7820? Коломия

Коломия письмово відома з 1241 року як 'доходне сольне місто' галицьких князів, яке у складі Польщі 1405 року отримало магдебурзьке право та стало столицею одного з трьох галицьких повітів. 1811 року Коломия стала центром циркулу (округи), 1867 року - центром повіту, а з 1940 року є районним центром. Проживає тут понад 61 тисяча мешканців.

Поселення Маріївка (Mariahilf, Маріяґільф, Mariówka), яке нині є перемістям Коломиї, заснували 1811 року 33 родини німців-колоністів із Південної Богемії. 1939 року їх переселили у Вартеланд, проте на початку 1945 року вони втекли від наступу радянських військ у район Гіфгорн.

Місцеві католики латинського обряду належали до міської парафії Успіння Пресвятої Діви Марії. Вже 1825 року вони перебудували дерев'яну школу, споруджену сім років тому, на філіальну каплицю. А 1853 року на її місці коштом власним та релігійного фонду збудували невеликий мурований храм, який 1857 року було освячено під титулом Пресвятої Діви Марії Помічниці Вірних. 1853 року тут також було утворено капеланію, яка у 1888 році стала самостійною парафією.

78665 Кути,
вул. Тюдівська, 5

Поселення Кути відоме у джерелах з 1427, 1442, 1444 та 1448 років. Отримало магдебурзьке право 1715 року. Сюди переселились вірмени та євреї із Молдавського князівства. 1765 року тут проживало майже півтисячі мешканців, а 1849 - 3700. Кути втратили статус міста 1944 року, ставши селищем міського типу. Від грудня 1939 року деякий час були центром району. Нині тут проживає понад 4 тисячі осіб.

Попри відсутність вагомих доказів, парафію у Кутах вважають заснованою 1727 року (завдяки місцевому власнику Йосифу Потоцькому). Але його коштом не пізніше 1721 року лише збудовано дерев'яний храм Непорочного Зачаття Пресвятої діви Марії для католиків вірменського і латинського обрядів, який отримав вірменського священника, що не знав ні латини, ні польської мови. І це не викликало застережень, бо заледве два десятки існуючих в місті римо-католиків цілком могли відвідувати костел у Косові. Ймовірно, що у першій половині XVIIIст. кутівський храм згорів (чи був спалений нападниками), проте його замінили іншою дерев'яною святинею.