Єпископ Каспер Боровський (1802 - 1885). Єпископ-ординарій Плоцький (1883 - 1885), Апостольський адміністратор Кам'янець-Подільський (1867 - 1869), Єпископ-ординарій Луцько-Житомирський (1848 - 1869), Єпископ (1848)

Єпископ Каспер Боровський народився 6 січня 1802 року в Поліновщизні Вітебської губернії Російської імперії. Навчався у домініканських школах в Друї та Забялах, у єзуїтській школі в Ужвалді, а після ліквідації її царською владою до 1824 року - у школі місіонерів-лазаристів в Ілкушті Курляндської губернії. Навчався також у 1824-1827 роках у Вищому учбовому закладі піярів у Плоцьку, після чого у віці 25 років вступив до Головної Духовної семінарії у Вільнюсі, яку закінчив 1831 року. 4 квітня 1831 року у Вільнюській катедрі отримав священничі свячення з рук єпископа-помічника Вільнюського Андрія Клагевича.

Спочатку служив вікарієм в парафії Жежиця, а від 19 грудня 1832 року - настоятелем парафії св. Йосифа в Йосифсталі (нині - Йосипівка Одеської області). З 1835 року почав працювати викладачем у новоутвореній Вільнюській Духовній академії, яку 1842 року перенесли до Санкт-Петербурга. У 1845 році посів становище духовного отця академії, а 1846 року був піднесений до гідності греміального каноніка Могильовського митрополичого капітулу.

Єпископ Ігнатій Марія Дуб-Дубовський (1874 - 1953). Єпископ емерит (1925 - 1953), Апостольський адміністратор Кам'янець-Подільський (1916 - 1918), Єпископ-ординарій Луцько-Житомирський (1916 - 1925), Єпископ (1916)

Єпископ Ігнатій Дубовський народився 30 березня (12 квітня за старим стилем) 1874 року у Вільнюсі, навчався у вільнюській та санкт-петербургській школах. 1894 року поступив до Житомирської Духовної семінарії. Висвячений на священника 25 березня 1899 року єпископом Болеславом Клопотовським.

Працював в парафіях у Шпанові, Ходоркові, Корці та Києві. У 1901-1904 роках навчався у Римі, отримав докторат з канонічного права. Повернувшись з Риму, був призначений спочатку адміністраторем (1904р.), а потім і настоятелем (1905р.) парафії у Корці (у 1908-1909рр. протягом дев'яти місяців був особистим секретарем митрополита Могильовського Аполінарія Внуковського у Санкт-Петербурзі). З 1910 року працював настоятелем кафедральної парафії св. Софії у Житомирі.

Архієпископ Болеслав Ієронім Клопотовський (1848 - 1903). Митрополит-архієпископ Могильовський (1901 - 1903), Архієпископ (1901), Апостольський адміністратор Кам'янець-Подільський (1899 - 1901), Єпископ-ординарій Луцько-Житомирський (1899 - 1901), Єпископ-помічник Луцько-Житомирський (1897 - 1899), Єпископ (1897 - 1901)

Архієпископ Болеслав Клопотовський народився 13 березня 1848 року у шляхетській сім'ї у родинному маєтку у Головченцях (з 1955 року - Кармелюкове) на Поділлі. Навчався у повітовій школі в Золотополі, з 1862 році у ІІ Державній гімназії в Києві та з 1865 року у Житомирській Духовній семінарії. У 1869-1873 роках продовжив навчання в Духовній академії в Санкт-Петербурзі, де одержав ступінь маґістра. 15 липня 1872 року отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі.

Повернувшись у Житомир, спочатку працював вікарієм у семінарійному костелі, а з 1874 року - викладачем історії Церкви, моральної теології та латинської мови у семінарії. У 1876 році став інспектором семінарії. Після закриття семінарії у Житомирі з 1877 року читав канонічне право та історію Церкви в Духовній академії у Петербурзі. Великою популярністю славився його підручник із історії Церкви. 1884 року став інспектором, а в 1897 році ректором академії. У 1885 році за праці в галузі церковної історії удостоєний ступеня доктора наук.

Архієпископ Симон Мартин Козловський (1819 - 1899). Митрополит-архієпископ Могильовський (1891 - 1899), Архієпископ (1891), Апостольський адміністратор Кам'янець-Подільський (1883 - 1891), Єпископ-ординарій Луцько-Житомирський (1883 - 1891), Єпископ (1883 - 1891)

Архієпископ Симон Козловський народився 5 листопада 1819 року в Олиці Вільнюської губернії. Навчався у Кейданах. У 1839 році поступив до Вільнюської Духовної семінарії, а потім із 1841 року продовжив навчання у Вільнюській Духовній академії, яку 1843 року було переведено до Санкт-Петербурга. Став магістром теології. 23 (чи 25?) грудня 1844 року висвячений на священника у Санкт-Петербурзі.

Працював у Ковні. З 1846 року був викладачем Вільнюської Духовної семінарії, а від 1848 року - Санкт-Петербурзької Духовної академії. У 1851-1864 роках був ректором Вільнюської Духовної семінарії. У 1852 році став каноніком, а 1862 року - доктором теології. Але важка праця підірвала його здоров'я, тому на якийсь час відійшов від активної роботи, яку відновив 1877 року з призначенням ректором Санкт-Петербурзької Духовної академії.

Єпископ Віталій Кривицький SDB (1972). Єпископ-ординарій Київсько-Житомирський (2017), Єпископ (2017)

01001 Київ,
вул. Костельна, 17,
+380 (44) 278-75-19,
f.b.: vitalii.kryvytskyi

Єпископ Віталій Кривицький народився в Одесі 19 серпня 1972 року. В тому ж році був охрещений о. Тадеушом Хоппе. Повну середню освіту отримав в Одесі. В 1989 році розпочав новіціат в згромадженні Св. Франциска Сальського (салезіян). В 1990 році вступив в Гродненську Духовну семінарію. Після І-го курсу перевівся у Краківську Вищу Духовну семінарію згромадження. Після закінчення філософії, в 1992 році був скерований на асистенцію, передбачену в салезіянських конституціях. Практику проходив в м. Коростишеві під керівництвом о. Антонія Мурзінського. В 1993 році повернувся до семінарії в Кракові на богослов’я, яке закінчив у 1997 році. 27 липня 1996 року склав вічні обітниці у згромадженні. В 1997 році отримав ступень магістра богослов’я в Люблінському Католицькому університеті. 24 травня 1997 року був рукоположений в священники у Польщі.

В 1997-1999 роках працював вікарієм парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Одесі та керівником молодіжного ораторія. У 1999р. очолив Молодіжний Центр «Дон Боско» в Одесі. У 2003-2012 роках служив настоятелем парафії Різдва Пресвятої Богородиці у Коростишеві на Житомирщині. 2006 року керував будівництвом та діяльністю Молодіжного Центру «Дон Боско» у Коростишеві. У 2012р. скерований для служіння вікарієм парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах на Львівщині, керівником місцевого ораторію та економом дому. 2014 році став настоятелем парафії св. Апостола Петра в Одесі.

Єпископ Кирило Любовидзький (1823 - 1898). Єпископ-ординарій Луцько-Житомирський (1897 - 1898), Єпископ-помічник Луцько-Житомирський (1884 - 1897), Апостольський адміністратор Кам'янець-Подільський (1892 - 1898, 1878 - 1885), Апостольський адміністратор Луцько-Житомирський (1892 - 1897, 1878 - 1885), Єпископ (1884)

Єпископ Кирило Любовидзький народився 21 липня 1823 року у Друхові на Рівненщині, на теренах парафії св. Каетана у Березневому. Після початкового домашнього навчання продовжив вчитись у гімназії в Житомирі, а 1837 року поступив до семінарії у Луцьку. У 1841 році його як здібного семінариста перевели навчатись у Вильнюську духовну академію, разом з якою він роком пізніше переїхав до Санкт-Петербургу. Там 22 червня 1845 року отримав ступінь магістра богослов'я, а після повернення у Житомир 11 жовтня 1845 року отримав призначення викладача догматичної теології у місцевій семінарії, хоча сам ще був семінаристом. І лише 12 вересня 1847 року, у віці 24 років був висвячений на священника (у Вільнюсі єпископом-помічником Казимиром Дмоховським, котрий раніше, 3 квітня рукоположив його в диякони).

Продовжував і далі працювати в семінарії у Житомирі, якій віддав 22 роки свого життя. 5 жовтня 1850 року був піднесений до гідності почесного каноніка, а 8 грудня 1855 року - дійсного каноніка та заступника кустоша Житомирського кафедрального капітулу, 1861 року став його схоластиком, 1864 року - кантором, 1866 року - архідияконом, 1876 року - деканом-прелатом. У 1856-1874 роках служив візитатором семінарії, проте не уникнув також і душпастирського служіння: у 1857-1859 роках був настоятелем в парафії cв. Антонія Падуанського у Старій Котельні, а у 1874-1884 роках - настоятелем парафії Матері Божої Ангельської у Вінниці.

Архієпископ Петро Геркуліан Мальчук OFM (1965 - 2016). Ординарій Київсько-Житомирський, Архієпископ (2011 - 2016), Єпископ-помічник Одесько-Сімферопольський, Єпископ (2008 - 2011)

Архієпископ Петро Мальчук народився 17 липня 1965 року в селі Слобода-Рашково (Молдова). Після закінчення середньої школи та строкової військової служби 1986 року поступив до Вищої Духовної семінарії у Ризі (Латвія). 3 січня 1989 року вступив в орден Братів Менших. 7 червня 1992 року висвячений на священника єпископом Яном Ольшанським MIC, а наступного року склав вічні обітниці в ордені, прийнявши ім'я Геркуліан.

У 1992-1998 роках навчався у Римі, в Папському Університеті 'Antonianum', де здобув ступінь доктора богослов'я. У 1998-1999 роках працював вікарієм парафії св. Анни в Полонному Вінницької області. У 1999-2004 роках був настоятелем кустодії ордену Братів Менших в Україні, у 2004-2007 роках служив першим настоятелем новоствореної провінції св. Михаїла Архангела ордену Братів Менших в Україні, а з 2007 року працював економом цієї францисканської провінції.