1 2 3

Архієпископ Вацлав Ієронім Сераковський (1700 - 1780). Митрополит-архієпископ Львівський (1760 - 1780), Архієпископ (1760), Єпископ-ординарій Перемишльський (1742 - 1760), Єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський (1740 - 1742), Єпископ-ординарій Інфлянтський (1738 - 1740), Єпископ-коад'ютор Інфлянтський (1738), Єпископ (1738)

Створено 04.12.2017 16:26, змінено 26.09.2020 12:00

Архієпископ Вацлав Сераковський народився 1700 (у деяких джерелах - 1699) року у Рабі Краківського воєводства в Польщі у родині Яна і Маріанни Рушковської. Навчався спочатку вдома, потім у Кракові у Новодворських школах, а згодом - і в Краківському університеті. Обравши духовний шлях, з 1716 року отримував священницьку формацію у Духовній семінарії у Ловічі, після чого продовжив навчання у Римі. Після повернення в 1725 році у Польщу 29 грудня став каноніком катедрального капітулу у Кракові на Вавелі, а священничі свячення отримав 30 червня 1726 року з рук Краківського ординарія К. Шанявського.

Працював аудитором Єпископського суду. 2 травня 1730р. був інстальований прелатом-схоластиком у Сандомирі, займаючи у той же час посади препозита колегіатського капітулу в Кельцах та настоятеля в Кіях і Маркушовій. А 29 березня 1732 року був призначений коронним кустошем. Взяв активну участь у політичних подіях, пов'язаних із боротьбою за польську корону короля-вигнаннця Станіслава Лещинського та майбутнього короля Августа ІІІ. 1 березня 1735 року отримав гідність ярославського препозита.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 26
1881 - висвячений на єпископа у Львівській катедрі архієпископом Львівським Франциском Вежхлейським о. Северин Моравський, номінований єпископом-помічником Львівським;
1887 - новозбудований котел cвв. Апп. Петра і Павла у Карлсруе на Миколаївщині освятив о. Черяхович;
1896 - відремонтований храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині повторно освятив єпископ Ян Пузина;
1938 - висвячений на священника Львівським архієпископом Болеславом Твардовським майбутній таємний єпископ Ян Ценський;
1977 - висвячений на священника єпископом Целестином Безмаліновичем майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович;
2001 - Святіший Отець Йоан Павло II у Львові беатифікував архієпископа Йосифа Більчевського та о. Зигмунта Гораздовського, освятив наріжний камінь для костелу св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині, коронував образ Матері Божої Милосердної із Львівської катедри, відвідав її та Львівську семінарію у Брюховичах;
2004 - отримав пресвітерське рукоположення з рук єпископа Леона Дубравського майбутній єпископ-помічник Київсько-Житомирський Олександр Язловецький;
- єпископ Мар'ян Бучек відправив першу післявоєнну Службу у поверненому костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Сасові на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував каплицю cвв. Апп. Петра і Павла в Обертині на Івано-Франківщині;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив скульптуру св. Йоана Павла ІІ біля храму св. Йоана Павла ІІ у Львові-Сокільниках;
Наступна дата: червень, 27
1391 - призначено архієпископом-митрополитом Галицьким майбутнього блаженного о. Якова Стрепу;
1730 - свячено наріжний камінь костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині;
1826 - в Орнбау (Німеччина) народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Франц Цоттман;
1858 - о. Конрад Шмутс освятив під титулом св. Йосифа новозбудований костел у Велдіжі (нині - Шевченкове) на Івано-Франківщині;
1913 - єпископ Владислав Бандурський освятив фундамент костелу св. Казимира у Ладичині на Тернопільщині;
1976 - висвячений на священника архієпископом Ламбертом Антонієм Гохом майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон;
1994 - єпископ Юзеф Жицінскі з Польщі за участю архієпископа Мар'яна Яворського і єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрував новоспоруджений храм Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині;
1997 - освячено костел св. Василя у Бакоші на Закарпатті;
1999 - новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині освятив майбутній єпископ о. Броніслав Бернацький;
2002 - костел св. Катерини в Мостиськах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Неустанної Допомоги;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах;
- архієпископ Мечислав Мокшицький та єпископ Віталій Скоморовський відкрили та освятили на подвір'ї Курії у Львові скульптуру св. Яна з Дуклі;
2019 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив каплицю Поєднання костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький у храмі Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах освятив новий вівтар, присвячений св. Йоану Павлу ІІ, та впровадив його мощі;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

Єпископську номінацію від короля на посаду коад'ютера Інфлянтського у польській східній Прибалтиці (з правом наступництва) при ординарії Константині Мошинському отримав 19 липня 1736 року, яка була підтверджена Папою Климентієм XII 30 вересня 1737 року з наданням титулярного єпископства Цеструс (було дозволено також зберегти отримані раніше посади). Рукоположення в єпископи здійснив 4 травня 1738 року у колегіаті в Кельцях ординарій Краківський кардинал Олександр Ліпський. Після смерті 9 вересня 1738 року єпископа К. Мошинського формально приступив до урядування дієцезією, проте не поспішав виїздити на північ Польщі до місця свого призначення, а домагався іншої єпископської столиці.

