Arcypasterze Ukrainy / Stan duchowny / Arcybiskupi: 36
1 2 3

Arcybiskup Wacław Hieronim Sierakowski (1700 - 1780). Metropolita-arcybiskup Lwowski (1760 - 1780), Arcybiskup (1760), Biskup ordynariusz Przemyski (1742 - 1760), Biskup ordynariusz Kamieniecko-Podolski (1740 - 1742), Biskup ordynariusz Inflancki (1738 - 1740), Biskup koadiutor Inflancki (1738), Biskup (1738)

Utworzony 04.12.2017 16:26, zmieniony 26.09.2020 12:00

Архієпископ Вацлав Сераковський народився 1700 (у деяких джерелах - 1699) року у Рабі Краківського воєводства в Польщі у родині Яна і Маріанни Рушковської. Навчався спочатку вдома, потім у Кракові у Новодворських школах, а згодом - і в Краківському університеті. Обравши духовний шлях, з 1716 року отримував священницьку формацію у Духовній семінарії у Ловічі, після чого продовжив навчання у Римі. Після повернення в 1725 році у Польщу 29 грудня став каноніком катедрального капітулу у Кракові на Вавелі, а священничі свячення отримав 30 червня 1726 року з рук Краківського ординарія К. Шанявського.

Працював аудитором Єпископського суду. 2 травня 1730р. був інстальований прелатом-схоластиком у Сандомирі, займаючи у той же час посади препозита колегіатського капітулу в Кельцах та настоятеля в Кіях і Маркушовій. А 29 березня 1732 року був призначений коронним кустошем. Взяв активну участь у політичних подіях, пов'язаних із боротьбою за польську корону короля-вигнаннця Станіслава Лещинського та майбутнього короля Августа ІІІ. 1 березня 1735 року отримав гідність ярославського препозита.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: czerwiec, 02
1887 - костел у Боянах на Буковині освятили під титулом св. Йоана Непомуцького;
1991 - у Ряшеві (Польща) відбулась беатифікація єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
1997 - Святіший Отець Йоан Павло ІІ під час візиту до Легниці у Польщі освятив наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах;
2007 - єпископ Леон Дубравський освятив каплицю у монастирі оо.-маріянів у Могилеві-Подільському на Вінничині;
Następna data: czerwiec, 03
1883 - в костелі св. Катерини у Санкт-Петербурзі Вільнюським єпископом Каролем Гриневецьким рукоположений в єпископи о. Антон Церр, призначений єпископом-помічником Тираспольським;
1939 - помер у Тарнові (Польща) колишній єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський;
1984 - висвячений на священника у Ризі майбутній єпископ Станіслав Широкорадюк (ординарій Харківсько-Запорізький та Одесько-Сімферопольський);
2016 - єпископ Леон Дубравський за участю архієпископа Клаудіо Ґуджеротті проголосив костел Пресвятого Серця Ісуса Христа дієцезіальним санктуарієм;
2019 - єпископ Едуард Кава освятив у Львові каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги (каплицю Розена) костелу Матері Божої Громничної;
Nie znalazłeś swojej świątyni na liście wydarzeń?
Zgłoś wydarzenie do rkc.in.ua@ukr.net

Єпископську номінацію від короля на посаду коад'ютера Інфлянтського у польській східній Прибалтиці (з правом наступництва) при ординарії Константині Мошинському отримав 19 липня 1736 року, яка була підтверджена Папою Климентієм XII 30 вересня 1737 року з наданням титулярного єпископства Цеструс (було дозволено також зберегти отримані раніше посади). Рукоположення в єпископи здійснив 4 травня 1738 року у колегіаті в Кельцях ординарій Краківський кардинал Олександр Ліпський. Після смерті 9 вересня 1738 року єпископа К. Мошинського формально приступив до урядування дієцезією, проте не поспішав виїздити на північ Польщі до місця свого призначення, а домагався іншої єпископської столиці.

І наприкінці лютого 1739 року таки отримав королівську номінацію на кафедру в Кам'янці(-Подільському). Її підтвердження у Римі сталось 16 листопада цього ж року, проте надійшло лише у січні наступного. 21 березня 1740 року відбувся інгрес до Кам'янець-Подільської катедри cвв. Апп. Петра і Павла. Встиг здійснити візитацію деканатів та освячення кількох костелів, видав важливі розпорядження.

Проте вже 1 листопада 1741 року був номінований королем на посаду ординарія Перемишльського. Після затвердження 25 травня 1742 року Святішим Отцем Бенедиктом XIV урочисто вступив до Перемишльської катедри 30 вересня цього ж року. Прослужив тут сімнадцять років, зарекомендувавши себе добрим архіпастирем.

