22053 Куманівці Куманівці відомі в документах, принаймні, від 1539 року, але, за не підтвердженою інформацією, ним уже 1379 року (і аж до 1917 року) володіла родина Кумановських гербу Остоя. У 80-х роках ХІХ століття у селі проживало понад вісім сотень мешканців, нині - понад сім сотень. Парафія у Куманівцях постала 1796 року завдяки коштам власника села Фабіана Кумановського та зусиллям греко-католицького священника о. Бараневича, який не перейшов у православ'я, а прийняв латинський обряд та став першим місцевим настоятелем. 1797 року на кладовищі було споруджено дерев'яну каплицю. А вже 1802 року теж коштом вже згаданого власника поселення поруч із каплицею розпочали будівництво мурованого костелу св. Йони, яке завдяки зусиллям настоятеля о. Михайловського повністю завершили 5 листопада 1861 року, ймовірно, освяченням храму (каплицю розібрали). Святиня мала дві вежі, головний та два бічні вівтарі, на бокових стінах було по чотири вікна. Недалеко від неї знаходився парафіяльний будинок. |
48146 Дарахів Перша документальна згадка про Дарахів датується 1554 роком. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало понад дві тисячі мешканців, з них дев'ять сотень були римо-католиками, а майже тисяча - греко-католиками. Нині населення села - понад півтори тисячі осіб. Входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського. Католики латинського обряду Дарахова належали до парафії Матері Божої Святого Розарію у Струсові. Коли їх чисельність перевищила одинадцять сотень, у селі поблизу цвинтаря збудували філіальну муровану каплицю, яку 1903 року освятили під титулом св. Йоана Хрестителя. А вже 1908 року тут вперше зазначено існування парафіяльної експозитури. Через два роки було отримано дозвіл на створення самостійної парафії, проте реально вона постала лише 1925 року. |
