва, через тиждень настає Новий рік (він і в тодішньому календарі був «прив’язаний» до 1 січня). Усе логічно – спершу роджається Христос, а потім уже маємо початок нового року від Різдва Христового. Хоча, скажімо, у Візантії новий рік чогось розпочинали 1 вересня ...

Але календар, яким користувалися ті християни, які вели літочислення не «зі створення світу» (як у Московії), а від Різдва Христового (в Україні це було вже півтисячі років тому), виявився неточним. Воно й не дивно. За часів Гая Юлія Цезаря, коли він був запроваджений (отримавши назву «юліанського»), точність вимірювання астрономічного («зоряного») часу не була достатньою. Тож набігло вже понад 13 діб відставання цього календаря від реального часу. У Західній Європі, зрозумівши це, почали шукати вихід. Досягнення науки допомогли знайти його, і новий уточнений календар запровадив Римський Папа Григорій XIII (він і зветься «григоріанським» і перехід на нього християнських країн розпочався 1582 року). Відтак у них Різдво «повернулося на місце». Наразі весь глобальний світ послуговується григоріанським календарем, хоча разом із тим у цілій низці країн і в цілому ряді конфесій паралельно існують свої літочислення.

Українська держава перейшла на григоріанський календар з 1 березня 1918 року (рішення про це ухвалила Мала Рада Центральної Ради); втім, Галичина ще з кінця XVI століття жила за ним. А от і православна, і греко-католицька церкви продовжували користуватися юліанським, що врешті-решт призвело до абсурдних речей. Адже 28 листопада у їхніх вірних починається Різдвяний піст («Пилипівка»), який триває аж по 6 січня включно. Піст цей передбачає суворі обмеження в їжі (виключаються м’ясні та молочні страви і яйця) та забороняє вживання алкогольних напоїв (хіба що на День святого Миколая та по неділях дозволено випити келишок освяченого кагору). Але, попри це, одночасно від Києва до Хацапетівки буяє серія незчисленних корпоративів, шоу-вистав, програм нічних клубів та інших розваг для дорослих. Ну, а для дітей – новорічні ялинки. Загалом за святковими столами, щедро заставленими напоями і наїдками, в останню декаду грудня збирається ледь не вся Україна, а тим часом віруючими християнами вважає себе понад 2/3 українців ...

Як на мене, це абсурд – отака релігійно-побутова шизофренія. Тому рішення Верховної Ради видається розумним і доцільним; воно політичне тією ж мірою, що і рішення Ефеського собору. Тим більше, що переважна частина православних патріархатів, включно зі Вселенським, відзначає Різдво не 7 січня, а 25 грудня – за так званим «новоюліанським календарем», який майже повністю збігається з григоріанським, а вони обидва – з астрономічним. Бо ж в іншому випадку «православне Різдво» все більше розходилося б з реальним часом – у добу Богдана Хмельницького воно припадало на 4 січня, у ХІХ столітті – на 6 січня, а з 2100 року зрушить на 14 січня ...

І ще про «католицьке Різдва». У традиційно і переважно православній Болгарії нині офіційними святами є 24 грудня – Святвечір, 25 і 26 грудня – Різдво Христове. Так само переважно православна Румунія Різдво Христове відзначає 25 і 26 грудня. Православна Греція відзначає Різдво також 25 грудня. А ще не так давно їхні помісні Церкви жити за давніми традиціями, але вимогою часу став перехід на новоюліанський календар, що і було – не без опору консерваторів – здійснено буквально на наших очах. Тим більше, що те саме зробив і Вселенський патріарх ...

Отож, повторю це ще раз, про «католицьке Різдво» не йдеться, бо 25 грудня наразі такою ж мірою й «православне Різдво», можна сказати, екуменічне. І якби українські Церкви підтримали перехід на новоюліанський календар – не революційним, а еволюційним шляхом, як це зробили у тій же Болгарії, – це посприяло би перетворенню України на нормальну цивілізовану країну.

Сергій Грабовський,
day.kyiv.ua

Останні публікації за рубрикою: ВШАНУВАННЯ / Ісуса Христа / Різдва: 1) 18.11.2017 «Єпископ Віталій Кривицький про святкування Різдва Христового 25 грудня»; 2) 16.11.2017 «Єпископ Леон Дубравський про вихідний на Різдво 25 грудня»; 3) 16.11.2017 «Єпископ Ян Собіло про визнання 25 грудня святковим днем»; 4) 16.11.2017 «Архієпископ Мечислав Мокшицький про рішення Верховної Ради щодо відзначення в Україні Різдва 25 грудня»; 5) 22.01.2017 «Греко-католицька молодь колядує в катедральному соборі у Харкові»; 6) 21.01.2017 «ХІ Фестиваль колядок у санктуарії в Летичеві на Хмельниччині»; 7) 17.01.2017 «Участь в Різдвяно-Новорічному прийнятті в Генеральному консульстві РП у Львові»; 8) 15.01.2017 «ІІ фестиваль колядок і щедрівок у санктуарії в Чечельнику на Вінничині»; 9) 14.01.2017 ««В доме Марии». VIII Фестиваль колядок и пасторалек в Ялте в Крыму»; 10) 06.01.2017 «Різдвяна вечеря для безпритульних за участю Апостольського нунція в Києві на Позняках»; 11) 05.01.2017 «У Ярмолинцях на Хмельниччині серцянки зібрались на облаткову зустріч»; 12) 04.01.2017 «Різдвяна зустріч францисканців конвентуальних України у Борисполі на Київщині»; 13) 04.01.2017 «Різдвяна зустріч францисканців України та Білорусі у Житомирі»; 14) 31.12.2016 «Різдвяна зустріч сестер-служниць Святого Духа у Борисполі на Київщині»; 15) 28.12.2016 «У Київській співкатедрі понад сотня найбідніших родин отримала святкову допомогу»; 16) 27.12.2016 «Святковий обід для нужденних в парафії у Сумах»; ...
Останні публікації за рубрикою: ІНШЕ / Історія: 1) 23.03.2017 «Конференція «Віхи історії Римо-католицької церкви: розвінчання міфів» у Рівному»; 2) 25.08.2016 «Історики нарахували кілька назв України»; 3) 13.02.2016 «Уроки історії. Від рейхсконкордату до енцикліки»; 4) 11.07.2014 «В Запоріжжі хочуть перенести дату заснування міста на 800 років»; 5) 12.12.2013 «Відроджуємо історичну правду про християнізацію Русі-України у 860-х роках»; 6) 15.10.2013 «У Холмі знайдено мури церкви, яку звів король Данило Галицький»; 7) 21.08.2013 «Протистояння язичництва і християнства на Русі: від Оскольда до Володимира, ч. 4»; 8) 14.08.2013 «Протистояння язичництва і християнства на Русі: від Оскольда до Володимира, ч. 3»; 9) 07.08.2013 «Протистояння язичництва і християнства на Русі: від Оскольда до Володимира, ч. 2»; 10) 02.08.2013 «Протистояння язичництва і християнства на Русі: від Оскольда до Володимира, ч. 1»; 11) 28.06.2013 «Підписання у Варшаві українсько-польської деклараціі примирення»; 12) 28.06.2013 «Українсько-польська декларація примирення від 28.06.2013р.»; 13) 27.06.2013 «Архієпископ Юзеф Міхалік: частина провини за Волинську трагедію лежить на поляках»; 14) 26.06.2013 «Архієпископ Святослав Шевчук: у тексті українсько-польської декларації не звучатиме слово «геноцид»»; 15) 26.06.2013 «Таємниці козятинського костелу на Вінничині»; 16) 24.06.2013 «Пастирський лист римсько-католицьких єпископів України з приводу 70-ї річниці волинської трагедії»; ...
Костели і каплиці України
Сторінки розділу «Події, документи і публікації / 2010-2017 РОКИ / 2017 / Листопад» були завантажені 76 129 разів
© 2014-2017 Єпископ Мар'ян Бучек (Харків - Львів)  &  Ігор Седельник (Львів)