І наприкінці лютого 1739 року таки отримав королівську номінацію на кафедру в Кам'янці(-Подільському). Її підтвердження у Римі сталось 16 листопада цього ж року, проте надійшло лише у січні наступного. 21 березня 1740 року відбувся інгрес до Кам'янець-Подільської катедри cвв. Апп. Петра і Павла. Встиг здійснити візитацію деканатів та освячення кількох костелів, видав важливі розпорядження.

Проте вже 1 листопада 1741 року був номінований королем на посаду ординарія Перемишльського. Після затвердження 25 травня 1742 року Святішим Отцем Бенедиктом XIV урочисто вступив до Перемишльської катедри 30 вересня цього ж року. Прослужив тут сімнадцять років, зарекомендувавши себе добрим архіпастирем.

Чергова королівська номінація (тепер вже на Львівську митрополичу кафедру) настала 3 серпня 1759 року, що було підтверджено Папою Климентієм XIII 21 липня 1760 року. 28 вересня урочисто в'їхав до Львова, де його урядування було успішним і плідним також та призвело до піднесення церковного життя. Ввів регулярну візитацію деканатів, число яких збільшив (із семи) до дванадцяти, та проведення конгрегацій духовенства двічі на рік, розділив єдину (архікатедральну) парафію Львова на шість, реформував Львівську Духовну семінарію, відродив парафіяльне шкільництво, грунтовно відреставрував та перебудував Львівську катедру та архієпископський палац у Львові, а також резиденції в Дунаєві та Оброшиному, де і помер 25 жовтня 1780 року. Похоронений 30 жовтня у Львівській катедрі.

У Львівській катедрі
У Львівській катедрі
СВЯТИНІ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ АРХІПАСТИРЕМ: 1) «БЕРЕЗДІВЦІ, Воздвиження Хреста»; 2) «БІЛИЙ КАМІНЬ, Успіння П.Д.М.»; 3) «БУРШТИН, Пресвятої Трійці»; 4) «БУЧАЧ, М.Б. Святого Скапулярію / Успіння П.Д.М.»; 5) «ВЕРХНЯ БІЛКА, Адальберта (Войтеха)»; 6) «ВОЮТИЧІ, Катерини»; 7) «ГВІЗДЕЦЬ, Антонія / Непорочного Зачаття П.Д.М.»; 8) «ДАВИДІВ, Станіслава»; 9) «ДОБРОМИЛЬ, Преображення Господнього»; 10) «ДРОГОБИЧ, Михаїла»; 11) «ДУБЛЯНИ, Воскресіння Господнього»; 12) «ДУБЛЯНИ, Миколая»; 13) «ДУНАЇВ, Станіслава»; 14) «ЗОЛОЧІВ, Успіння П.Д.М.»; 15) «ІВАНО-ФРАНКОВЕ, Пресвятої Трійці»; 16) «КРИСОВИЧІ, М.Б. Фатімської»; 17) «КРОТОШИН, Всіх Святих»; 18) «ЛАНОВИЧІ, Миколая»; 19) «ЛАНОВИЧІ, Миколая і М.Б. Салетинської»; 20) «ЛЬВІВ, УСПІННЯ П.Д.М.»; 21) «ЛИПІВКА, Станіслава»; 22) «МИКУЛИНЦІ, Пресвятої Трійці»; 23) «МИХАЛЬЧЕ, Михаїла»; 24) «МИШЛЯТИЧІ, Катерини і Владислава»; 25) «НОВЕ МІСТО, Мартина»; 26) «ОТИНІЯ, Успіння П.Д.М.»; 27) «РОЗДІЛ, М.Б. Святого Скапулярію»; 28) «САМБІР, Станіслава / Успіння П.Д.М.»; 29) «САСІВ, Йоана Хрестителя»; 30) «СОКІЛЬНИКИ, Миколая»; 31) «СОКОЛІВКА, Пресвятої Трійці»; 32) «СТАРА СІЛЬ, Михаїла»; 33) «СТАРИЙ САМБІР, Миколая»; 34) «СТОЯНЦІ, М.Б. Святого Скапулярію»; 35) «ТРИБУХІВЦІ, М.Б. Неустанної Допомоги»; 36) «ЧЕРВОНОГРАД, Успіння П.Д.М.»; 37) «ЧИШКИ, Миколая»; 38) «ЧУКВА, Різдва М.Б.»;
ІНШІ АРХІПАСТИРІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Духовенство: Дієцезіальне; Архіпастирське служіння: 1. УКРАЇНА (Русь) / ЛЬВІВСЬКА архід-я / Перемишльська дієцезія, 2. XVIII століття / II половина, 3. УКРАЇНА (Русь) / КАМ‘ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА д-я, 4. Ординарії, 5. Коад'ютори, 6. Прибалтика, 7. XVIII століття / I половина; Єпископська консекрація: 1. ПОЛЬЩА, 2. XVIII століття / I половина; Пастирське служіння: 1. ПОЛЬЩА, 2. XVIII століття / I половина; Рукоположення в священники: 1. ПОЛЬЩА, 2. XVIII століття / I половина; Народження: 1. ПОЛЬЩА, 2. XVIII століття / I половина;
Архіпастирі
Сан
Хронологія
Святість
Духовенство
Архіпастирське служіння
Єпископська консекрація
Пастирське служіння
Рукоположення в священники
Народження
Інтернет