БЕРШАДЬ. Костел св. Станіслава єп. мч. (1848 - 1850). Вінницька обл., Гайсинський р-н

24400 Бершадь,
вул. Червоноармійська, 9

Бершадь відома з 1459 року як фортеця на південному кордоні Литовського-Руського князівства. У 1648 році стала сотенним містом Уманського полку. В 1797р. Бершадь - повітове місто Подільської губернії. 1922 року стала центром Ольгопільського повіту. Була селищем міського типу, а з 1966 року - місто, в якому нині проживає понад 12 мешканців.

У 1798 році у Бершаді було споруджено дерев'яний храм. 1819 року Петро Мошинський заклав у Бершаді свою головну резиденцію і вибудував тут над ставом р. Дохни класичний палац. Посередині палацового парку знаходилася збудована на місці дерев'яної святині у 1848-1850 роках мурована неоготська каплиця-усипальниця з гробами Мошинських та Юревичів. Її інтер’єр, який частково зберігся, оздобили італійські майстри.

ГАЙСИН. Костел Різдва Пресвятої Діви Марії (2014). Вінницька обл., Гайсинський р-н

23720 Гайсин,
вул. Карла Маркса, 51

Перша звістка про Гайсин датується 1545 роком. У 1744 році поселення отримало магдебурзьке право. З 1797 року Гайсин - повітове місто Подільської губернії. У 1925 році став районним центром. Населення - понад 25 тисяч мешканців.

Раніше місцеві римо-католики свого храму не мали. У 2007 році завдяки зусиллям оо. Станіслава Шуляка та Олександра Халаїма була відкрита невеличка каплиця по вулиці Леніна, яку освятив єпископ Леон Дубравський OFM. А в центрі міста, по вулиці Карла Маркса розпочали будівництво костелу. Завершили спорудження храму 2014 року, коли його 7 вересня освятив єпископ Леон Дубравський. Відтоді вкритий золотом хрест, що увінчує 34-метровий гострий шпиль новозбудованої святині, видно майже у кожному куточку Гайсина.

Невдовзі стала до ладу ще одна споруда біля храму - духовний центр для молоді. Парафію обслуговують дієцезійні священики, із 20 жовтня 2018 року тут працюють сестри-салезіянки із згромадження Дочок Марії Помічниці Християн.

ГРАНІВ. Колишній костел Преображення Господнього (1828 - 1849). Вінницька обл., Гайсинський р-н

23731 Гранів

Перша документальна згадка про Гранів датується 1411 роком. Але місцевий краєзнавець Феофіл Лазюк, котрий помер 1997 року, знайшов у древніх документах в бібліотеці гранівського костелу, які не пережили радянську владу, свідчення про те, що селу значно більше років. Тому 2007 року Гранів відсвяткував свій тисячолітній ювілей. 21 листопада 1744 року місту було надане магдебурзьке право. Нині тут проживає понад 2700 мешканців.

Перший (дерев'яний) костел у містечку постав 1723 року на кошти одного із місцевих власників Адама Сенявського. У 1828-1849 роках спорудження сучасного мурованого храму профінансував Адам Чарсторийський, котрому на той час належала більша частина Гранева. 1899 року костел освятив єпископ Болеслав Клопотовський. Парафія тоді нараховувала неповних дві тисячі вірян та мала філіальну каплицю в Зятковцях.

КУНА. Костел св. Йоана Непомуки (178? - 1825). Вінницька обл., Гайсинський р-н

23714 Куна

Куна вважається заснованою у 1575 році. Нині у селі проживає близько 1900 мешканців.

У 1773 році тут оселились францисканці-капуцини, які спочатку проживали у дерев'яних будівлях. Коштом Ярошинських було збудовано для них мурований костельно-монастирський комплекс. 14 вересня 1825 року єпископ Франциск Мацкевич освятив капуцинський храм під титулом св. Йоана Непомуки. У костелі знаходився чудотворний образ св. Антонія Падуанського. На початку ХІХ століття при монастирі діяв новіціат і філософський факультет. У 1832 році монастир ліквідували, святиня стала парафіяльною, а ченці залишилися душпастирями при храмі.

ЛАДИЖИН. Каплиця Успіння Пресвятої Діви Марії (201?). Вінницька обл., Гайсинський р-н

24320 Ладижин,
вул. Карла Маркса, 34а,
f.b.: 1919043231451252

Перша згадка про Ладижин (Каладижин) датується 1240 роком, коли добре укріплене місто зруйнували татаро-монголи, вдавшись до підступу. Потім Ладижин згадується у XIV столітті як дерев'яне місто-фортеця. 21 березня 1973 року селище міського типу Ладижин було віднесено до категорії міст районного підпорядкування, а 2000 року стало містом обласного значення. Нині його населення складає понад 22 тисячі мешканців.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ладижині, споруджений 1823 року, радянська влада закрила у 1925 року, перебудувавши його під школу та виробничий комбінат. Парафію у місті було відновлено 1997 року. У 2011 році міська влада передала у власність громаді вірян колишній парафіяльний будинок та земельну ділянку під ним, після чого парафіяни розпочали ремонт цього будинку та облаштування у ньому каплиці.

ЛАДИЖИН. Колишній костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1823). Вінницька обл., Гайсинський р-н

24320 Ладижин,
вул. Карла Маркса, 34а

Перша згадка про Ладижин (Каладижин) датується 1240 роком, коли добре укріплене місто зруйнували татаро-монголи, вдавшись до підступу. Потім Ладижин згадується у XIV столітті як дерев'яне місто-фортеця. 21 березня 1973 року селище міського типу Ладижин було віднесено до категорії міст районного підпорядкування, а 2000 року стало містом обласного значення. Нині його населення складає понад 22 тисячі мешканців.

Відомо, що 1797 року коштом місцевого власника Северина Потоцького у Ладижині постала дерев'яна каплиця, яку у 1823 році замінив мурований костел, збудований завдяки пожертві наступних власників - Собанських. Є суперечлива інформація, що у 1850 році храм консекрував єпископ Лубенський, проте відомі з доступних джерел єпископи на прізвище Лубенські або вже померли на цю дату, або ще не стали єпископами. Наприкінці XIX століття до цієї парафії, яка нараховувала менше восьми сотень вірних, належало аж 23 села.

ОБОДІВКА. Колишній костел св. Архангела Михаїла (1808-1822). Вінницька обл., Гайсинський р-н

24320 Ободівка,
вул. Дружби, 6

Поселення існувало вже у XV - XVI століттях під назвою Бадівка, яку замінили на Ободівка. У першій чверті XVII століття було великим містечком, проте пізніше занепало. 1812 року знову отримало право називатись містечком. У 1924-1941 роках Ободівка - райцентр, а потім увійшла до Тростянецького району (нині - у Гайсинському). Проживає у селі близько трьох з половиною тисяч мешканців.

Спочатку місцеві римо-католики належали до парафії св. Йосифа у Чечельнику. Від 1807 року Ободівку обслуговував о. Євстахій Папченко, який походив із греко-католицької родини та змінив обряд при рукоположенні в священники. А 1822 року тут постала самостійна парафія, відразу ж після завершення будівництва мурованого костелу св. Архангела Михаїла, розпочатого 1808 року та здійсненого коштом родини місцевих власників Собанських на земельній ділянці, яка фактично була частиною їх помістя (принаймні, поруч із в'їзною брамою). 1850 року цей храм урочисто освятив єпископ Тадеуш Лубенський.