РИМАЧІ. Колишній костел св. Ізидора (1928 - 1933). Волинська обл., Ковельський р-н (Любомльський р-н)

Створено 29.11.2016 12:07, змінено 25.06.2020 12:00

44350 Римачі

Поселення Римачі вперше згадується 1417 року (за непідтвердженими даними), наступна згадка датується 1442 роком. Нині його населення - понад дев'ять сотень мешканців.

Римо-католики села належали до парафії Пресвятої Трійці у Любомлі. Перед Ісв. війною у Римачах була невеличка капличка та планувалось спорудження філіального костелу. Проте лише 1 серпня 1926 року було створено комітет зі спорудження святині, який для початку вирішив збудувати тимчасову дерев'яну капличку. Її було освячено 12 квітня 1927 року. 21 червня 1928 року костельний комітет отримав проект храму, виготовлений інженером Тадеєм Крафтом із Ковеля. 19 травня 1929 року єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутньої святині.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 29
1743 - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Миколая Дембовського;
1766 - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві на Львівщині;
1775 - на посаду єпископа-коад'ютера Київського з титулярним єпископством Тheveste та правом наступництва Київської кафедри призначено о. Каспер Цецішовський;
1860 - висвячений у Саратові на священника майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Франц Цоттман;
1884 - о. Кирило Любовидзький, майбутній ординарій Луцько-Житомирський, рукоположений в єпископи в санкт-петербурзькому костелі св. Катерини Могильовським митрополитом Олександром Гінтовт-Дзєвалтовським;
1911 - єпископ-помічник Луцько-Житомирський Лонгін Жарновецький консекрував костел Пресвятої Трійці у Браїлові на Вінничині;
1918 - майбутній ординарій Луцький о. Адольф Шельонжек призначений єпископом-помічником Плоцьким у Польщі;
1939 - майбутній єпископ-помічник Львівський Владислав Керницький висвячений на священника у Львові архієпископом Болеславом Твардовським;
1977 - висвячений на священника архієпископом Йохе Погацніком майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович;
1990 - храм Воздвиження Святого Хреста у Шепетівці на Хмельниччині консекрував єпископ В. Нюкштукс з Риги;
1999 - наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині освятив архієпископ Мар'ян Яворський;
2003 - кардинал Мар'ян Яворський звершив першу Месу у поверненому костелі cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині;
2007 - кардинал Мар'ян Яворський освятив на площі перед катедрою у Кам'янці-Подільському пам'ятник Йоану Павлові ІІ;
- єпископ Мар'ян Бучек освятив новий вівтар та образи покровителів костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині;
- єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений зі середини храм cвв. Апп. Петра і Павла у Петрикові на Тернопільщині;
2008 - костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Мурованих Курилівцях на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2013 - відремонтований костел cвв. Апп. Петра і Павла у Вижниці на Буковині освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену вежу та хрест на храмі cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах на Львівщині;
2018 - о. Анджей Пузон у Луцькій катедрі освятив таблиці пам’яті духовенства Луцької дієцезії та розстріляним в'язням Луцької тюрми;
Наступна дата: червень, 30
1726 - з рук Краківського ординарія К. Шанявського священничі свячення отримав майбутній архієпископ-митрополит Львівський Вацлав Сераковський;
1770 - єпископа Кам'янець-Подільського Войтеха Корицинського призначено архієпископом-митрополитом Львівським;
1858 - помер у Цєшанові (Польща) архієпископ-митрополит Львівський Лукаш Баранецький, похований у львівському костелі Матері Божої Громничної, 1972 року його рештки перенесли до катедри;
1905 - архієпископ Йосиф Більчевський консекрував новозбудований костел в Стоянові на Львівщині під титулом Пресвятого Серця Господа Ісуса;
1967 - о. Ян Ценський у Ґнєзно (Польща) таємно рукоположений в єпископи примасом Польщі кардиналом Стефаном Вишинським;
2012 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископа Леона Малого очолив урочистість внесення мощей св. Яна з Дуклі до Львівської катедри;
2018 - о. Йосиф Павлюк у костелі Матері Божої Неустанної Допомоги у Чорноморську на Одещині освятив пам'ятну таблицю з викарбованими на ній іменами чотирьох настоятелів парафії;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

Цікаво, що будівельні роботи проводились нелегально, оскільки відповідні державні органи лише 25.03.1930р. затвердили проект храму та 31.03.1930р. дали дозвіл на його будівництво. Завершили спорудження храму у 1933 році, його освятив 8 грудня любомльський декан о. Стефан Ястжембський, проте оздоблення костелу та його оснащення тривало далі. До того ж через брак коштів так і не були добудовані вежі та огорожа. 19 травня 1939 року єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових відлитих у Перемишлі дзвони, розміщених у дерев'яній дзвіниці. Перед ІІсв. війною парафія у Римачах була найбільшою у деканаті - обіймала півтора десятка сусідніх сіл та нараховувувала близько трьох тисяч вірних.

Після війни радянська влада спочатку перетворила храм на сілький клуб, а потім - на колгоспний млин та зерносховище. Після розпаду СРСР планувалась повна реставрація костелу, проте вона обмежилась лише частковим ремонтом. З 1996 року у святині відправляли богослужіння, проте внаслідок відсутності місцевих вірних 2010 року її передали Українській Православній Церкві Київського патріархату. 25 серпня 2010 року архієпископ Луцький і Волинський Михаїл освятив колишній костел св. Ізидора як церкву свв. Петра і Павла. Проте у разі потреби (наприклад, для паломників із Польщі) за дозволом правосланих тут відбуваються також і католицькі богослужіння.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: ПРАВОСЛАВНІ / Українські; Титул: СВЯТИХ, БЛАЖЕННИХ / І...; Вік: XX століття;
Дієцезії і області
Статус
Санктуарії
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет