Архипастыри Украины / Епископская консекрация / XIX столетие: 22
1 2

Архієпископ Андрій Алоїзій Анквіч (1777 - 1838). Примас Чехії, Митрополит-архієпископ Празький (1833 - 1838), Примас Галичини та Володимирії (1817 - 1833), Митрополит-архієпископ Львівський (1815 - 1834), Архієпископ (1815)

Создано 30.08.2017 17:09, изменено 24.09.2020 12:00

Архієпископ Андрій Анквіч народився 22 червня 1777 року в родині Юзефа та Анни Старовєйських у будинку свого двоюрідного діда каноніка катедрального капітулу на Вавелі о. Андрія Анквіча у Кракові (Польша). При хрещенні наступного дня отримав імена Андрій, Алоїзій, Ян і Станіслав, проте пізніше послуговувався лише першими двома. Навчався у Кракові, потім - у Варшаві, а зі середини 90-х років XVIII століття - у Віденському університеті (спочатку на юридичному факультеті, де навіть отримав ступінь доктора). Проте за порадою єпископа Сігізмунда Гогенварта, котрий опікувався ним, у 1799 році продовжив навчання, але тепер вже в царині філософсько-теологічній, готуючись стати священником (формально був клериком Тарновської дієцезії). Після короткої перерви, зумовленої австрійсько-французькою війною, завершив вивчення філософії 1804 року, а теології - через два роки. Проте рукоположення в священники отримав лише 2 вересня 1810 року в каплиці резиденції архієпископів Відня з рук архієпископа Сігізмунда Гогенварта, котрий тоді вже став Віденським митрополитом.

Цього ж року став також доктором теології. Протягом трьох років здійснював душпастирство у Віденській архікатедрі св. Стефана. У 1813 році був призначений греміальним каноніком митрополітального капітулу в Оломоуці (Моравія), директором місцевої Духовної семінарії та директором теологічних студій в колишньому місцевому університеті, який тоді став ліцеєм. Проте служіння його тут тривало недовго.

Важные события истории святынь и служения архипастырей
Текущая дата: июнь, 29
1743 - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Миколая Дембовського;
1766 - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві на Львівщині;
1775 - на посаду єпископа-коад'ютера Київського з титулярним єпископством Тheveste та правом наступництва Київської кафедри призначено о. Каспер Цецішовський;
1860 - висвячений у Саратові на священника майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Франц Цоттман;
1884 - о. Кирило Любовидзький, майбутній ординарій Луцько-Житомирський, рукоположений в єпископи в санкт-петербурзькому костелі св. Катерини Могильовським митрополитом Олександром Гінтовт-Дзєвалтовським;
1911 - єпископ-помічник Луцько-Житомирський Лонгін Жарновецький консекрував костел Пресвятої Трійці у Браїлові на Вінничині;
1918 - майбутній ординарій Луцький о. Адольф Шельонжек призначений єпископом-помічником Плоцьким у Польщі;
1939 - майбутній єпископ-помічник Львівський Владислав Керницький висвячений на священника у Львові архієпископом Болеславом Твардовським;
1977 - висвячений на священника архієпископом Йохе Погацніком майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович;
1990 - храм Воздвиження Святого Хреста у Шепетівці на Хмельниччині консекрував єпископ В. Нюкштукс з Риги;
1999 - наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині освятив архієпископ Мар'ян Яворський;
2003 - кардинал Мар'ян Яворський звершив першу Месу у поверненому костелі cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині;
2007 - кардинал Мар'ян Яворський освятив на площі перед катедрою у Кам'янці-Подільському пам'ятник Йоану Павлові ІІ;
- єпископ Мар'ян Бучек освятив новий вівтар та образи покровителів костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині;
- єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений зі середини храм cвв. Апп. Петра і Павла у Петрикові на Тернопільщині;
2008 - костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Мурованих Курилівцях на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2013 - відремонтований костел cвв. Апп. Петра і Павла у Вижниці на Буковині освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену вежу та хрест на храмі cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах на Львівщині;
2018 - о. Анджей Пузон у Луцькій катедрі освятив таблиці пам’яті духовенства Луцької дієцезії та розстріляним в'язням Луцької тюрми;
Следующая дата: июнь, 30
1726 - з рук Краківського ординарія К. Шанявського священничі свячення отримав майбутній архієпископ-митрополит Львівський Вацлав Сераковський;
1770 - єпископа Кам'янець-Подільського Войтеха Корицинського призначено архієпископом-митрополитом Львівським;
1858 - помер у Цєшанові (Польща) архієпископ-митрополит Львівський Лукаш Баранецький, похований у львівському костелі Матері Божої Громничної, 1972 року його рештки перенесли до катедри;
1905 - архієпископ Йосиф Більчевський консекрував новозбудований костел в Стоянові на Львівщині під титулом Пресвятого Серця Господа Ісуса;
1967 - о. Ян Ценський у Ґнєзно (Польща) таємно рукоположений в єпископи примасом Польщі кардиналом Стефаном Вишинським;
2012 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископа Леона Малого очолив урочистість внесення мощей св. Яна з Дуклі до Львівської катедри;
2018 - о. Йосиф Павлюк у костелі Матері Божої Неустанної Допомоги у Чорноморську на Одещині освятив пам'ятну таблицю з викарбованими на ній іменами чотирьох настоятелів парафії;
Не нашли своего храма в списке событий?
Сообщите о событии по адресу rkc.in.ua@ukr.net

