Архієпископ Фердинанд Кіцький народився 1721 року у Голиміні поблизу Цєханова на Мазовеччині в Польщі у заможній родині Олександра та Констанції Пжедвоєвської. Спочатку Фердинанд спробував військову кар'єру, дослужившись до звання капітана, проте у віці двадцяти п'яти років обрав шлях духовного служіння, поступивши до семінарії місіонерів-лазаристів у Варшаві. Вже 1747 року став кафедральним каноніком у Влоцлавку, хоча рукоположений в священники був лише 23 травня 1750 року (в колегіаті св. Йоана Хрестителя у Варшаві з рук єпископа Людвіка Riaucoura).

У 1764 році отримав призначення каноніком Львівського митрополичого капітулу та настоятелем парафій Воздвиження Святого Хреста у Городку та Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині. 2 лютого 1770 року у Замойській академії здобув ступінь доктора у правничій царині, а 2 жовтня наступного року вже був препозитом Краківського кафедрального капітулу.

Через шість років, 23 квітня 1777 року архієпископ Львівський Вацлав Сераковський висунув його кандидатуру на посаду свого єпископа-помічника, яка звільнилась після смерті єпископа Самуеля Гловінського. Це призначення підтримали спочатку Відень, а потім і Апостольська Столиця, надавши йому 15 (чи 16?) грудня цього ж року титулярне єпископство Таргі та залишивши за ним посади краківського препозита, львівського каноніка та настоятеля у Городку і Мостиськах. 15 лютого 1778 року в каплиці резиденції львівських архієпископів в Оброшиному відбулось його висвячення на єпископа. В присутності хворого архієпископа Сераковського консекрацію здійснив Львівський архієпископ вірменського обряду Яків Августинович (співконсекраторами були його єпископ-коад'ютор Яків Туманович та єпископ-помічник Львівський Криспін Цешковський - генеральний вікарій архідієцезії та кустош митрополичого капітулу). 28 вересня цього ж року був призначений коад'ютором (при цьому продовжував залишатись краківським препозитом), а після смерті архієпископа Сераковського, яка наступила 25 жовтня 1780 року, 1 листопада цього ж року вступив в урядування архідієцезією.

Саме під час урядування архієпископа Фердинанда Кіцького, котрий вважався проавстрійським ієрархом, у Львівській архідієцезії відбулись йосифітські церковні реформи (ліквідація частини чоловічих та жіночих монастирів, закриття багатьох костелів, заснування семінарії у Львові тощо). Окрім того, архідієцезія суттєво розширила свої межі за рахунок кількох деканатів Луцької і Кам'янецької дієцезій, а також Буковини. Зокрема, у 1786 році архієпископ Фердинанд очолив у Львові урочистості перенесення мощей свого далекого попередника архієпископа Якова Стрепи спочатку із костелу Святого Хреста францисканців конвентуальних, а після беатфікації архієпископа Стрепи, що відбулась 11 вересня 1790 року, до катедри 15 вересня 1791 року. Окрім того, митрополит збудував своїм коштом та освятив у жовтні цього ж року костел Воздвиження Святого Хреста в Оброшиному. Саме тут, в своїй резиденції він і помер 2 (чи 1?) лютого 1797 року та був похоронений у спорудженому ним храмі.