Чергова королівська номінація (тепер вже на Львівську митрополичу кафедру) настала 3 серпня 1759 року, що було підтверджено Папою Климентієм XIII 21 липня 1760 року. 28 вересня урочисто в'їхав до Львова, де його урядування було успішним і плідним також та призвело до піднесення церковного життя. Ввів регулярну візитацію деканатів, число яких збільшив (із семи) до дванадцяти, та проведення конгрегацій духовенства двічі на рік, розділив єдину (архікатедральну) парафію Львова на шість, реформував Львівську Духовну семінарію, відродив парафіяльне шкільництво, грунтовно відреставрував та перебудував Львівську катедру та архієпископський палац у Львові, а також резиденції в Дунаєві та Оброшиному, де і помер 25 жовтня 1780 року. Похоронений 30 жовтня у Львівській катедрі.

У Львівській катедрі
У Львівській катедрі
ŚWIĄTYNI ZWIĄZANE Z ARCYPASTERZEM: 1) «BIAŁY KAMIEŃ, Wniebowzięcia N.M.P.»; 2) «BOLECHÓW, Wniebowzięcia N.M.P.»; 3) «BRZOZDOWCE, Podwyższenia Krzyża»; 4) «BUCZACZ, M.B. Szkaplerznej / Wniebowzięcia N.M.P.»; 5) «BURSZTYN, Trójcy Przenajświętszej»; 6) «CZERWONOGRÓD, Wniebowzięcia N.M.P.»; 7) «CZUKWA, Narodzenia M.B.»; 8) «CZYSZKI, Mikołaja»; 9) «DAWIDÓW, Stanisława»; 10) «DOBROMIL, Przemienienia Pańskiego»; 11) «DROHOBYCZ, Michała»; 12) «DUBLANY, Mikołaja»; 13) «DUBLANY, Zmartwychwstania Pańskiego»; 14) «DUNAJÓW, Stanisława»; 15) «GWOŹDZIEC, Antoniego / Niepokalanego Poczęcia N.M.P.»; 16) «IWANO-FRANKOWE, Trójcy Przenajświętszej»; 17) «KAMIONKA BUSKA, Wniebowzięcia N.M.P.»; 18) «KAMIONKA BUSKA, Wniebowzięcia N.M.P.»; 19) «KROTOSZYN, Wszystkich Świętych»; 20) «KRYSOWICE, M.B. Fatimskiej»; 21) «LIPÓWKA, Stanisława»; 22) «LWÓW, WNIEBOWZIĘCIA N.M.P.»; 23) «ŁANOWICE, Mikołaja»; 24) «ŁANOWICE, Mikołaja i M.B. Salatyńskiej»; 25) «MARKOWA, Jana Nepomucena»; 26) «MICHALCZE, Michała»; 27) «MIKULIŃCE, Trójcy Przenajświętszej»; 28) «MYŚLATYCZE, Katarzyny i Władysława»; 29) «NOWE MIASTO, Marcina»; 30) «OTYNIA, Wniebowzięcia N.M.P.»; 31) «PISTYŃ, Trójcy Przenajświętszej»; 32) «ROZDÓŁ, M.B. Szkaplerznej»; 33) «SAMBOR, Stanisława / Wniebowzięcia N.M.P.»; 34) «SASÓW, Jana Chrzciciela»; 35) «SOKOLNIKI, Mikołaja»; 36) «SOKOŁÓKA, Józefa»; 37) «STARA SÓL, Michała»; 38) «STARY SAMOR, Mikołaja»; 39) «STOJAŃCE, M.B. Szkaplerznej»; 40) «TRYBUCHOWCE, M.B. Neustającej Pomocy»; 41) «WERCHNIA BIŁKA, Wojciecha (Adalberta)»; 42) «WOJUTYCZE, Katarzyny»; 43) «ZBORÓW, Anny»; 44) «ZLOCZÓW, Wniebowzięcia N.M.P.»;
INNE ARCYPASTERZE Z TYMI SAMYMI Duchowieństwo: Diecezjalne; Posługa arcypasterska: 1. UKRAINA (Ruś) / Archid-ja LWOWSKA / Diecezja Przemyska, 2. XVIII stulecie / II połowa, 3. UKRAINA (Ruś) / D-ja KAMIENIECKO-PODOLSKA, 4. Ordynariusze, 5. Koadiutorzy, 6. Kraje bałtyckie, 7. XVIII stulecie / I połowa; Święcenia biskupi: 1. POLSKA, 2. XVIII stulecie / I połowa; Posługa pasterska: 1. POLSKA, 2. XVIII stulecie / I połowa; Święcenia kapłanski: 1. POLSKA, 2. XVIII stulecie / I połowa; Urodzenie: 1. POLSKA, 2. XVIII stulecie / I połowa;
Arcypasterze
Stan duchowny
Chronologia
Świętość
Duchowieństwo
Posługa arcypasterska
Święcenia biskupi
Posługa pasterska
Święcenia kapłanski
Urodzenie
Internet