Архипастыри Украины / ГЛАВНАЯ СТРАНИЦА: 900

РУДА. Колишня цвинтарна каплиця Петруських (1883). Львовская обл., Жидачивский р-н

Создано 24.01.2022 10:34

81770 Руда

У XII-XIV століттях у Руді було укріплене городище. Під назвою Пилипова Руда село згадане в грамоті 29 червня 1394 року, потім - у 1435, 1461 та 1484 роках. 1623 року Руда отримала магдебурзьке право. У 1660 році містечко разом із прилеглими селами стало власністю Івана Виговського, який спочатку був генеральним писарем в гетьмана Богдана Хмельницького, а в 1657-1659 роках - гетьманом України. У другій половині ХІХ століття Руда мала близько восьми сотень мешканців, нині їх тут - трохи більше семи сотень. Входила до Жидачівського району, а від 2020 року - до Стрийського.

У 1605 році в Руді збудували дерев'яний костел св. Станіслава коштом місцевого власника Яна Даниловича, завдяки якому 1627 року тут також постала парафія. 1689 року Виговські відремонтували цей храм, а 9 червня 1737 року він згорів від удару блискавки. Наступного року святиню (теж з дерева) відбудував Костянтин Виговський. Костел мав три дерев'яні вівтарі (головний - св. Станіслава), дзвіницю на три дзвони та інше досить значне костельне оснащення. Храм згорів 1780 року, а парафію перенесли до Кохавини, яка нині є частиною Гніздичева.




ПРОШОВА. Колишня каплиця без титулу (1934). Тернопольская обл., Тернопольский р-н

Создано 21.01.2022 10:08

47744 Прошова

Перша згадка у документах про село датується 1574 роком. 1880 року Прошова налічувала 652 мешканці, з яких 620 були греко-католиками, а 18 - римо-католиками. А 1921 року під час перепису населення усіх греко-католиків, за винятком сім'ї священника, записали поляками. Нині тут проживає понад півтори тисячі селян.

Місцеві католики латинського обряду, чисельність яких від середини ХІХ століття до І світової війни зросла від одного до майже п'яти десятків, належали до парафії св. Вацлава у Баворові. І лише у 30-х роках ХХ століття, коли кількість вірян сягнула півтори сотні, було прийнято рішення щодо спорудження у Прошовій філіальної мурованої каплиці.



ВЕЛИКА БЕРЕЗОВИЦЯ. Колишня каплиця Пресвятої Діви Марії (1899). Тернопольская обл., Тернопольский р-н

Создано 20.01.2022 10:06

47724 Велика Березовиця

Перші письмові згадки про Велику Березовицю датуються 1458 та 1474 роками. У 1880 році село налічувало 1489 мешканців, з них 1386 українців, 79 поляків і 24 євреїв. 6 липня 1957 року Велика Березовиця отримала статус селища міського типу. Нині тут проживає майже 8400 осіб.

Римо-католики села спочатку належали до парафії св. Вацлава у Баворові. 1899 року, коли їх чисельність майже сягнула півтори сотні, вони своїм коштом збудували філіальну муровану каплицю та освятили її під титулом Пресвятої Діви Марії. 1907 року католики латинського обряду Великої Березовиці перейшли до парафії св. Адальберта (Войтеха) у Буцневі


БУЦНІВ. Колишній костел св. Адальберта (Войтеха) (1887 - 1888). Тернопольская обл., Тернопольский р-н

Создано 19.01.2022 10:03

47730 Буцнів

Поселення Буцнів (Бучнів) вперше у документах згадується у 1464 році, 1469 року отримало маґдебурзьке право. Наступні письмові згадки - у 1473, 1501, 1504 та 1564 роках. 1838 року Буцнів втратив статус міста. У 80-х роках цього століття село нараховувало понад півтори тисячі мешканців, більшість яких була греко-католиками. Нині тут проживає майже півтори тисяч осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові. Ще 1882 року вони, декларуючи готовність збудувати костел, звернулись до Львівської курії з проханням щодо заснування у Буцнові парафію. І вже у 1887-1888 роках задяки коштам міцевого власника Теодора Серватовського та вірян Буцнова і сусідніх Серединок цей храм за проектом львівського архітектора Юліана Захаревича було, в основному, споруджено.


Архипастыри
Сан
Хронология
Святость
Духовенство
Архипастырьское служение
Епископская консекрация
Пастырьское служение
Рукоположения в священники
Рождение
Интернет