Arcypasterze Ukrainy / STRONA GŁÓWNA: 581

DUBNIKI - Kalinówka. Dawnu kościół p.w. Matki Bożej Częstochowskiej (1929 - 1930). Wołyński obw., Włodzimierzwołyński r-n

Utworzony 17.05.2021 10:43

Дубники-Калинівка

Дубники відомі у документах, принаймні, від 1566 року. У селі проживала велика кількість етнічних німців, а навколо поселення у міжвоєнний період заснували багато польських колоній-хуторів, у тому числі і Калинівку. Після ІІ світової війни на території села та його хуторів було створено військовий полігон, у звʼязку з чим село ліквідували. Фактично, Калинівка містилась на північ від Дубників, південніше Охнівки та на схід від Білина.

У 1929-1930 роках завдяки зусиллям місцевого настоятеля о. Броніслава Галицького коштом вірян на хуторі-колонії Калинівка села Дубники збудували костел у так званому 'пруському' стилі (з дерева та цегли). 7 липня 1930 року під час візитації парафії новоспоруджений храм під титулом Божої Матері Ченстоховської урочисто освятив єпископ Луцький Адольф Шельонжек.


NYŻNIA BIŁKA (Biłka Królewska). Dawna kaplica p.w. Matki Bożej Neustającej Pomocy (1912). Lwowski obw., Pustomycki r-n

Utworzony 14.05.2021 10:22

81142 Нижня Білка

Село Нижня Білка, яке до 1946 року називалось Білка Королівська, відоме у джерелах від 21 листопада 1405 року. 1939 року тут проживало 1160 мешканців, 97 відсотків яких були поляками. 1945 року поляків перевезли до Польщі, а звідти поселили українців. Сьогодні чисельність населення - близько півтисячі селян. Село входило до Пустомитівського району, а тепер - до Львівського.

Спочатку місцеві римо-католики також, як і в Білці Шляхетській, належали до парафії св. Миколая у Вижнянах, але після створення 1441 року парафії св. Войтеха у Білці Шляхетській, увійшли до неї та вже постійно перебували у її складі. І лише 1912 року у Білці Королівській завдяки зусиллям настоятеля о. Адама Хентшеля постала філіальна мурована святиня з єдиним вівтарем, в якому містився образ Матері Божої Неустанної Допомоги.


WERCHNIA BIŁKA (Biłka Szlachecka). Dawny kościół p.w. św. Wojciecha (Adalberta) (1546). Lwowski obw., Pustomycki r-n

Utworzony 13.05.2021 09:21

81141 Верхня Білка

Село Верхня Білка, яке до 1946 року називалось Білка Шляхетська, вперше у документі згадується 1400 роком. Ймовірно, що 1441 року воно отримало німецьке право. Населене було переважно поляками. Нині тут проживає півтори тисячі мешканців. Входило до Пустомитівського району, а тепер - до Львівського.

Від 1400 року римо-католики села належали до парафії св. Миколая у Вижнянах, проте 1441 року вони збудували свій костел (дерев'яний) та заснували самостійну парафію. Храм зруйнував татарський напад. 1546 року місцевий власник Фелікс Земецький профінансував спорудження мурованого костелу. Але він теж постраждав під час турецько-татарських нападів у 1620-1621 та 1672 роках. Станом на 1722 рік святиня, яка носила титул свв. Войтеха та Юрія і мала лише один вівтар, ще не була відремонтована.


KRYNYCIA (Korościatyn). Dawny kościół p.w. Narodzenia Najświętszej Maryi Panny (1893 - 1899). Tarnopolski obw., Monasterzyski r-n

Utworzony 12.05.2021 10:06

48305 Криниця

Село Криниця, яке до 1978 року називалось Коростятин, вперше у документах згадується 1454 року. 1595 року на його теренах заснували місто Суходіл, але потім ця назва була втрачена разом із статусом міста. У 1945 році уцілілі після нападу бойовиків УПА місцеві поляки були репатрійовані до Польщі, а на їх місце завезли лемків із Польщі із району тамтешньої Криниці, що згодом і дало нову назву селу. Нині у Криниці, яка входила до Монастириського району, а тепер - до Чортківського, проживає понад шість сотень селян.

Католики латинського обряду села, що становили переважну більшість його населення (серед них було також чимало українців), належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Монастириськах. Принаймні, від 1862 року у Користятині вже існувала публічна філіальна каплиця на кладовищі.


MŁYNÓW. Dawny kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny (1785 - 1786). Rówieński obw., Młynowski r-n

Utworzony 11.05.2021 11:02

35100 Млинів

Перша письмова згадка про Млинів датується 1508 роком, проте на півночі поселення виявлено залишки давньоруського міста Муравиці (Моравиці), згаданого 1149 року у літописі. У 1789 році Млинів отримав магдебурзьке право, від 1866 року був центром волості, а після 1939 року став селом і водночас районним центром. Із 1959 року є селищем міського типу. Нині у Млинові проживає понад вісім тисяч мешканців, і входить селище до Дубнівського району.

Спочатку римо-католики Млинова належали до парафії у Коблині. У 1785-1786 роках у Млинові коштом його власника Януша Ходкевича було споруджено за проектом придворного архітектора короля Станіслава Понятовського Е. Шрєгєра філіальний невеликий мурований костел довжиною 35 метрів та шириною 18.5 метрів. 1833 року парафію з Коблина перенесли до Млинова, і ця святиня стала парафіяльною. У 1906 році її реставрував місцевий настоятель о. Серафим Собанський. Під час І сітової війни храм зазнав істотних руйнувань. Його чергову реставрацію здійснив 1921 року настоятель о. Телесфор Перегуда.


LWÓW - Białohorszcza. Dawny kościół p.w. św. Antoniego Padewskiego (1911 - 1913). Lwowski obw., miasta

Utworzony 10.05.2021 10:56

79052 Львів,
вул. Білогорща, 21

Pod koniec Xw. po upadku państwa Białych Chorwatów wschodnia część tych ziem została dołączona do Rusi Kijowskiej. Niebawem Biali Chorwaci odnowili swoje państwo zmieniając swoją narodowość na Rusinów. W I połowie XIII wieku król Daniel założył Lwów, a w 1272 roku stolica księstwa Halicko-Wołyńskiego została przeniesiona z Chełmu do Lwowa. Po dołączeniu tych ziem w 1349 roku do Polski, Lwów w 1356 roku otrzymał od króla Kazimierza Prawo Magdeburskie.

Мікрорайон Львова Білогорща до 1978 року був окремим селом, заснованим 1423 року на землях, подарованих Львову ще 1356 року. Білогорща залишалась у власності міста до початку ХХ століття. Наприкінці 30-х років переважну більшість понад восьми сотень її мешканців становили поляки, проте у середині 40-х років вони переїхали до Польщі, а сюди переселили українців із Польщі.


KRASNE. Kościół p.w. św. Antoniego / Przemienienia Pańskiego (1892 - 1893). Tarnopolski obw., Husiatynski r-n

Utworzony 07.05.2021 09:56

48231 Красне

Перша писемна згадка про село Красне датується 1564 роком. Його населення нині - понад 600 селян. Входило до Гусятинського району, а тепер - до Чортківського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Товстому. У 1892-1893 роках, коли їх чисельність сягнула тисячі, у Красному було споруджено та освячено під титулом Преображення Господнього мурований філіальний костел коштом власника села Антонія Цеглецького, а 31 січня 1899 року (до п'ятдесятиріччя правління імператора Франца Йосифа) тут створили парафіяльну експозитуру. У 1902 році експозит о. Людвик Мартинович відремонтував храм та оточив його муром, а в 1911-1912 роках експозитом о. Станіславом Цембрухом святиню було розширено.


Arcypasterze
Stan duchowny
Chronologia
Świętość
Duchowieństwo
Posługa arcypasterska
Święcenia biskupi
Posługa pasterska
Święcenia kapłanski
Urodzenie
Internet