Архієпископ Лукаш Баранецький народився 14 жовтня 1798 року у Кабарівцях біля Зборова на Тернопільщині у незаможній шляхетній родині. Навчався в початковій школі у Бучачі, а гімназію закінчив у Львові, де і вступив до Вищої Духовної семінарії (теологічне навчання здобув у Львівському університеті). 6 жовтня 1822 року висвячений на священника у Львівській катедрі Успіння Пресвятої Діви Марії архієпископом Андрієм Анквічем.

Спочатку служив в парафії св. Лаврентія у Жовкві, але з липня 1823 року вже працював катехитом у кафедральній парафії у Львові, а з 1826 року був її вікарієм. Із січня 1829 року був настоятелем парафії Всіх Святих у Годовиці, а з жовтня 1833 року - настоятелем парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Журавній. У червні 1836 року увійшов до складу Митрополичого капітулу, а в липні 1838 року став настоятелем Львівської катедри і львівським деканом. З 1841 року став виконувати обов'язки директора-куратора гімназійної освіти Галичини. У 1845 році обраний депутатом Галицького сейму.

Номінований австрійською владою 30 березня 1849 року на посаду митрополита Львівського архієпископа, а 28 вересня цього ж року це призначення підтвердила Апостольська столиця. Консекрація відбулась 13 січня 1850 року у Львівській катедрі, і здійснив її ординарій Перемишльський (та майбутній Львівський митрополит) єпископ Франциск Вежхлейський. Наступного дня - інгрес до катедри. Урядував з ревністю, сприяв утворенню нових парафій, душпастирських осередків та будівництву нових костелів. Своїм коштом спорудив три храми, найкращий - св. Миколая у Повітному. Проте внаслідок інтенсивної праці захворів 1856 року та у Цєшанові під час візитації отримав апоплексичний удар. І там же помер 30 червня 1858 року. 5 липня його тіло перевезли до Львівської катедри, де 8 липня відбулись похоронні урочистості. Похований був у семінарійному костелі Матері Божої Громничної, у 1972 році його рештки були перенесені до крипту катедри.