Єпископ Вікентій Ліпський (1795 - 1875). Апостольський адміністратор Тираспольський (1864 - 1872), Єпископ-помічник Тираспольський (1856 - 1875), Єпископ (1856)

Створено 03.01.2017 09:46, змінено 23.09.2020 12:00

Тираспольській єпархії належали
більша частина Одесько-Сімферопольської
та південна частина Харківсько-Запорізької дієцезій

Єпископ Вікентій Ліпський народився 17 березня 1795 року у Лозовиці біля Климовичів у Білорусі (тоді - Вітебська губернія Російської імперії). У 1808-1814 роках отримав початкову освіту в школі єзуїтів у Мстиславі. У 1816-1820 роках навчався в академії єзуїтів у Полоцьку. У 1820 року рішенням Могильовського митрополита був переведений у Віленську (Вільнюську) дієцезію, де навчався 5 років у семінарії та у Віленському університеті, отримавши 1824 року ступінь магістра богослов'я (у 1831 році став доктором богослов'я). 5 квітня 1814 року висвячений на диякона, а 21 травня цього ж року - на священника.

Направлений працювати у Віленську семінарію викладачем. З 1828 року - вікарій Віленської катедри, з 1829 року - дієцезіальний екзаменатор, а від 1830 року - цензор духовних книг. Цього ж року став каноніком Віленського капітулу. Після переїзду у 1834 році Віленської духовної академії до Санкт-Петербурга продовжив викладацьку роботу там, у 1836-1840 роках був заступником інспектора, з 5 травня - інспектором, а потім двічі ректором Санкт-Петербурзької духовної академії (06.1840р. - 10.1842р., 10.1855р. - 02.1857р.).

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 26
1757 - єпископа Миколая Дембовського, який помер 17 вересня, призначили митрополитом-архієпископом Львівським, проте це рішення не було оприлюднено;
2009 - костел св. Мартина Турського у Зарічанах на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2015 - новозбудований храм св. Архангела Михаїла у Львові на Сихові освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Львові на Сихові освятив дзвони костелу св. Архангела Михаїла;
Наступна дата: вересень, 27
1824 - призначено єпископом-помічником Празьким та титулярним єпископом Азоту майбутнього Львівського архієпископа-митрополита Франциска Піштека;
1852 - вмурували наріжний камінь під будівництво костелу Воздвиження Хреста Господнього у Полтаві;
1869 - костел св. Войтеха у Білці Верхній (Шляхетській) на Львівщині реконсекрував архієпископ Франциск Вежхлейський;
1928 - реконсекровано відбудований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині;
1995 - перша Меса в каплиці св. Вікентія де Поля в Харкові-Салтівці;
2002 - інгрес єпископа-ординарія Мукачівського Антала Майнека до Мукачівської катедри;
2003 - кардинал Мар'ян Яворський освятив ділянку під будівництво храму Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині;
2008 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив годинник і куранти на вежі костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлений образ Пресвятої Діви Марії з Дитятком у головному вівтарі костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині;
2015 - єпископ Ян Пурвінський в костелі св. Яна з Дуклі у Житомирі освятив чотири величезні дзвони, придбані та привезені завдяки фінансовій допомозі з Італії;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив у Львові монастир отців-паулістів та каплицю у ньому;
2020 - костел св. Шарбеля у Байківцях на Тернопільщині освятив архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Едварда Кави та Броніслава Бернацького;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

Призначений 18 вересня 1856 року єпископом-помічником Тираспольським та титулярним єпископом Іонополітанським. Рукоположений в єпископи 9 січня 1857 року в санкт-петербурзькому костелі св. Катерини митрополитом Вячеславом Жилінським (співконсекратори - Луцько-Житомирський єпископ Каспар Боровський та Мінський єпископ Адам Войткевич). 28 лютого покинув академію в Санкт-Петербурзі та виїхав у Саратов, який був фактичною столицею Тираспольської дієцезії. Після смерті єпископа-ординарія Фердинанда Кана OP з 1864 року до призначення ординарієм єпископа Франца Цоттмана у 1872 році був Апостольським адміністратором дієцезії. Заснував у Саратові початкову (нижню) духовну семінарію. Потім переїхав в Одесу. На півдні України вів активну душпастирську працю, часто відвідував парафії, здійснюючи миропомазання, освячуючи храми та вівтарі і проповідуючи Слово Боже. Не забував також про благодійну діяльність. У своєму заповіті від 28 жовтня 1875 року все своє майно та заощадження пожертвував на будівництво притулку для престарілих та хворих католиків, який збудували в Одесі після його смерті.

Помер 13 грудня 1875 року, похоронений в одеському храмі Успіння Пресвятої Діви Марії, який нині є катедрою.

СВЯТИНІ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ АРХІПАСТИРЕМ: 1) «МАРІУПОЛЬ, Успіння П.Д.М.»; 2) «НАДЛИМАНСЬКЕ, Михаїла»; 3) «ОДЕСА, УСПІННЯ П.Д.М.»;
Архіпастирі
Сан
Хронологія
Святість
Духовенство
Архіпастирське служіння
Єпископська консекрація
Пастирське служіння
Рукоположення в священники
Народження
Інтернет