19.04.2021
ГОРОДОК - Вікторія (Хмельницька обл.), костел св. Фаустини Ковальської, зовні та внутрі
Створено 19.04.2021 10:31
19.04.2021
ГОРОДОК (Хмельницька обл.), костел св. Станіслава єп. мч., зовні та внутрі
Створено 19.04.2021 10:31
ТУЛИГОЛОВЕ. Колишній костел св. Дороти (1599 - 1605). Львівська обл., Городоцький р-н
Створено 16.04.2021 10:07
81572 Тулиголове,
вул. Театральна
Поселення Тулиголове відоме, принаймні, із 1418 року. В наступні століття відбулась істотна зміна етнічного складу його населення на користь поляків,
проте 1945 року більшість селян польського етнічного походження було вивезено до Польщі. Нині тут проживає близько півтори тисячі мешканців. Належало воно
раніше до Городоцького району, а тепер - до Львівського.
Є інформація, що місцева парафія та перший дерев'яний костел постали у Тулиголовах ще наприкінці XV століття. Її відновлення (а інколи і заснування) пов'язують
із іменем чергового власника села Станіслава Коритка, котрий 1599 року пожертвував кошти на будівництво мурованого костелу. Спорудження храму тривало шість років.
АНТОНІВКА. Колишній костел св. Антонія (1925). Волинська обл., Луцький р-н
Створено 15.04.2021 09:47
45615 Антонівка
Невелике поселення Антонівка існувало, принаймні, вже в XIX столітті та налічувало близько двох сотень мешканців, частина яких була мазурами із Польщі.
На початку ХХ століття повз село пройшла залізнична колія Київ-Ковель, що посприяло його розвитку. Нині тут проживає менше трьох сотень селян.
Місцеві римо-католики належали до парафії св. Архангела Рафаїла у Бережниці. У 1925 році в Антонівці завдяки її власнику бельгійського
походження Камілю де Пурбе (Kamil de Pourbaix) було споруджено дерев'яний костел св. Антонія у підкарпатському стилі та поруч парафіяльний будинок. 18 липня 1930 року
новоспоруджений храм відвідав єпископ Адольф Шельонжек, який 1934 року утворив тут парафію.
ДЖУРКІВ. Колишній костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією (1875). Івано-Франківська обл., Коломийський р-н
Створено 14.04.2021 10:23
78252 Джурків
Поселення, яке називалося Боярщина, пізніше - Луги, потім - Жюрков і нарешті - Джурків, відоме у документах із 1398 року як Жюрков. У 1939 році
село мало 2870 мешканців, з них 2640 українців (1630 греко-католиків і 1010 римо-католиків), 150 поляків та 80 євреїв, нині ж тут проживає понад 1300
селян.
Спочатку католики латинського обряду Джуркова належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці, яку обслуговували
бернардини. В середині 80-х років XIX століття у селі збудували філіальну дерев'яну каплицю та освятили її 1876 року. У 1901 році Джурків отримав парафіяльну
експозитуру, яку 1909 року дозволили піднести до рангу парафії, проте відбулось це лише у 1925 році. У 1932 році парафіяльний храм грунтовно відремонтували.
Єпископ Андрій Станіслав Залуський (1695 - 1758). Єпископ-ординарій Краківський (1746 - 1758), Єпископ-ординарій Хелмінський (1739 - 1746), Єпископ-ординарій Луцький (1736 - 1739),
Єпископ-ординарій Плоцький (1723 - 1736), Єпископ (1723)
Створено 13.04.2021 10:07
Єпископ Анджей Залуський народився 2 грудня 1695 року (чи 05.01.1696?) в Єдлінську біля Радома (Польща) у знатній шляхетській родині гербу Юноша, яка дала Церкві
аж сім єпископів. Втративши матір у віці семи років, виховувався при дворі свого родича ординарія Вармінського єпископа Андрія Хризостома Залуського. А після його смерті
у 1711 році навчався в різних єзуїтських та піярських колегіях. Ще у молодому віці завдяки своїм високопоставленим в Церкві родичам отримав номінації
в кількох костелах, у тому числі Краківській та Плоцькій катедрах. У 1715-1718 роках (разом із молодшим братом Андрієм Йосифом) навчався в Західній Європі,
захистивши докторську дисертацію в царині канонічного та цивільного прав 1717 року у Римі.
Після повернення до Речіпосполитої як канонік Краківського катедрального капітулу 1719 року був обраний до Коронного Трибуналу та занурився у політичне
житті країни. 22 листопада 1723 року Святіший Отець призначив його єпископом-ординарієм Плоцьким (королівська номінація на цю посаду наступила ще рік раніше).
13 березня наступного року висвячений на єпископа в Ченстохові ординарієм Краківським єпископом Феліцієм Шанявським. Продовжуючи політичну діяльність, підопічну
дієцезію відвідував не часто, проте, все ж таки, заснував тут Духовну семінарію та провів 1733 року дієцезіальний синод.
СВИТАЗІВ. Колишній костел без титулу (1935 - 1939). Львівська обл., Сокальський р-н
Створено 12.04.2021 10:46
80025 Свитазів
Вперше у документах Свитазів згадується 1490 року. Нині тут проживає понад вісім сотень мешканців. Село входило до Сокальського району, а тепер - до
Червоноградського.
Місцеві римо-католики належали до парафії св. Архангела Михаїла у Тартакові, їх чисельність наприкінці XIX - на початку XX століть
становила близько двох з половиною сотень. У середині 70-х років XIX століття, коли Свитазів був власністю Ковніцьких, біля в'їзної брами до помістя було споруджено
неоготичну муровану каплицю-усипальницю, яку адаптували для проведення богослужінь. Від 1910 року, коли в селі постала парафія, ця святиня
використовувалась в якості парафіяльної (до неї прибудували дерев'яну частину, щоб збільшити її об'єм), а в якості парафіяльного будинку використовувались кілька
кімнат палацу з окремим входом.
