47234 Залізці

Залізці (Заложці) письмово згадуються у 1432, 1441, 1477 та 1483 роках. У 1516 році отримали статус міста, а 1520 року - магдебурзьке право. 1890 року Залізці мали 7295 мешканців, у тому числі 3065 українців і 2846 поляків, 1910 року - 7275, 1921 року - 4773, 1939 року - 6 350, а нині - понад 2600 осіб. До 1962 року були райцентром, з 1961 року є селищем міського типу, яке входило до Зборівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

У першій половині XVI століття у Залізцях збудували перший (ймовірно, дерев'яний) костел та заснували парафію. Наступну (муровану) святиню, споруджену у першій половині XVII століття, відновили 1730 року та освятили у 1738 році під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Нині цей храм перебуває у стані глибокої руїни.

47281 Серединці

Село Серединці відоме, принаймні, від 9 березня 1723 року, згадується також 23 квітня 1731 року. У 1880 році мало 406 мешканців, у тому числі 211 римо- і 179 греко-католиків, 1890 року - 467, з них 308 римо- і 133 греко-католиків, 1921 року - 501, 1931 року - 629, а нині - понад 230 осіб. Входило до Зборівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Йосифа в Озерній. У 1907-1909 роках, коли їх чисельність майже досягла чотирьох сотень вірних, у Серединцях було споруджено філіальну неоготичну муровану каплицю. Cхематизми Львівської архідієцезії 1908, 1909 і 1910 років подають її такою, що ще будується, проте вже від 1911 року датують 1909 роком та інформують про освяченя під титулом Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги.