Костели і каплиці України / ГОЛОВНА СТОРІНКА: 735

ГОРОДОК. Колишній костел Успіння Пресвятої Діви Марії (143? - 146?). Львівська обл., Городоцький р-н

Створено 08.10.2021 08:59

81500 Городок,
вул. Перемишльська

Вперше у джерелах давньоруський Городок згадується 1213 роком. У 1389 році місто отримало магдебурзьке право. Був осередком староства і повіту, від 1939 року - районним центром, нині ж входить до Львівського району. Населення - понад 16 тисяч мешканців.

Вважається, що францисканці у Городку служили вже з другої половини XIV століття, проте їх монастир тут формально був заснований лише 1429 року королем Владиславом Ягайлом, який передав їм давньоруський храм та його територію. Вперше францисканський костел згадується у другій половині XVI століття, а 1592 року його після реставрації консекрував під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії архієпископ Ян Соліковський. В XVII столітті храм вже мав бічну каплицю та чотири дерев'яних вівтарі (головний - Матері Божої, бічні - св. Анни, св. Антонія та Матері Божої), замість початкових трьох.



ГОРОДОК. Колишня каплиця св. Варвари (182? - 184?). Львівська обл., Городоцький р-н

Створено 07.10.2021 10:13

81500 Городок,
вул. Львівська

Вперше у джерелах давньоруський Городок згадується 1213 роком. У 1389 році місто отримало магдебурзьке право. Був осередком староства і повіту, від 1939 року - районним центром, нині ж входить до Львівського району. Населення - понад 16 тисяч мешканців.

На Львівському передмісті Городка, на теренах парафії Воздвиження Святого Хреста, принаймні, від 1717 року існував дерев'яний костел св. Варвари, який вже 1762 року вважався дуже занедбаним. Остання згадка про нього датується 1818 роком. На його місці не пізніше середини ХІХ століття збудували муровану каплицю св. Варвари. Вона вважалась цвинтарною, бо навколо колишнього храму було кладовище, проте пізніше стали хоронити на новому місці, де постала інша цвинтарна каплиця - св. Розалії.



ЛИТЯЧІ. Колишня каплиця без титулу (1887). Тернопільська обл., Заліщицький р-н

Створено 06.10.2021 09:57

48768 Литячі

Село Литячі (Летяче, Лятач) вперше писемно згадується у 1424 і 1428 роках, а також 11 травня 1464 року. 1880 року тут проживало понад 1400 мешканців, переважна більшість яких були українцями, нині ж Литячі нараховують лише трохи більше восьми сотень селян. Село входило до Заліщицького району, а від 2020 року - до Чортківського.

Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії у Язлівці, проте 1884 року увійшли до заснованої тоді ж парафіяльної експозитури у Берем'янах, яка 1921 року стала самостійною парафією. За чисельності близько 270 осіб вірні 1887 року збудували та освятили філіальну муровану каплицю (в деяких схематизмах Львівської архідієцезії в якості дати її спорудження подаються також 1867 та 1868 роки, що малоймовірно). У 30-х роках ХХ століття Литячі вже мали понад півтисячі римо-католиків.



БІЛА. Колишня каплиця без титулу (1899). Тернопільська обл., Чортківський р-н

Створено 05.10.2021 10:38

48514 Біла

На околиці Білої є залишки чотирьох давньоруських городищ, у тому числі Моклекова (Мокляківа), згаданого у Шалівському літописі у 1211 та 1214 роках. Перша ж писемна згадка про Біле (Велике Біле) датується 1442 роком. Стало містом, але цей статус втратило у середині XVII століття. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало майже 3200 мешканців, переважна більшість яких була українцями. Нині у Білій майже 3600 селян.

У 1484 році Давид Бучацький заснував у «своєму місті Велике Біле костел Різдва Славної Діви Марії» та парафію, першим її настоятелем став о. Станіслав. Проте разом із втратою міських прав приблизно у 1670 році Біла перейшла до домініканської парафії у Чорткові, до якої належала аж до ІІ світової війни. 1899 року завдяки зусиллям чортківського преора о. Мар'яна Кручека OP у Білій постала та була освячена філіальна мурована каплиця з вівтарем Матері Божої.


Дієцезії і області
Статус
Санктуарії
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет