 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
35000 Полонне,
вул. П. Маркіша, 22,
+380 (3843) 316-31, 328-73,
www: polonne.ofm.org.ua,
f.b.: sAnnaPolonne
Поселення Полонне відоме з 996 року. У другій половині XVI століття отримало магдебурзьке право. У XIX - початку XX століть місто було центром, нині є районним центром із населенням понад 20 тисяч мешканців.
У 1593-1607 роках у Полонному було споруджено за участю італійських архітекторів замковий мурований храм Успіння Пресвятої Діви Марії коштом українського князя Я. (І.) Острозького, який перейшов з православ'я на католицизм; святинею заопікувались оо.-єзуїти. 1618 року костел пограбували і спалили татари та турки. У 1646 році замковий храм відбудував С. Любомирський, котрий 1649 року склав фундацію на будівництво парафіяльного костелу під титулом св. Анни - на честь покровительки своєї матері. Костел невдовзі збудували, і Полонне отримало дві святині - замкову та парафіяльну (доля останньої невідома). 1651 року замкову святиню пограбували та зруйнували козаки Б. Хмельницького.
У 1716 році Ю. Любомирський відбудував замковий храм та повернув єзуїтів. З 1726 по 1728 роки замковий костел розбудували до сучасного стану коштом Ю. Любомирського (архітектор - о.-єзуїт П. Гіжицький). 10 вересня 1738 року храм під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Антонія Падуанського освятив єпископ Ю. Чарнецький. 1773 року після ліквідації ордену єзуїтів до костелу перенесли парафію св. Анни.
У 1933 році костел закрили (стайня, відділ НКВС). 1942 року храм було відновлено та освячено, проте у 1946-1947рр. святиню передали православним. З 1984 року храмом опікуються францисканці, зокрема, майбутній єпископ о. С. Широкорадюк OFM. 4 вересня 2021 року архієпископ М. Мокшицький передав парафії реліквії св. Йоана Павла ІІ. 26 серпня 2023 року за участю єпископів Л. Дубравського і С. Широкорадюка відкрили та освятили каплицю Мучеників за віру у підземеллі храму, де 75 років тому радянська влада закатувала і живцем замуровала 168 осіб.
Парафію продовжують обслуговувати францисканці (орден Братів Менших), працюють тут також черниці-гоноратки (згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії).
