![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
---|
![]() 22233 Борщагівка, Перші поселенці з'явились тут після монголо-татарської навали, проте пізніше, швидше за все, село знищили татари. Чергове заселення місцевості відбулось наприкінці XV століття, а 1604 року поселення вже було приватним містечком. Згадується також у 1643 і 1659 роках. У XVIII-XIX століттях теж мало статус містечка. У 1864 році тут проживало майже 2700 мешканців, 125 з яких були римо-католиками, 1900 року - 2414, нині - лише півтисячі. Село входило до Погребищенського району, а від 2020 року - до Вінницького. У 1756 році францисканці в Борщагівці отримали від місцевих власників Бжостовських значну пожертву, забезпеченням якої стала передача в їх власність розташованого неподалік села Рибчинці. Після цього вони і збудували тут дерев'яний костел (та монастир).
|
||||||||||||||||||||||||||
У 1785 році черговий місцевий власник Захаріуш Ганський пожертвував на парафію ще більші кошти. І наступного, 1786 року цей чи наступний дерев'яний храм в Борщагівці освятив під титулом Непорочного Зачаття Діви Марії о. Михайло Полуцький із Києва. 1856 року борщагівський костел було перебудовано. Ймовірно, що після цього його переосвятили на честь св. Йосифа, бо саме під таким титулом він після цього згадується у всіх схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії. Принаймні, У 70-х - 80-х роках ХІХ століття парафію в Борщагівці чисельністю близько півтори тисячі вірних обслуговував о.-францисканець Леон Метельський. Завдяки його зусиллям та коштам наступного власника містечка Адама Ржевуського 1880 року знищений пожежею дерев'яний храм замінили мурованим, який також отримав титул св. Йосифа. Перед І світовою війною борщагівська парафія нараховувала понад 1700 вірян та мала філіальний мурований у 1848-1851 роках костел у Новофастові і каплицю у Бистрику. Після І світової війни парафією в Борщагівці опікувались адміністратори оо. Альфонс Лінке (1920-1921рр.), Йосиф Мьодушевський (1923р.) і Сігізмунд Клемчинський (1925р.). Пізніше радянська влада зачинений римсько-католицький храм використовувала як сілький клуб. Нині ж він мав би бути будинком культури, проте зовнішній вигляд споруди, яка до того ж є пам'яткою історії і культури Вінницької області, свідчить про її занедбаний стан. |
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: НЕ САКРАЛЬНІ / Культурного призначення; Титул: СВЯТИХ, БЛАЖЕННИХ / Й,Я... / Йосифа; Вік: XIX століття;