Костели і каплиці України / ГОЛОВНА СТОРІНКА: 701

БАВОРІВ. Костел св. Вацлава (1745 - 1747). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

Створено 23.09.2014 14:11, змінено 06.06.2020 12:00

47743 Баворів

Село у документах вперше згадується 1411 роком. З 1519 року вважається містечком. Проте з розвитком Тернополя як економічного і оборонного центру воно занепало. Нині Баворів є невеликим селом з чисельністю мешканців трохи більшою за півтисячі.

Парафія у Баворові постала 1522 року коштом його власника Вацлава Баворовського, котрий тоді профінансував також і спорудження православної церкви. Костел був дерев'яним і носив титул Матері Божої і св. Вацлава. Проте станом на 1666 рік храм у Баворі відсутній (на його місці стояв хрест). Черговий (вже мурований) костел згадується 1718 роком. Проте він швидко занепав і простояв недовго.


МУЖІЄВО. Костел св. Йоана Хрестителя (1998 - 2001). Закарпатська обл., Берегівський р-н

Створено 19.09.2014 08:49, змінено 18.06.2020 12:00

90260 Мужієво,
вул. Леніна, 164

Перша письмова згадка про Мужієво датується 1114 роком. Нині чисельність його населення становить 2 тисячі мешканців.

У 1117 році у Мужієвому було споруджено мурований костел у романському стилі, який 1337 року перебудували у готичному стилі та освятили під титулом св. Йоана Хрестителя. У 1552 році ця святиня святиня перейшла до протестантів, а 1657 року її знищили польські війська. Нині збереглись руїни колишнього храму.

Наріжний камінь спільного з греко-католиками храму у Мужієвому було освячено в листопаді 1998 року, а у жовтні 2001 року єпископи Антал Майнек OFM та греко-католицький владика Іван Маргітич освятили новоспоруджений мурований костел.


ЧЕТФАЛВА (Четово). Костел Зіслання Святого Духа (1998 - 2001). Закарпатська обл., Берегівський р-н

Створено 17.09.2014 14:01, змінено 18.06.2020 12:00

90262 Четфалва,
вул. Петефі, 59

Село Четфалва (у радянські часи - Четово), населене (сім з половиною сотень) переважно мешканцями угорського походження, вважається заснованим 1260 року, проте у документах вперше згадується 1341 роком.

У XV столітті в селі було споруджено мурований костел, проте у XVII столітті храм перейняли реформати, які послуговуються ним досі.

У 1996 році завдяки ініціативі Оксани Цильо було сформовано та зареєстровано громаду, якій сільська влада виділила земельну ділянку для будівництва храму. Сприяти його будівництву погодився священик з Виноградова о.-францисканець Тихомир Попп. Він, зокрема, організував поїздку виноградівських архітекторів Анатолія Герасим'юка і Сергія Рубана в угорське село, де знаходилась оригінальна дерев'яна святиня, що мало сприяти створенню ними особливого проекту для костелу у Четфалві.


БОГДАН. Церква Різдва Пресвятої Діви Марії (1864 - 1867). Закарпатська обл., Рахівський р-н

Створено 15.09.2014 10:11, змінено 22.06.2020 12:00

90645 Богдан

У 1770 −1777 роках сюди переселились жителі з Рахова та інших сусідніх місцевостей. Наприкінці XIX — на початку XX століття Богдан вже вважали «великим селом» (статус, близький до містечкового), до 1992 року було селищем міського типу, нині - село, в якому проживає понад 4 тисячі мешканців.

У 1927 році в селі виділили земельну ділянку під римсько-католицький цвинтар, а у 1929 році на його території було зведено каплицю-дзвіницю. У роки угорської влади (1939-1944 рр.) на теренах Богдана планувалось спорудити римсько- католицький храм, але війна не дозволила здійснити задумане.

У 1864 році у селі Богдан розпочалось будівництво греко-католицького храму стараннями о. Йоана Брани, того ж року на свято Різдва Пресвятої Богородиці відбулось освячення його фундаменту. Спорудження святині завершилось 1867 року, а консекрували її, ймовірно, 1869 року.


СВИДОВЦІ. Костел Різдва Пресвятої Діви Марії (1902). Закарпатська обл., Рахівський р-н

Створено 12.09.2014 10:19, змінено 22.06.2020 12:00

906?? Свидовці

Таємниче поселення Свидовці, яке є невеличким присілком неподалік Ясіні і, вочевидь, знахиться поблизу гірського хребта Свидовець, не вдалось знайти на жодній із доступних паперових чи електронних карт, відсутня також будь-яка інформація про нього. Найближчі парафії знаходяться у Рахові та Ясіні.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Йоана Непомуки у Рахові. У 1902 році у Свидовцях збудували коштом парафіян філіальну невеличку муровану каплицю, яку станом на 2013 рік було оновлено та добудовано.


МАЛІ КРУШЛИНЦІ. Костел Святого Духа (1997 - 1998). Вінницька обл., Вінницький р-н

Створено 01.09.2014 08:32, змінено 06.07.2020 12:00

23242 Малі Крушлинці,
вул. Коцюбинського, 2

Назва поселення пішла від назви сусіднього села Великі Крушлинці, яке заснували раніше (вперше згадується 1777 роком). Утворена від старослов'янської лексеми «круша» (крушець) - руда. Вперше у документах Малі Крушлинці датуються 1797 роком. Нині тут проживає понад 1600 мешканців.

Станом на 1901 рік в селі чверть населення становили католики, вони мали свою каплицю, до якої доїжджав священик. Каплиця у Малих Крушлинцях не збереглась. У 1997-1998 роках тут було збудовано завдяки зусиллям Степана Пушкара мурований костел, який 6 червня 1998 року освятили під титулом Святого Духа.


ПЕЧЕРА. Костел св. Андрія Боболі (1904). Вінницька обл., Тульчинський р-н

Створено 29.08.2014 10:21, змінено 09.07.2020 12:00

23610 Печера,
вул. Леніна, 7

Назва селища походить від печерних ходів, які служили сховищем для його мешканців від постійних нападів ворогів. У документах вперше згадується 1580 роком. У XVIIст. турецький султан подарував ці землі молдовському господарю Дуке, котрий у містечку Печера побудував свою резиденцію. Повернув Печеру син Богдана Хмельницького - Юрій. Нині це село з чисельністю мешканців лише трохи більшою за тисячу, а римо-католиків у ньому разом із сусідніми селами близько сотні.

Місцевий поміщик Ян Свєйковський на початку ХІХст. спорудив у Печері дерев’яну каплицю, при якій жили священники. У середині 20-х років цього ж століття поруч з нею збудували нову каплицю, де і проводились богослужіння. У 1831 році царська влада закрила нову каплицю на один рік. Відтоді печерськими католиками латинського обряду опікувались францисканці- капуцини. Наприкінці 70-х років ХІХст. черговий власник Печери Константин Потоцький перебудував каплицю. Впродовж усього часу Печери належали до парафії св. Йосифа у Немирові.


Дієцезії і області
Статус
Санктуарії
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет