1 2 3

Архієпископ Вацлав Ієронім Сераковський (1700 - 1780). Митрополит-архієпископ Львівський (1760 - 1780), Архієпископ (1760), Єпископ-ординарій Перемишльський (1742 - 1760), Єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський (1740 - 1742), Єпископ-ординарій Інфлянтський (1738 - 1740), Єпископ-коад'ютор Інфлянтський (1738), Єпископ (1738)

Создано 04.12.2017 16:26, изменено 26.09.2020 12:00

Архієпископ Вацлав Сераковський народився 1700 (у деяких джерелах - 1699) року у Рабі Краківського воєводства в Польщі у родині Яна і Маріанни Рушковської. Навчався спочатку вдома, потім у Кракові у Новодворських школах, а згодом - і в Краківському університеті. Обравши духовний шлях, з 1716 року отримував священницьку формацію у Духовній семінарії у Ловічі, після чого продовжив навчання у Римі. Після повернення в 1725 році у Польщу 29 грудня став каноніком катедрального капітулу у Кракові на Вавелі, а священничі свячення отримав 30 червня 1726 року з рук Краківського ординарія К. Шанявського.

Працював аудитором Єпископського суду. 2 травня 1730р. був інстальований прелатом-схоластиком у Сандомирі, займаючи у той же час посади препозита колегіатського капітулу в Кельцах та настоятеля в Кіях і Маркушовій. А 29 березня 1732 року був призначений коронним кустошем. Взяв активну участь у політичних подіях, пов'язаних із боротьбою за польську корону короля-вигнаннця Станіслава Лещинського та майбутнього короля Августа ІІІ. 1 березня 1735 року отримав гідність ярославського препозита.

Важные события истории святынь и служения архипастырей
Текущая дата: сентябрь, 26
1757 - єпископа Миколая Дембовського, який помер 17 вересня, призначили митрополитом-архієпископом Львівським, проте це рішення не було оприлюднено;
2009 - костел св. Мартина Турського у Зарічанах на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2015 - новозбудований храм св. Архангела Михаїла у Львові на Сихові освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Львові на Сихові освятив дзвони костелу св. Архангела Михаїла;
Следующая дата: сентябрь, 27
1824 - призначено єпископом-помічником Празьким та титулярним єпископом Азоту майбутнього Львівського архієпископа-митрополита Франциска Піштека;
1852 - вмурували наріжний камінь під будівництво костелу Воздвиження Хреста Господнього у Полтаві;
1869 - костел св. Войтеха у Білці Верхній (Шляхетській) на Львівщині реконсекрував архієпископ Франциск Вежхлейський;
1928 - реконсекровано відбудований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині;
1995 - перша Меса в каплиці св. Вікентія де Поля в Харкові-Салтівці;
2002 - інгрес єпископа-ординарія Мукачівського Антала Майнека до Мукачівської катедри;
2003 - кардинал Мар'ян Яворський освятив ділянку під будівництво храму Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині;
2008 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив годинник і куранти на вежі костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлений образ Пресвятої Діви Марії з Дитятком у головному вівтарі костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині;
2015 - єпископ Ян Пурвінський в костелі св. Яна з Дуклі у Житомирі освятив чотири величезні дзвони, придбані та привезені завдяки фінансовій допомозі з Італії;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив у Львові монастир отців-паулістів та каплицю у ньому;
2020 - костел св. Шарбеля у Байківцях на Тернопільщині освятив архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Едварда Кави та Броніслава Бернацького;
Не нашли своего храма в списке событий?
Сообщите о событии по адресу rkc.in.ua@ukr.net

Єпископську номінацію від короля на посаду коад'ютера Інфлянтського у польській східній Прибалтиці (з правом наступництва) при ординарії Константині Мошинському отримав 19 липня 1736 року, яка була підтверджена Папою Климентієм XII 30 вересня 1737 року з наданням титулярного єпископства Цеструс (було дозволено також зберегти отримані раніше посади). Рукоположення в єпископи здійснив 4 травня 1738 року у колегіаті в Кельцях ординарій Краківський кардинал Олександр Ліпський. Після смерті 9 вересня 1738 року єпископа К. Мошинського формально приступив до урядування дієцезією, проте не поспішав виїздити на північ Польщі до місця свого призначення, а домагався іншої єпископської столиці.

І наприкінці лютого 1739 року таки отримав королівську номінацію на кафедру в Кам'янці(-Подільському). Її підтвердження у Римі сталось 16 листопада цього ж року, проте надійшло лише у січні наступного. 21 березня 1740 року відбувся інгрес до Кам'янець-Подільської катедри cвв. Апп. Петра і Павла. Встиг здійснити візитацію деканатів та освячення кількох костелів, видав важливі розпорядження.

Проте вже 1 листопада 1741 року був номінований королем на посаду ординарія Перемишльського. Після затвердження 25 травня 1742 року Святішим Отцем Бенедиктом XIV урочисто вступив до Перемишльської катедри 30 вересня цього ж року. Прослужив тут сімнадцять років, зарекомендувавши себе добрим архіпастирем.

Чергова королівська номінація (тепер вже на Львівську митрополичу кафедру) настала 3 серпня 1759 року, що було підтверджено Папою Климентієм XIII 21 липня 1760 року. 28 вересня урочисто в'їхав до Львова, де його урядування було успішним і плідним також та призвело до піднесення церковного життя. Ввів регулярну візитацію деканатів, число яких збільшив (із семи) до дванадцяти, та проведення конгрегацій духовенства двічі на рік, розділив єдину (архікатедральну) парафію Львова на шість, реформував Львівську Духовну семінарію, відродив парафіяльне шкільництво, грунтовно відреставрував та перебудував Львівську катедру та архієпископський палац у Львові, а також резиденції в Дунаєві та Оброшиному, де і помер 25 жовтня 1780 року. Похоронений 30 жовтня у Львівській катедрі.

У Львівській катедрі
У Львівській катедрі
СВЯТЫНИ, СВЯЗАННЫЕ С АРХИПАСТЫРЕМ: 1) «БЕРЕЗДІВЦІ, Воздвиження Хреста»; 2) «БІЛИЙ КАМІНЬ, Успіння П.Д.М.»; 3) «БУРШТИН, Пресвятої Трійці»; 4) «БУЧАЧ, М.Б. Святого Скапулярію / Успіння П.Д.М.»; 5) «ВЕРХНЯ БІЛКА, Адальберта (Войтеха)»; 6) «ВОЮТИЧІ, Катерини»; 7) «ГВІЗДЕЦЬ, Антонія / Непорочного Зачаття П.Д.М.»; 8) «ДОБРОМИЛЬ, Преображення Господнього»; 9) «ДРОГОБИЧ, Михаїла»; 10) «ДУБЛЯНИ, Воскресіння Господнього»; 11) «ДУБЛЯНИ, Миколая»; 12) «ДУНАЇВ, Станіслава»; 13) «ЗОЛОЧІВ, Успіння П.Д.М.»; 14) «ІВАНО-ФРАНКОВЕ, Пресвятої Трійці»; 15) «КРИСОВИЧІ, М.Б. Фатімської»; 16) «ЛАНОВИЧІ, Миколая»; 17) «ЛИПІВКА, Станіслава»; 18) «ЛЬВІВ, УСПІННЯ П.Д.М.»; 19) «МИКУЛИНЦІ, Пресвятої Трійці»; 20) «МИХАЛЬЧЕ, Михаїла»; 21) «МИШЛЯТИЧІ, Катерини і Владислава»; 22) «НОВЕ МІСТО, Мартина»; 23) «ОТИНІЯ, Успіння П.Д.М.»; 24) «РОЗДІЛ, М.Б. Святого Скапулярію»; 25) «САМБІР, Станіслава / Успіння П.Д.М.»; 26) «САСІВ, Йоана Хрестителя»; 27) «СОКІЛЬНИКИ, Миколая»; 28) «СОКОЛІВКА, Пресвятої Трійці»; 29) «СТАРА СІЛЬ, Михаїла»; 30) «СТАРИЙ САМБІР, Миколая»; 31) «СТОЯНЦІ, М.Б. Святого Скапулярію»; 32) «ТРИБУХІВЦІ, М.Б. Неустанної Допомоги»; 33) «ЧЕРВОНОГРАД, Успіння П.Д.М.»; 34) «ЧИШКИ, Миколая»; 35) «ЧУКВА, Різдва М.Б.»;
ДРУГИЕ АРХИПАСТЫРИ, ИМЕЮЩИЕ ТАКИЕ ЖЕ Духовенство: Диецезиальное; Архипастырьское служение: 1. УКРАИНА (Русь) / ЛЬВОВСКАЯ архид-я / Перемышльская диецезия, 2. XVIII столетие / II половина, 3. УКРАИНА (Русь) / КАМЕНЕЦ-ПОДОЛЬСКАЯ д-я, 4. Ординарии, 5. Коадъюторы, 6. Прибалтика, 7. XVIII столетие / I половина; Епископская консекрация: 1. ПОЛЬША, 2. XVIII столетие / I половина; Пастырьское служение: 1. ПОЛЬША, 2. XVIII столетие / I половина; Рукоположения в священники: 1. ПОЛЬША, 2. XVIII столетие / I половина; Рождение: 1. ПОЛЬША, 2. XVIII столетие / I половина;
Архипастыри
Сан
Хронология
Святость
Духовенство
Архипастырьское служение
Епископская консекрация
Пастырьское служение
Рукоположения в священники
Рождение
Интернет