Костели і каплиці України / ГОЛОВНА СТОРІНКА: 622

12.07.2021 Перерва в оновленні порталу «Костели і каплиці України»

Створено 12.07.2021 10:21

За вісім місяців від початку відновлення роботи порталу «Костели і каплиці України» його відвідувачами було завантажено понад сім мільйонів сторінок, а загальна кількість завантажених сторінок давно вже перевищила сто мільйонів. Окрім того, за цей час постало близько півтори сотні нових сторінок, присвячених костелам і каплицям, а також два десятки нових сторінок архіпастирів, що засвідчує сторінка 'Карта і відвідуваність'.

Після перерви в оновленні порталу, яка триватиме від 12 липня по 6 серпня, буде, зокрема, доопрацьовано та опубліковано на кожній із сторінок сайту врізку, що подаватиме на поточну дату найважливіші події з історії костелів і каплиць, а також із життя архіпастирів.


БРАГА. Каплиця цвинтарна без титулу (190?). Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н

Створено 09.07.2021 09:53

32365 Брага

У письмових джерелах Брага відома із середини XVI століття. За свідченнями місцевих жителів, це колись досить велике поселення (на початку ХІХ століття мало майже вісім сотень мешканців) пізніше зазнало якихось катастрофічних змін (нібито було частково затоплене), то ж тепер у ньому проживає менше двох сотень селян.

Далеко не кожне українське село мало свій католицький цвинтар. У Бразі він є, та ще й з трьохсотрічною історією. Тут хоронили навіть священників, а також католиків із інших населених пунктів. Тому не дивно, що родина Жебровських, яка мала власність у сусідніх селах, збудувала перед 1908 роком на цьому кладовищі неоготичну муровану каплицю-усипальницю, в якій знайшли вічний спочинок не тільки представники цієї родини, але й навіть їхні родичі.


СТЕЦЕВА. Колишня каплиця св. Станіслава Щепановського (1928). Івано-Франківська обл., Снятинський р-н

Створено 08.07.2021 10:39

78333 Стецева

Поселення Стецева вперше документально згадується 4 травня 1472 року. Потім було навіть містечком, проте нині є селом із чималим населенням 3200 мешканців. Стецева входила до Снятинського району, а від 2020 року - вже у Коломийському.

У другій половині ХІХ століття - першій третині ХХ століття чисельність місцевих римо-католиків, які належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Снятині, лише трохи перевищувала сотню осіб. Проте 1928 року коштом Товариства народної школи, Львівської курії та самих вірян у Стецевій постала філіальна дерев'яна каплиця, яку освятили під титулом св. Станіслава Щепановського. Її проект виконав Вінцентій Черкевський із Снятина, а при спорудженні храму особливо відзначились голова снятинського Товариства народної школи Антоній Шемеловський та місцевий житель Йосиф Віндіш.


ЗАЛУЧЧЯ. Колишній костел св. Миколая (1876 - 1937). Івано-Франківська обл., Коломийський р-н

Створено 07.07.2021 09:58

78284 Залуччя

Поселення Залуччя згадується у документах 1441 року та 5 травня 1449 року. Відоме тим, що на початку ІІ світової війни та перед втечею в Румунію стало місцем осідку президента Польщі Мосцицького. Нині тут проживає майже сім сотень мешканців.

Католики латинського обряду Залуччя належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Снятині. 1876 року, коли їх чисельність становила близько 170 осіб, у селі коштом місцевого власника Миколая Кшиштофовича було споруджено та освячено під титулом св. Миколая публічну філіальну муровану каплицю, яка також слугувала родині фундаторів усипальницею.


СНЯТИН. Колишній костел Пресвятого Серця Ісуса і Матері Божої Ченстоховської (1896 - 1897). Івано-Франківська обл., Снятинський р-н

Створено 06.07.2021 10:34

78300 Снятин,
вул. Воєводи Констянтина, 48,

Снятин, який вперше згадується у літописі 1158 роком, у 1398 році став садибою староства, а 1448 року отримав магдебурзьке право. Потім був повітовим та районним центром, а тепер належить до Коломийського району. Проживає у місті близько десяти тисяч мешканців.

У 1888 році настоятель парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Снятині о. Томаш Станьковський запросив до міста феліціанок, доручивши їм опікуватись дитячим закладом. Для цього завдяки пожертві Модести Загурської ним було придбано неподалік від парафіяльного костелу будівлі нечинних цісарських казарм. І вже 4 жовтня цього ж року там відбулось освячення чернечого дому, а наступного феліціанки відкрили дім для сиріт, який фінансував о. Каетан Каетанович вірменського обряду.


ЛОКАЧІ. Колишній костел св. Антонія Падуанського (1766 - 1771). Волинська обл., Локачинський р-н

Створено 05.07.2021 10:37

45500 Локачі

Перша документальна згадка про Локачі датується 1508 роком. Були містечком та центром волості. У 1940 році стали селищем міського типу та до 2020 року були районним центром, а нині належать до Володимир-Волинського району. Населення - майже чотири тисячі мешканців.

Перший костел (дерев'яний) тут постав 1726 року коштом місцевого власника Павла Сангушка. Будівництво мурованого храму розпочала 1766 року чергова власниця містечка Теофіла Вільга, а завершив його спорудження 1771 року її син. Після належного оздоблення та оснащення костелу його консекрував 1816 року єпископ Ян Подгороденський. Відомо, що у храмі особливою шаною серед вірян користувався образ св. Антонія Падуанського.


ЦЕПЕРІВ. Колишній костел без титулу (1907 - 1908). Львівська обл., Кам‘янко-Бузький р-н

Створено 02.07.2021 10:28

80465 Цеперів

Село Цеперів згадується у 1405, 1444, 1563 та 1581 роках. Ймовірно, що на початку ХХ століття виникли присілок Едвардівка та хутір Цепухи із польськими колоністами. 1939 року загальна чисельність населення становила 730 осіб, з них 500 українців та 230 поляків. Село було у складі Кам'янко-Бузького району та 2020 року перейшло до Львівського. Нині тут проживає дві з половиною сотні мешканців.

До ХХ століття кількість римо-католиків у Цеперові не перевищувала двох десятків, а належали вони до парафії св. Якова Ап. у Кукезові. Проте вже від початку цього століття їх чисельність зросла до майже трьох сотень (за рахунок колонії Едвардівка). У 1907-1908 роках завдяки коштам та зусиллям о. Едварда Табачковського у селі збудували, в основному, філіальний мурований костел із червоної цегли.


Дієцезії і області
Статус
Санктуарії
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет