Єпископ Адам Тадеуш Станіслав Нарушевич (1733 - 1796). Єпископ-ординарій Луцький (1790 - 1796), Єпископ-ординарій Смоленський (178(8/9) - 1790), Єпископ-коад'ютор Смоленський (1774 - 178(8/9)), Єпископ (1775)

Створено 28.01.2021 10:17

Єпископ Адам Нарушевич народився 20 жовтня 1733 року поблизу Логішина біля Пінська (нині - Берестейська область Білорусі) у заможній родині гербу Вадвіч, що походила від бояр Литовсько-руського князівства, та був охрещений 25 жовтня у логішинському костелі. Після домашнього навчання спочатку вступив до єзуїтської колегії у Пінську, а 14 серпня 1748 року - до ордену єзуїтів у Вільнюсі. 13 січня наступного року отримав нижчі свячення. У 1750-1753 роках вивчав філософію у Вільнюській єзуїтській академії, по завершенні почав там викладати. 1758 року був переведений до Варшавської єзуїтської колегії, де продовжив викладання, та направлений вивчати теологію до Ліону у Франції. Під час цих студій, які тривали до 1762 року, відвідав Італію, Іспанію та Німеччину. 17 жовтня 1762 року був висвячений на священника у Відні.

Цього ж року повернувся до Речіпосполитої та продовжив викладання у шляхетській колегії єзуїтів у Варшаві, навчаючи там поетиці, риториці, географії та французькій мові. Брав активну участь в культурному житті Варшави та увійшов до кола наближених осіб короля Станіслава Августа Понятовського. Після ліквідації ордену єзуїтів у 1773 року завдяки підримці монаршого двору став настоятелем у двох парафіях, у тому числы в Неменчині поблизу Вільнюса. 22 вересня цього ж року Вілюнюська академія надала йому ступінь доктора теології.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 30
1918 - ординарій Краківський Адам Сапєга висвятив на єпископа у Краківській катедрі о. Петра Маньковського, призначеного ординарієм відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії;
1989 - освячено костел св. Георгія мч. у Тур'їх Реметах на Закарпатті;
1991 - о. Юрій Зімінський звершив першу Месу на сходах занедбаного і майже зруйнованого костелу св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині;
1996 - храм св. Андрія Апостола у Сахкамені на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
2003 - єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений храм Зіслання Святого Духа в смт. Дунаївці на Хмельниччиін;
2008 - єпископ Мар’ян Бучек освятив новозбудовану каплицю Зіслання Святого Духа в Краматорську на Донеччині;
Наступна дата: грудень, 01
1721 - єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Стефан Рупневський призначений ординарієм у Луцьку;
1803 - охрещений в Польщі майбутній митрополит-архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський (дата народження не відома);
2001 - єпископ Станіслав Падевський освятив нижню каплицю споруджованого храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах;
2018 - відправлено першу Месу у тимчасовій каплиці св. Андрія Апостола у Житомирі;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

1 вересня 1774 року отримав королівську номінацію на посаду єпископа-коад'ютора Смоленського (при ординарії Габріелі Водзинському), що було підтверджено Апостольською Столицею (з наданням титулярного єпископства Emaus) 13 березня 1775 року. 28 травня 1775 року у Варшаві відбулось рукоположення в єпископи (консекратор - єпископ Михайло Понятовський, співконсекратори - єпископи Габріель Водзинський та Ян Гедройц). Проте територія Смоленської дієцезії від 1772 року вже знаходилась в складі Російської імперії, то ж 42-річний єпископ зосередився на написанні книги вітчизняної історії, що йому було доручено королем, та участі у політичному житті країни по запровадженню її реформування. 24 березня 1781 року був призначений Великим литовським писарем та зберігав цю посаду до червня 1788 року, а 1783 року отримав в нагороду орден Білого Орла.

Після смерті свого ординарія Габріеля Водзинського у 1788-1789 роках перейняв його посаду, проте займав її не довго. 3 червня 1790 року король номінував його на Луцьку кафедру, з чим 29 листопада цього ж року погодився Святіший Отець. Перші два роки урядування перебував переважно у Варшаві, а після другого поділу Речіпосполитої у 1793 році відмовився від політичної діяльності та переїхав до резиденції луцьких єпископів в Янові Підляському, де відтоді перебував майже постійно. У грудні 1795 року стан його здоров'я суттєво погіршився, а 6 (чи 8?) липня 1796 року пішов із життя. 12 липня його, як і єпископа Франциска Кобельського, поховали у крипті місцевої колегіати Пресвятої Трійці.

Єпископ Адам Нарушевич відомий не стільки своєю церковною діяльністю, як літературною. Його перу належить чимало праць в історичній, перекладацькій та поетичній царині.

ІНШІ АРХІПАСТИРІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Архіпастирське служіння: 1. УКРАЇНА (Русь) / ЛУЦЬКА д-я, 2. Ординарії, 3. РОСІЯ (Московія), Білорусь, 4. Коад'ютори, 5. XVIII століття / II половина; Єпископська консекрація: 1. ПОЛЬЩА, 2. XVIII століття / II половина; Пастирське служіння: 1. Прибалтика, 2. ПОЛЬЩА, 3. XVIII століття / II половина; Рукоположення в священники: 1. Інші країни, 2. XVIII століття / II половина; Народження: 1. РОСІЯ (Московія), Білорусь, 2. XVIII століття / I половина;
Архіпастирі
Сан
Хронологія
Святість
Духовенство
Архіпастирське служіння
Єпископська консекрація
Пастирське служіння
Рукоположення в священники
Народження
Інтернет