Вже у травні наступного року отримав цісарську номінацію на митрополичу кафедру у Львові, яка спорожніла після смерті архієпископа Каетана Кіцького. Її підтвердження прийшло із Риму 15 березнем 1815 року. Єпископська хіротонія відбулась 15 серпня цього ж року в архікатедрі в Оломоуці. Консекрацію здійснив місцевий митрополит архієпископ Марія Трауманнсдорф за участю двох прелатів капітулу (з дозволу Святішого Отця Пія VII). 29 жовтня був урочисто введений до Львівської архікатедри.

Щоб краще ознайомитись із ситуацією в парафіях, новопризначений митрополит відразу розпочав їх візитацію, яку проводив сам протягом усього часу свого урядування. Опікувався освітніми закладами, особливо Львівською Духовною семінарією. Загалом, йому довелось впорядковувати та реформовувати церковне життя, яке зазнало збурень у часи наполеонівських війн. 3 лютого 1817 року отримав цісарське призначення примасом Галичини і Володимирії. Хоча ця номінація не була підтверджена Святішим Отцем, проте давала цілий ряд преференцій у порівнянні із архієпископами греко-католицькими та вірменськими. Цього ж року був обраний першим ректором Львівського університету, який до цього функціонував як ліцей.

Після майже двадцятирічного урядування у Львівській архідієцезії 31 травня 1833 року номінований цісарським урядом Празьким митрополитом, що і було підтверджено Святішим Отцем Григорієм XVI 30 серпня. 21 січня наступного року покинув Львів, а у Празі, куди прибув 4 лютого, був урочисто введений до архікатедри 16 лютого. Виконував також обов'язки примаса Чехії, титулярного легата кількох дієцезій та канцлера Празького університету. Помер у Празі 26 березня 1838 року та був похоронений у крипті Празької архікатедри. 1855 року коштом архієпископа Лукаша Баранецького у Львівській катедрі постала пам'ятна таблиця, присвячена архієпископу Андрію Анквічу.

ДРУГИЕ АРХИПАСТЫРИ, ИМЕЮЩИЕ ТАКИЕ ЖЕ Сан: Архиепископы; Духовенство: Диецезиальное; Архипастырьское служение: 1. Другие страны, 2. Примасы, 3. Митрополиты, 4. XIX столетие / I половина, 5. УКРАИНА (Русь) / ЛЬВОВСКАЯ архид-я; Пастырьское служение: 1. XIX столетие / I половина, 2. Другие страны; Рукоположения в священники: 1. XIX столетие / I половина, 2. Другие страны; Рождение: 1. XVIII столетие / II половина, 2. ПОЛЬША;
Архипастыри
Сан
Хронология
Святость
Духовенство
Архипастырьское служение
Епископская консекрация
Пастырьское служение
Рукоположения в священники
Рождение
Интернет