1 2 3

Архієпископ Вацлав Ієронім Сераковський (1700 - 1780). Митрополит-архієпископ Львівський (1760 - 1780), Архієпископ (1760), Єпископ-ординарій Перемишльський (1742 - 1760), Єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський (1740 - 1742), Єпископ-ординарій Інфлянтський (1738 - 1740), Єпископ-коад'ютор Інфлянтський (1738), Єпископ (1738)

Створено 04.12.2017 16:26, змінено 26.09.2020 12:00

Архієпископ Вацлав Сераковський народився 1700 (у деяких джерелах - 1699) року у Рабі Краківського воєводства в Польщі у родині Яна і Маріанни Рушковської. Навчався спочатку вдома, потім у Кракові у Новодворських школах, а згодом - і в Краківському університеті. Обравши духовний шлях, з 1716 року отримував священницьку формацію у Духовній семінарії у Ловічі, після чого продовжив навчання у Римі. Після повернення в 1725 році у Польщу 29 грудня став каноніком катедрального капітулу у Кракові на Вавелі, а священничі свячення отримав 30 червня 1726 року з рук Краківського ординарія К. Шанявського.

Працював аудитором Єпископського суду. 2 травня 1730р. був інстальований прелатом-схоластиком у Сандомирі, займаючи у той же час посади препозита колегіатського капітулу в Кельцах та настоятеля в Кіях і Маркушовій. А 29 березня 1732 року був призначений коронним кустошем. Взяв активну участь у політичних подіях, пов'язаних із боротьбою за польську корону короля-вигнаннця Станіслава Лещинського та майбутнього короля Августа ІІІ. 1 березня 1735 року отримав гідність ярославського препозита.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 29
1718 - єпископ-помічник Львівський Ян Шанявський освятив наріжний камінь мурованого костелу Пресвятої Трійці в Усті-Зеленому на Тернопільщині;
1771 - охрещений в містечку Несухоїжі (нині - село Воля Ковельського району Волинської області) майбутній Луцько-Житомирський єпископ Михайло Пивницький (дата народження не відома);
1896 - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1900 - храм св. Архангела Михаїла у Мостиськах-Закостеллі на Львівщині освятив єпископ Йосиф Пельчар;
1902 - освячено новоспоруджений костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині;
1906 - освячено костел св. Архангела Михаїла у Краснополі на Житомирщині;
2005 - кардинал Мар'ян Яворський консекрував відремонтований костел св. Архангела Михаїла у Малехові на Львівщині;
2007 - о. Мечислав Мокшицький отримав архіпастирське свячення з рук Святішого Отця Бенедикта XVI в базиліці св. Петра у Римі;
2009 - єпископ Мар’ян Бучек освятив каплицю св. Архангела Михаїла у Лубнах на Полтавщині;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Львівській катедрі впровадив мощі св. архієпископа Зигмунда Щенсного Фелінського та освятив його епітафій;
2016 - єпископ Ян Нємєц освятив головний вівтар костелу св. Миколая у Кам'янці-Подільському;
2018 - костел св. Архангела Михаїла у Львові на Сихові консекрували архієпископи Катовіцький Віктор Скворц із Польщі та Львівський Мечислав Мокшицький;
- єпископ Мар'ян Бучек освятив новостворені стінопис в костелі св. Архангела Михаїла у Сокалі на Львівщині;
2020 - тимчасову каплицю Матері Божої Чудотворного Медальйона у Львові на Левандівці разом із земельною ділянкою та хрестом на ній освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
Наступна дата: вересень, 30
1737 - призначено на посаду коад'ютера Інфлянтського у польській східній Прибалтиці о. Вацлава Сераковського, майбутнього єпископа-ординарія Кам'янець-Подільського та митрополита-архієпископа Львівського;
1739 - єпископа Франциска Кобельського призначено Луцьким ординарієм;
1928 - костел св. Йосифа у Тщенці на Львівщині освятив єпископ Кароль Фішер;
1944 - у Мурафі Вінницької області народився майбутній єпископ Броніслав Бернацький;
2006 - єпископи Леон Малий та Леон Дубравський у Дзвинячці на Тернопільщині освятили каплицю біля цілющого джерела, яке за життя любив відвідувати св. Зигмунт Щенсни-Фелінський;
- єпископ Мар’ян Бучек у Стрию на Львівщині освятив катехитично-виховний будинок при костелі Різдва Пресвятої Діви Марії ;
2013 - архієпископ Віктор Скворц з Польщі та єпископ Мар'ян Бучек освятили дві пам'ятні дошки ззовні костелу св. Йосифа Ремісника у Донецьку на спомин гірників, а також меморіальну таблицю у самому храмі;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

Єпископську номінацію від короля на посаду коад'ютера Інфлянтського у польській східній Прибалтиці (з правом наступництва) при ординарії Константині Мошинському отримав 19 липня 1736 року, яка була підтверджена Папою Климентієм XII 30 вересня 1737 року з наданням титулярного єпископства Цеструс (було дозволено також зберегти отримані раніше посади). Рукоположення в єпископи здійснив 4 травня 1738 року у колегіаті в Кельцях ординарій Краківський кардинал Олександр Ліпський. Після смерті 9 вересня 1738 року єпископа К. Мошинського формально приступив до урядування дієцезією, проте не поспішав виїздити на північ Польщі до місця свого призначення, а домагався іншої єпископської столиці.

І наприкінці лютого 1739 року таки отримав королівську номінацію на кафедру в Кам'янці(-Подільському). Її підтвердження у Римі сталось 16 листопада цього ж року, проте надійшло лише у січні наступного. 21 березня 1740 року відбувся інгрес до Кам'янець-Подільської катедри cвв. Апп. Петра і Павла. Встиг здійснити візитацію деканатів та освячення кількох костелів, видав важливі розпорядження.

Проте вже 1 листопада 1741 року був номінований королем на посаду ординарія Перемишльського. Після затвердження 25 травня 1742 року Святішим Отцем Бенедиктом XIV урочисто вступив до Перемишльської катедри 30 вересня цього ж року. Прослужив тут сімнадцять років, зарекомендувавши себе добрим архіпастирем.

Чергова королівська номінація (тепер вже на Львівську митрополичу кафедру) настала 3 серпня 1759 року, що було підтверджено Папою Климентієм XIII 21 липня 1760 року. 28 вересня урочисто в'їхав до Львова, де його урядування було успішним і плідним також та призвело до піднесення церковного життя. Ввів регулярну візитацію деканатів, число яких збільшив (із семи) до дванадцяти, та проведення конгрегацій духовенства двічі на рік, розділив єдину (архікатедральну) парафію Львова на шість, реформував Львівську Духовну семінарію, відродив парафіяльне шкільництво, грунтовно відреставрував та перебудував Львівську катедру та архієпископський палац у Львові, а також резиденції в Дунаєві та Оброшиному, де і помер 25 жовтня 1780 року. Похоронений 30 жовтня у Львівській катедрі.

У Львівській катедрі
У Львівській катедрі
СВЯТИНІ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ АРХІПАСТИРЕМ: 1) «БЕРЕЗДІВЦІ, Воздвиження Хреста»; 2) «БІЛИЙ КАМІНЬ, Успіння П.Д.М.»; 3) «БУРШТИН, Пресвятої Трійці»; 4) «БУЧАЧ, М.Б. Святого Скапулярію / Успіння П.Д.М.»; 5) «ВЕРХНЯ БІЛКА, Адальберта (Войтеха)»; 6) «ВОЮТИЧІ, Катерини»; 7) «ГВІЗДЕЦЬ, Антонія / Непорочного Зачаття П.Д.М.»; 8) «ДОБРОМИЛЬ, Преображення Господнього»; 9) «ДРОГОБИЧ, Михаїла»; 10) «ДУБЛЯНИ, Воскресіння Господнього»; 11) «ДУБЛЯНИ, Миколая»; 12) «ДУНАЇВ, Станіслава»; 13) «ЗОЛОЧІВ, Успіння П.Д.М.»; 14) «ІВАНО-ФРАНКОВЕ, Пресвятої Трійці»; 15) «КРИСОВИЧІ, М.Б. Фатімської»; 16) «ЛАНОВИЧІ, Миколая»; 17) «ЛЬВІВ, УСПІННЯ П.Д.М.»; 18) «ЛИПІВКА, Станіслава»; 19) «МИКУЛИНЦІ, Пресвятої Трійці»; 20) «МИХАЛЬЧЕ, Михаїла»; 21) «МИШЛЯТИЧІ, Катерини і Владислава»; 22) «НОВЕ МІСТО, Мартина»; 23) «ОТИНІЯ, Успіння П.Д.М.»; 24) «РОЗДІЛ, М.Б. Святого Скапулярію»; 25) «САМБІР, Станіслава / Успіння П.Д.М.»; 26) «САСІВ, Йоана Хрестителя»; 27) «СОКІЛЬНИКИ, Миколая»; 28) «СОКОЛІВКА, Пресвятої Трійці»; 29) «СТАРА СІЛЬ, Михаїла»; 30) «СТАРИЙ САМБІР, Миколая»; 31) «СТОЯНЦІ, М.Б. Святого Скапулярію»; 32) «ТРИБУХІВЦІ, М.Б. Неустанної Допомоги»; 33) «ЧЕРВОНОГРАД, Успіння П.Д.М.»; 34) «ЧИШКИ, Миколая»; 35) «ЧУКВА, Різдва М.Б.»;
ІНШІ АРХІПАСТИРІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Духовенство: Дієцезіальне; Архіпастирське служіння: 1. УКРАЇНА (Русь) / ЛЬВІВСЬКА архід-я / Перемишльська дієцезія, 2. XVIII століття / II половина, 3. УКРАЇНА (Русь) / КАМ‘ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА д-я, 4. Ординарії, 5. Коад'ютори, 6. Прибалтика, 7. XVIII століття / I половина; Єпископська консекрація: 1. ПОЛЬЩА, 2. XVIII століття / I половина; Пастирське служіння: 1. ПОЛЬЩА, 2. XVIII століття / I половина; Рукоположення в священники: 1. ПОЛЬЩА, 2. XVIII століття / I половина; Народження: 1. ПОЛЬЩА, 2. XVIII століття / I половина;
Архіпастирі
Сан
Хронологія
Святість
Духовенство
Архіпастирське служіння
Єпископська консекрація
Пастирське служіння
Рукоположення в священники
Народження
Інтернет