Єпископ Владислав Бандурський (1865 - 1932). Єпископ-помічник Вільнюський (1920 - 1932), Єпископ-емерит Львівський (1916 - 1920), Єпископ-помічник Львівський (1906 - 1916), Єпископ (1906)

Создано 22.12.2020 12:51

Єпископ Владислав Бандурський народився 25 травня 1865 року у Сокалі на Львівщині (парафія св. Архангела Михаїла) у ремісничій родині. Прислужував в костелі міністрантом при настоятелі о. Антонієві Шеліговському. Після початкової п'ятикласної школи сестер-феліціанок у Сокалі закінчив 1883 року навчання в одній із львівськіх гімназій та вступив до Львівської духовної семінарії та одночасно до Львівського університету на теологічний відділ. 24 липня 1887 року висвячений на священника у Львові архієпископом Северином Моравським.

Продовжив навчання у Григоріанському університеті в Римі, де 1889 року отримав ступінь доктора теології і філософії. Після повернення у Львівську архідієцезію із листопада 1890 року працював вікарієм в парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам'янці-Бузькій та катехитом у місцевій п'ятикласній школі. З 1892 року служив вікарієм в колегіаті Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Станіславові (Івано-Франківську) та навчав релігії у кількох місцевих школах. У 1893-1894 роках розпочав працю вікарієм Львівської архікатедри Успіння Пресвятої Діви Марії та викладання релігії у львівських навчальних закладах. У 1894-1895 році став капеланом і секретарем тодішнього єпископа Краківського та колишнього єпископа-помічника Львівського Яна Пузини, згодом - керівником Краківської малої семінарії, а у 1896 році - канцлером Краківської єпископської консисторії. 1902 року піднесений до гідності прелата папського дому.

Важные события истории святынь и служения архипастырей
Текущая дата: июнь, 26
1881 - висвячений на єпископа у Львівській катедрі архієпископом Львівським Франциском Вежхлейським о. Северин Моравський, номінований єпископом-помічником Львівським;
1887 - новозбудований котел cвв. Апп. Петра і Павла у Карлсруе на Миколаївщині освятив о. Черяхович;
1896 - відремонтований храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині повторно освятив єпископ Ян Пузина;
1938 - висвячений на священника Львівським архієпископом Болеславом Твардовським майбутній таємний єпископ Ян Ценський;
1977 - висвячений на священника єпископом Целестином Безмаліновичем майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович;
2001 - Святіший Отець Йоан Павло II у Львові беатифікував архієпископа Йосифа Більчевського та о. Зигмунта Гораздовського, освятив наріжний камінь для костелу св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині, коронував образ Матері Божої Милосердної із Львівської катедри, відвідав її та Львівську семінарію у Брюховичах;
2004 - отримав пресвітерське рукоположення з рук єпископа Леона Дубравського майбутній єпископ-помічник Київсько-Житомирський Олександр Язловецький;
- єпископ Мар'ян Бучек відправив першу післявоєнну Службу у поверненому костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Сасові на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував каплицю cвв. Апп. Петра і Павла в Обертині на Івано-Франківщині;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив скульптуру св. Йоана Павла ІІ біля храму св. Йоана Павла ІІ у Львові-Сокільниках;
Следующая дата: июнь, 27
1391 - призначено архієпископом-митрополитом Галицьким майбутнього блаженного о. Якова Стрепу;
1730 - свячено наріжний камінь костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині;
1826 - в Орнбау (Німеччина) народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Франц Цоттман;
1858 - о. Конрад Шмутс освятив під титулом св. Йосифа новозбудований костел у Велдіжі (нині - Шевченкове) на Івано-Франківщині;
1913 - єпископ Владислав Бандурський освятив фундамент костелу св. Казимира у Ладичині на Тернопільщині;
1976 - висвячений на священника архієпископом Ламбертом Антонієм Гохом майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон;
1994 - єпископ Юзеф Жицінскі з Польщі за участю архієпископа Мар'яна Яворського і єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрував новоспоруджений храм Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині;
1997 - освячено костел св. Василя у Бакоші на Закарпатті;
1999 - новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині освятив майбутній єпископ о. Броніслав Бернацький;
2002 - костел св. Катерини в Мостиськах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Неустанної Допомоги;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах;
- архієпископ Мечислав Мокшицький та єпископ Віталій Скоморовський відкрили та освятили на подвір'ї Курії у Львові скульптуру св. Яна з Дуклі;
2019 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив каплицю Поєднання костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький у храмі Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах освятив новий вівтар, присвячений св. Йоану Павлу ІІ, та впровадив його мощі;
Не нашли своего храма в списке событий?
Сообщите о событии по адресу rkc.in.ua@ukr.net

Призначення єпископом-помічником Львівським та титулярним єпископом Криту отримав 10 жовтня 1906 року. 30 грудня рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Йосифом Більчевським (співконсекратори - єпископи Йосиф Пельчар, Кароль Фішер, Анатолій Новак та греко-католицький владика Костянтин Чехович). У серпні 1907 року став дійсним каноніком Львівського катедрального капітулу та до 1912 року працював ректором Львівської духовної семінарії. Відзначився проникливою проповідницькою та палкою польською патріотичною діяльністю, направленою проти країн, які розшматували Польщу. Під час Ісв. війни 2 вересня 1914 року без узгодження з архієпископом Більчевським виїхав зі Львова, побоюючись російських репресій.

Хоча до 1916 року вважався єпископом-помічником у Львові, проте протягом цих років фактично служив капеланом-єпископом утворених у ці часи польських легіонів, які добивались незалежності Польщі. Пізніше відмовився від посад у Львові - єпископа-помічника та каноніка капітулу, перейшовши на становище єпископа-емерита. До Львова на недовго повернувся 1918 року та після отримання Польщею незалежності працював у Війську Польському.

З 1920 року оселився у Вільнюсі як польовий єпископ Литовського Війська. Отримав чимало військових та державних нагород. До кінця життя формально залишався єпископом-помічником Вільнюської архідієцезії як резидуючий у Вільнюсі титулярний єпископ Криту. Помер 6 березня 1932 року у своєму помешканні у Вільнюсі. 10 березня відбулись похоронні урочистості, а поховали його у крипті Вільнюської архікатедри. 15 серпня 1996 року було здійснено перепоховання у польовій катедрі Війська Польського у Варшаві.

ДРУГИЕ АРХИПАСТЫРИ, ИМЕЮЩИЕ ТАКИЕ ЖЕ Духовенство: Диецезиальное; Архипастырьское служение: 1. Эмериты, 2. Прибалтика, 3. Помощники, 4. УКРАИНА (Русь) / ЛЬВОВСКАЯ архид-я, 5. XX столетие / I половина; Епископская консекрация: 1. УКРАИНА (Русь) / Львовская обл., 2. XX столетие / I половина; Пастырьское служение: 1. XX столетие / I половина, 2. УКРАИНА (Русь) / ЛЬВОВСКАЯ архид-я, 3. XIX столетие / II половина; Рукоположения в священники: 1. УКРАИНА (Русь) / Львовская обл., 2. XIX столетие / II половина; Рождение: 1. УКРАИНА (Русь) / Львовская обл., 2. XIX столетие / II половина;
Архипастыри
Сан
Хронология
Святость
Духовенство
Архипастырьское служение
Епископская консекрация
Пастырьское служение
Рукоположения в священники
Рождение
Интернет