Костели і каплиці України / ГОЛОВНА СТОРІНКА: 622

КУКЕЗІВ. Колишній костел св. Якова Ап. (1889 - 1890). Львівська обл., Кам‘янко-Бузький р-н

Створено 01.07.2021 10:38

80465 Кукезів

Вперше Кукезів (Кукизів) згадується у писемних джерелах 1438 року, а 1538 року король Сигізмунд I Старий надав йому міські права. У 1699 році Кукезів отримав магдебурзьке право. У міжвоєнний період у містечку проживало понад сім сотень мешканців, більшість яких становили українці. Нині у селі - менше трьох сотень осіб, і належить воно до Львівського району (раніше - до Кам'янко-Бузького).

Парафія у Кукезові постала у другій половині XVI століття та мала скромний дерев'яний костел, який 1668 року замінив інший дерев'яний храм (св. Станіслава), споруджений коштом Миколи Гедзинського, але був знищений татарами. 1733 року з фундації власника містечка королевича Якова Собеського збудували, ймовірно, за проектом його придворного архітектора Антоніо Кастеллі черговий дерев'яний костел (вже під титулом св. Якова). Храм мав головний вівтар Христа Розіп'ятого та бічні - св. Анни і св. Якова, а на прикостельному кладовищі - дерев'яну дзвіницю. Проте 9 травня 1816 року ця святиня згоріла.


БАЗАЛІЯ. Колишній костел Пресвятої Трійці (1780). Хмельницька обл., Теофіпольський р-н

Створено 30.06.2021 10:37

30650 Базалія

Вперше у документі Базалія згадується 1574 року як містечко Basylea Russiae (Базилія Руська), яке заснував князь Василь (Basyl) Костянтин Острозький. 25 березня 1577 року він надав містечку магдебурзьке право, яке 23 вересня 1578 року підтвердив король Стефан Баторій. У складі Російської імперії Базалія була центром волості, у 1923-1931 та 1935-1959 роках - центром району. 27 липня 1957 року отримала статус селища міського типу. Належить до Хмельницького району, хоча раніше входила до Теофіпольського. Населення - понад півтори тисячі мешканців.

Перший (і дерев'яний) костел збудував та парафію заснував 1586 року засновник містечка, але під час пожежі 1 лютого 1759 року цей храм згорів. На його місці було споруджено тимчасову дерев’яну каплицю св. Роха, яку пізніше замінили мурованою.


СОРОКИ. Колишній костел Імені Марії (1873). Івано-Франківська обл., Городенківський р-н

Створено 29.06.2021 10:08

48440 Сороки

Із стародавніх документів відомо, що село Сороки було засноване 15 грудня 1373 року. Воно також згадується у документах 1 січня 1457 року та 5 жовтня 1475 року. Нині у Сороках проживає понад тисяча мешканців, а належали вони до Городенківського району (тепер - Коломийський).

Ще наприкінці XVIII століття тут було лише дві родини римо-католиків, проте вже 1873 року їх чисельність становила майже 170 осіб. Саме тоді у Сороках коштом цих парафіян та при фінансовій допомозі з бернардинської парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці, до якої вони належали, збудували дерев'яний костел та цього ж року його освятили.


ОЛЕКСАНДРІЯ. Колишній костел Заручин Пресвятої Діви Марії (1861 - 1862). Рівненська обл., Рівненський р-н

Створено 28.06.2021 10:52

35320 Олександрія,
вул. Івана Франка, 1

Перша документальна згадка про Олександрію (Першки, Першкову Арку, Першків Міст) датується 1518 роком. 1603 року власник поселення Олександр Острозький перейменував Першки на Олександрію, яка вже 1629 року згадується як місто з населенням понад дві тисячі мешканців. У Російській імперії Олександрія була центром волості, а у 1940-1959 роках - районним центром. Нині тут проживає майже 2400 осіб.

Перший (дерев'яний) костел постав в Олександрії ще у першій половині ХVІІ століття, проте він був зруйнований під час козацько-польської війни. У 70-х роках коштом Казимира Шишковського було збудовано наступний дерев'яний храм та засновано парафію. Цю святиню знищила пожежа 23 січня 1792 року, але ще цього ж року завдяки зусиллям настоятеля о. Франциска Оранського та коштам парафіян її замінив новий дерев'яний храм.


ВЕЛИКЕ КОЛОДНО. Колишній костел Воздвиження Святого Хреста (1930 - 1934). Львівська обл., Кам‘янко-Бузький р-н

Створено 25.06.2021 10:34

80434 Велике Колодно

Вперше у документах назва села з'явилась 1389 року. Якщо у 80-х роках ХІХ століття українців та поляків у селі було приблизно однаково, то вже наприкінці 30-х років ХХ століття більшість (до 70 відсотків) із майже двох тисяч селян становили поляки. Нині тут проживає понад 1200 мешканців. Село входило до Кам'янко-Бузького району, а тепер - до Львівського.

Католики латинського обряду Великого Колодна належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Жовтанцях. 1860 року у селі було споруджено філіальну муровану каплицю завдяки зусиллям настоятеля парафії о. Яна Ковальського та коштам Юліани Ванди Кабоги із Білки Шляхетської. У 1874-1875 роках завдяки цій же фундаторці збудували також дзвіницю та парафіяльний будинок. 1907 року у Великому Колодні постала парафіяльна експозитура, яка стала самостійною парафією у середині 20-х років.


ТУЛЬЧИН. Колишній костел {титул не відомий} (1784 - 1817). Вінницька обл., Тульчинський р-н

Створено 24.06.2021 10:17

23600 Тульчин,
вул. Леонтовича, 41

Перші письмові відомості про Тульчин належать до 1604 року, коли згадується перший костел у цьому місті. В документі Львівського маґістрату від 3 липня 1648 року місто чомусь має назву Нестервар: в перекладі з угорської Нестер - Дністер, вар - замок/місто. З 1649 року - сотенне містечко Брацлавського полку. 17 травня 1787 року місто отримало магдебурзьке право. У 1923 році Тульчин став центром округу, до якого входило 17 районів. З 1932 року - районний центр, в якому нині проживає майже 15 тисяч мешканців.

Ще у 30-х роках XVII століття коштом засновників міста Калиновських для оо.-домініканців тут було споруджено дерев'яні костел та монастир, які у другій половині XVIII століття знищила пожежа. Тоді з ініціативи та коштом Станіслава Потоцького приступили до спорудження домініканського мурованого костельно- монастирського комплексу, освятивши 1784 року місце під забудову. Новоспоруджений храм було освячено 8 травня 1817 року.


Єпископ Стефан Вальчикевич (1886 - 1940). Єпископ-помічник Луцький (1928 - 1940), Єпископ (1928)

Створено 23.06.2021 11:29

Єпископ Стефан Вальчикевич народився 25 липня 1886 року в Гостинині у центральній Польщі в ремісничій родині. Після закінчення місцевої школи із 1905 року навчався у Плоцькій Вищій Духовній семінарії, а пізніше продовжив студії у Григоріанському університеті у Римі, які завершив, здобувши докторські ступені з теології та канонічного права (за іншими даними - філософії). 6 квітня 1912 року був висвячений на священника у Римі.

Кілька місяців перебував в США, а повернувшись 1913 року у Плоцьк, працював там викладачем у Вищій Духовній семінарії. 1915 року отримав у семінарії кафедру теології моральної, а 1918 року - посаду віце-ректора семінарії. Від 1916 року був інспектором-вихователем Дієцезіального ліцею ім. св. Станіслава Костки у Плоцьку. Віце-рекотором семінарії пропрацював до 1928 року, викладаючи канонічне право, моральну теологію, педагогіку та історію філософії. Вів також активну суспільну діяльність, був знаною особою у Плоцьку.


Дієцезії і області
Статус
Санктуарії
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет