77672 Осмолода Перша письмова згадка про Перегінське, на теренах якого 1873 року було засновано колонію Осмолода, є в грамоті князя Лева Даниловича від 1292 року. Наприкінці XVIII століття стало власністю греко-католицьких львівських архієпископів. 1880 року тут проживало 4512 мешканців, з яких 74 були римо-католиками, 1921 року - 5912, у тому числі 5150 українців і 150 поляків, нині Перегінське є селищем міського типу з населенням майже 13 тисяч осіб. В Осмолоді ж, який, відповідно, теж належав греко-католицьким архієпископам, проживали лісозаготівельники та робітники тартаку. Нині це маленьке село має лише близько півсотні мешканців. Входили до Рожнятинського району, а від 2020 року належать Калуському. Католики латинського обряду Перегінського та його колонії Осмолода належали до парафії Матері Божої Скорботної у Рожнятові. Перед І світовою війною Перегінське разом із Осмолодою та іншими присілками мало лише трохи більше сотні римо-католиків, а на початку 30-х років - понад півтори сотні. |
7761? Брошнів-Осада Із 80-х років XIX століття поблизу відомого із XVI століття Брошнева поставали деревообробні та інші підприємства. На них працювали спеціалістами переселенці, яких тут називали осадниками, а утворене селище отримало назву Брошнів-Осада. 1939 року в ньому проживало 1980 мешканців, у тому числі 1380 поляків, 300 українців і 60 німців, нині ж - понад 5500 осіб. Від 1940 року є селищем міського типу, входило до Рожнятинського району, а від 2020 року належить Калуському. Місцеві католики латинського обряду спочатку належали до парафії Матері Божої Скорботної у Рожнятові. Від 1901 року вони послуговувались новозбудованою філіальною дерев'яною каплицею св. Цецилії у розташованих поряд Креховичах. |
77610 Креховичі Село Креховичі вважається заснованим 1419 року. 1880 року воно мало 1189 мешканців, переважна більшість яких була греко-католиками, 1939 року - 2900, у тому числі 2280 українців і 430 поляків, нині ж тут проживає майже 2400 осіб. Входило до Рожнятинського району, а від 2020 року належить Калуському. Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії Матері Божої Скорботної у Рожнятові. У 1900 році у Креховичах було закладено мурований фундамент під будівництво громадської каплиці, а 1901 року завдяки зусиллям рожнятинського настоятеля о. Франциска Маліновського та коштам Казимира Любомирського і пожертві фірми 'Глесінгер' брошневських парових тартаків на цьому фундаменті спорудили дерев'яний храм. |
77605 Сваричів Село Сваричів вперше у документах згадується 13 листопада 1387 року, є ще письмова згадка 1 травня 1447 року. 1880 року тут проживало 2002 мешканці (1833 українців, 139 поляків і 30 німців), 1890 року - 2126, 1939 року - 3930 селян. Нині Сваричів із населенням понад чотири тисячі мешканців є найбільшим на Рожнятівщині та від 2020 року входить до Калуського району. Католики латинського обряду села належали до парафії Матері Божої Скорботної у Рожнятові. У 1870 році, коли їх чисельність становила дві з половиною сотні вірних, у Сваричеві завдяки зусиллям і, ймовірно, коштам рожнятівського настоятеля о. Вікентія Савіцького було збудовано філіальний мурований костел. |
