30423 Городище Давньоруське городище, яке тут розташоване, окремі дослідники вважають літописним Ізяславом, інші - фортецею на його підступах. Воно збудоване у ХІІст. і належало князю Теребовлянського князівства, а потім відійшло до земель Болохівського князівства, де виконувало роль форпосту для захисту його північних кордонів. Зруйнували городище у 1241р. монголо-татари. За легендою, село заснували люди, які вижили після нападу монголо-татар, неподалік зруйнованого городища на відстані одного кілометра у ХІV столітті. Уперше в документах Городище згадується як володіння князя Іллі Костянтиновича Острозького (в акті від 31.01.1534р.). Нині є селом з населенням близько двох тисяч мешканців. З відновленням релігійного життя після падіння комуністичного режиму вірні збирались на богослужіння у приватному будинку. У 1994 році єпископ Ян Ольшанський MIC освятив наріжний камінь під новий храм, оскільки повернути колишню кармелітську святиню Пресвятої Діви Марії, споруджену 1746-1782 роках, не вдалось (її віддали Московському патріархату). |
2240? Калинівка, Заснована у I половині XVIII століття Калинівка вперше письмово згадується у 1774 році. Була волосним центром, у 1929 році стала центром району, а 1979 року це селище міського типу набуло статусу міста. Населення - майже 19 тисяч мешканців. Раніше Калинівка не мала римсько-католицької святині. У серпні 1992 року єпископ Ян Ольшанський освятив хрест на земельній ділянці, отриманій під будівництво костелу. У 1996-1997 роках зусиллями о. Віталія Воскобойніка та парафіян на цій ділянці було споруджено тимчасову дерев'яну каплицю (інженер Григорій Понюк), яку у 1998 році освятив єпископ Ольшанський. |
22300 Літин, Вважалося, що першою згадкою про Літин є грамота великого князя Свидригайла від 21 травня 1431 року. Проте в Національному історичному архіві Білорусі знайшли грамоту володаря Поділля князя Федора Коріятовича від 20 червня 1391 року, у якій згадується село Літин. На початку XVIст. поселення вважалось торгівельним і ремісничим центром. У 1578р. отримало магдебурзьке право. Після 1648 року стало сотенним містечком Брацлавського полку, в якому у листопаді 1653 року гетьман Богдан Хмельницький приймав послів від татарського хана. Від серпня 1797 року Літин був повітовим містом Подільської губернії, від березня 1923 року - районним центром, а втративши потім цей статус, відновив його у січні 1967 року. Нині у цьому селищі міського типу проживає понад 6600 мешканців. У 1748 році у Літині було споруджено дерев’яний костел під титулом Матері Божої Сніжної, а 1856 року на його місці збудували мурований храм, який отримав титул Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. У 30-х роках XX століття радянська влада костел зачинила, його було перероблено на «Дім танців». У 1946 році місцеві віряни силою відібрали святиню, проте 1950 року влада знову його відібрала. Згодом, храм переобладнали на бібліотеку та лекторій. |
23400 Муровані Курилівці, Датою заснування містечка прийнято вважати 1492-1493 роки, коли перший поселенець козак Чурило спорудив на лівому березі річки Жван перше житло. Відтоді це поселення називалось Чурилівцями, проте пізніше його назва переросла в Курилівці. У 1775р. селище отримало право на два ярмарка, а 1861 року стало центром Мурованокурилецької волості Ушицького повіту. Нині є селищем міського типу і районним центром з населенням понад 5800 мешканців. Завдяки зусиллям о. Юрія Нагорного місцеву парафію було зареєстровано 23 травня 1994 року, а будівництво костелу розпочалося у жовтні цього ж року. Спочатку був побудований нижній храм, який освятив єпископ Ян Ольшанський. Потім зусиллями о. Станіслава Піщека завершили спорудження всього костелу. |
61013 Харків, На місці Харкова за часів Київської Русі знаходилося місто Донець. 1655 року тут оселилась ватага українських козаків під проводом «осадчого» І. Каркача. Харківський козацький полк як адміністративно-військова одиниця був найбільшим у Слобідській Україні. 1765 року полкову самоуправу Xаркова скасували, з 5 слобідських полків утворили губернію з осідком у Xаркові. У 1919-1934рр. місто було першою столицею УРСР, а нині є обласним центром з населенням понад 1443 тисяч мешканців. Журавлівка - історичний район Харкова, розташований на сході. Є одніє з найстаріших частин міста, виник одночасно з заснуванням Харківського острогу або на декілька років раніше. Населення - близько двох десятків тисяч мешканців. 9 грудня 2002 року єпископ Станіслав Падевський OFM Cap вперше у Східній Україні посвятив Богу дів. Тоді обітницю чистоти склали парафіянки харківського храму Успіння Пресвятої Діви Марії Ірина Воловецька та Віолета Сліж, які працюють в редакції журналу 'Слово між нами'. |
61002 Харків, На місці Харкова за часів Київської Русі знаходилося місто Донець. 1655 року тут оселилась ватага українських козаків під проводом «осадчого» І. Каркача. Харківський козацький полк як адміністративно-військова одиниця був найбільшим у Слобідській Україні. 1765 року полкову самоуправу Xаркова скасували, з 5 слобідських полків утворили губернію з осідком у Xаркові. У 1919-1934рр. місто було першою столицею УРСР, а нині є обласним центром з населенням понад 1443 тисяч мешканців. Журавлівка - історичний район Харкова, розташований на сході. Є одніє з найстаріших частин міста, виник одночасно з заснуванням Харківського острогу або на декілька років раніше. Населення - близько двох десятків тисяч мешканців. Черниці згромадження сестер св. Павла з Шартр розпочали своє служіння у Харкові 2005 року. Вони опікуються спільнотою в’єтнамських римо-католиків при Харківській катедрі Успіння Пресвятої Діви Марії, ведуть катехизу та готують Літургію. |
47800 Підволочиськ, Перша згадка про давнє Волочище, розташоване на правому березі Збруча, датується 1463 роком. Зі середини XVII століття називається Підволочиськом. З 1940 року є селищем міського типу і ценром району. Проживає у ньому майже вісім тисяч мешканців. Спочатку місцеві римо-католики належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Токах, проте вже на початку ХХ століття входили до парафії св. Архангела Михаїла у Качанівці. У Підволочиську 22 липня 1880 року було закладено камінь під власний костел, а 15 травня 1883 року відбулось його освячення під титулом св. Софії. Проте пізніше з невідомих причин цей храм поляки продали євреям, а на початку XX століття (ймовірно, 1909 року) останні перепродали його українській греко-католицький громаді, причому, за значно більшу ціну. Католики візантійського обряду частково перебудували храм та освятили його під титулом Пресвятої Трійці. |
