ВОЛОДИМИРЕЦЬ. Колишній костел св. Йосифа, Улюбленця Пресвятої Діви Марії (1827). Рівненська обл., Володимирецький р-н
Створено 26.02.2021 12:09
34300 Володимирець
Перша письмова згадка про Володимирець (в Іпатіївському літописі) датується 1183 роком, а наступна - аж у 1570 році.
4 червня 1667 року поселення отримало королівський привілей на самоврядування за магдебурзьким правом (скасоване 1831 року).
26 лютого 1940 року Володимирцю було присвоєно статус селища міського типу. Було районним центром. Нині тут проживає близько 9300 мешканців.
У 1703 році у Володимирці коштом місцевих власників Яна Кашевського та його дружини Констанції (Четвертинської) постав дерев'яний костел, а у 1705-1706 роках було
засновано парафію. Проте храм згорів вже 1723 року. Будівництво нової, мурованої святині завдяки черговому власнику маєтностей Вікентію Красіцькому завершили
1827 року.
25.02.2021
ГОРОДИЩЕ (Хмельницька обл.), колишній костел Пресвятої Діви Марії, зовні та внутрі
Створено 25.02.2021 14:58
АНДРІЯНІВ. Колишній костел Пресвятого Серця Ісуса (1911). Львівська обл., Городоцький р-н
Створено 25.02.2021 12:08
81562 Андріянів
Село Андріянів, відоме здавна також як Андриянів чи навіть Андреянів, за однією інформацією, заснував наприкінці XIV століття князь литовський Андрій,
а за іншою - у другій половині цього століття було власністю Івана. Від 1801 року ним володіла родина Лянцкоронських. Більшість мешканців була
поляками, яких, в основному, переселили до Польщі після ІІсв. війни. 2001 року тут проживало понад 360 селян, а 2015 - лише 15. Село вмирає,
як і сотні подібних йому по всій Україні. Входило до Городоцького району, а тепер - до Львівського.
Римо-католики Андріянова належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні. У першому десятилітті ХХ століття коштом власників
села Лянцкоронських тут було споруджено та оснащено невеликий мурований костел (фактично, каплицю із одним вівтарем), який освятили 1911 року. Храм та місцевих
вірян обслуговували вікарії материнської парафії. У 30-х роках чисельність вірян перевищила півтисячі осіб.
24.02.2021
ГВІЗДАВА (Житомирська обл.), костел Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії, зовні
Створено 24.02.2021 14:53
КРИВЧЕ. Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1650). Тернопільська обл., Борщівський р-н
Створено 24.02.2021 12:26
48741 Кривче
Кривче відоме із 1530 року. Від 1627 року було містечком. У 1639 році місцеві власники Контські у верхній частині поселення на високому лівому березі річки Циганки,
між двома її притоками розпочали будівництво оборонного замку, який протягом наступного століття зазнав нападів різних військових сил. При цьому
страждало також і село. Нині його населення - понад 1900 мешканців. Кривче належало до Борщівського району, а тепер - до Чортківського.
Джерела стверджують, що мурований костел у селі спорудили 1650 року Контські, перебудувавши для цього порохову вежу замку. Ця інформація сумнівна,
оскільки малоймовірно, що вже через десять років від початку спорудження замку його порохова вежа виявилась зайвою, хоча військова
активність у цьому регіоні була надзвичайно високою. Більш ймовірно, що цього, 1650 року заснували парафію та збудовали якийсь інший храм, що потім
був зруйнований під час облог замку.
23.02.2021
ГРИШКІВЦІ (Житомирська обл.), костел св. Агнеси, зовні
Створено 23.02.2021 15:41
Опубліковано фотознімки зовнішнього вигляду спорудженого наприкінці першого десятиліття XX століття
костелу св. Агнеси у Гришківцях на Житомирщині.
Єпископ Станіслав Йосиф Гозій (1674 - 1738). Єпископ-ординарій Познаньський (1733 - 1738), Єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський (1722 - 1733), Єпископ-ординарій Інфляндський (1720 - 1722),
Адміністратор Краківський (1719 - 1720), Єпископ-помічник Перемишльський (1718 - 1720), Єпископ (1718)
Створено 23.02.2021 12:54
Єпископ Станіслав Йосиф Гозій народився, ймовірно, у листопаді (принаймні, був охрещений 25 листопада) 1674 року у селі Вапник (Kalkstein) північно-східної Польщі у
відомій родині німецького походження, яка, зокрема, у XVI столітті дала Церкві видатного кардинала Станіслава Гозія. Спочатку навчався у єзуїтських колегіях у Браневі,
яку колись заснував його знаменитий родич, та у Решелі, потім - у Краківській академії, а завершив студії протягом 1694-1698 років у Римі. Ще під час навчання
1697 року став каноніком Влоцлавського катедрального капітулу, хоча дияконські свячення отримав лише 23 лютого 1698 року, а священницькі - 15 березня.
Після повернення до Польщі єпископ-ординарій Холмський Теодор Потоцький 1699 року призначив його канцлером, 1700 року отримав посаду настоятеля у Міленцені,
а 1702 року - каноніка катедрального капітулу у Хеммжі. У червні 1709 року увійшов да складу Краківського катедрального капітулу, що посприяло його подальшій церковній
кар'єрі, тим більше, що 1713 року у Краківському університеті захистив докторат.
