Єпископ Адам Станіслав Красінський (1714 - 1800). Єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський (1759 - 1795), Єпископ (1759)

Створено 04.01.2021 11:08

Єпископ Адам Красінський народився 4 квітня 1714 року у шляхетській родині гербу Слєповрон, що походить із Мазовії, ймовірно, у Красному - садибі цього роду. Відомо, що у 19-річному віці, підтримуючи короля Станіслава Лещинського, перебував разом із ним в обложеному російськими військами Гданьську. 1734 року в якості комісара Дзіковської конфедерації був відправлений до Парижа, де продовжив свою освіту. А 1737 року, обравши церковну кар'єру, розпочав навчання у Римі (ймовірно, що саме тут і був висвячений на священника). Повернувся у Польщу у 1746-1747 роках та продовжив навчання у Краківській академії.

Після повернення працював в королівській канцелярії та став каноніком катедрального капітулу у Плоцьку. Пізніше - препозитом і навіть прелатом-деканом колегіатського капітулу в Ленчиці, від 1753 року - каноніком, а з 1757 року - прелатом-схоластиком митрополичого капітулу в Гнєзні. 1758 року отримав орден Білого Орла і розглядався в якості одного із кандидатів на єпископство у Холмі.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 01
1836 - номіновано Львівським архієпископом-митрополитом єпископа Франциска Піштека;
1846 - у Львові помер Львівський архієпископ-митрополит Франциск Піштек, поховали в костелі Матері Божої Громничної, проте 1972 року його рештки перенесли до катедри;
2007 - кардинал Мар’ян Яворський передав реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського колишньому костелу Матері Божої Громничної у Львові;
Наступна дата: лютий, 02
1698 - у Кракові отримав рукоположення в священники майбутній єпископ Стефан Рупневський, помічник у Львові та ординарій в Кам'янці-Подільському і Луцьку;
1755 - рукоположений в священники Плоцьким єпископом-помічником Мартином Залуським майбутній єпископ Ігнатій Оссолінський, ординарій Київський;
1797 - митрополит Львівський архієпископ Фердинанд Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, поховали там у спорудженому ним костелі Воздвиження Святого Хреста;
1932 - недобудований храм у Великому Любені освятив архієпископ Болеслав Твардовський під титулом Матері Божої Королеви Польщі;
2019 - єпископа Станіслава Широкорадюка призначено коад’ютором Одесько- Сімферопольської дієцезії та Апостольським адміністратором Харківсько-Запорізької дієцезії;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

Але лише 11 серпня наступного, 1759 року отримав від короля номінацію на посаду правлячого єпископа - у Кам'янці-Подільському, що і було підтверджено Святішим Отцем вже 24 вересня. А 27 січня 1760 року рукоположений в єпископи в костелі св. Якова Апостола у примасівських Скєрнєвічах митролитом Гнєзненським і колишнім Львівським Владиславом Лубенським (співконсекратори - єпископи-помічники Познаньський Йосиф Кєрський та Полоцький Мартин Залуський). Інгрес до Кам'янець-Подільської катедри відбувся 27 липня цього ж року.

Посаду в цій дієцезії, одній із найбідніших та найнижчих в ієрархії латинських єпархій Речіпосполитої, сприймав лише як початкову, не приховуючи своїх примасівських амбіцій, проте внаслідок бурхливої політичної діяльності, нелояльної до тодішніх польських монархів, на Кам'янець-Подільській кафедрі завершив свою церковну кар'єру. Причому урядування його часто бувало чисто формальним, бо переважно перебував не тільки за межами дієцезії, але й навіть за кордоном. Доходило навіть до того, що цим занедбаним єпископством доводилось займатись митрополиту Львівському Вацлаву Сераковському. І лише наприкінці 70-х років поселився на постійно в дієцезії та взявся за церковні справи, зокрема, у 1777-1778 роках провів генеральну візитацію парафій.

Проте вже у 80-х роках знову повернувся до політичної діяльності, яка, в остаточному підсумку, набула антиросійської направленості. Після здобуття 1793 року Кам'янець-Подільського російськими військами відмовився присягнути новій владі, що призвело до конфіскації цією владою єпископських і катедральних маєтностей, а також ліквідації 1795 року самої дієцезії та неканонічного утворення на її терені єпархії Летичівської з іншим архіпастирем на чолі. Спочатку перебрався до Львова, проте невдовзі переїхав далі - до Варшави та родинного маєтку у Красному, де і помер у листопаді 1800 року. Похований в крипті місцевого костелу.

Існує також інший єпископ Адам Станіслав Красінський з цієї родини - ординарій Вільнюський, народжений 1810 року.

ІНШІ АРХІПАСТИРІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Духовенство: Дієцезіальне; Архіпастирське служіння: 1. Ординарії, 2. УКРАЇНА (Русь) / КАМ‘ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА д-я, 3. XVIII століття / II половина; Єпископська консекрація: 1. УКРАЇНА (Русь) / Хмельницька обл., 2. XVIII століття / II половина; Пастирське служіння: 1. XVIII століття / II половина, 2. ПОЛЬЩА, 3. XVIII століття / I половина; Рукоположення в священники: 1. ВАТИКАН, 2. XVIII століття / I половина; Народження: 1. ПОЛЬЩА, 2. XVIII століття / I половина;
Архіпастирі
Сан
Хронологія
Святість
Духовенство
Архіпастирське служіння
Єпископська консекрація
Пастирське служіння
Рукоположення в священники
Народження
Інтернет