Kościoły i kaplice Ukrainy / Diecezje i obwody / Archid-ja LWOWSKA: 594

LWÓW. Kościół katedralny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny (1368 - 1480). Lwowski obw., Lwowski r-n (miasta). Sanktuarium Matki Bożej Miłosierdzia (1776) oraz Miłosierdzia Bożego (1948). Bazylika Mniejsza (1910)

Utworzony 22.12.2013 17:55, zmieniony 15.05.2020 12:00

79008 Львів,
пл. Катедральна, 1,
+380 (32) 272-56-82, 235-89–78,
www: lwowskabazylika.org.ua,
f.b.: 134360883320534

Від середини I тисячоліття тут були поселення білих хорватів та одне з найбільших їх святилищ. Їх держава охоплювала нинішні чеські, угорські, словацькі та південно-польські землі від Баварії на Заході та українські терени аж по Збруч на Сході. Проте наприкінці Xст., після її занепаду східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів як уділ для свого сина Лева (перша згадка про місто у документах датується 1256 роком). У 1272р. король Лев переніс столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову у 1356р. магдебурзьке право. У 1434р., після скасування автономії Галичини як Королівства Руського утворено Руське воєводство з центром у Львові, а 1772 року Львів відійшов до складу Габсбурзької монархії як столиця коронної провінції - Королівства Галичини і Володомирії. 1918 року, після приєднання Галичини до Польщі Львів став центром воєводства, а 1939 року, коли Галичина увійшли до складу УРСР, - центром області.

Християнство на біло-хорватські землі прийшло ще у 60-70-х роках IXст., а в документі 973 року вони вказані у межах Празької дієцезії латинського обряду. Перші католицькі храми (св. Йоана Хрестителя та Матері Божої Сніжної) у Львові споруджено ще у XIIIст. У 1412-1414рр. столиця Галицької архідієцезії латинського обряду, заснованої 1375 року, була перенесена до Львова.

Львівський кафедральний собор споруджено у готичному стилі у 1368-1480 роках. Частину катедри, зведену за проектом М. Нічки та завдяки зусиллям Галицько-Львівського архієпископа Я. Стрепи освятив 21 квітня 1405 року єпископ Матей з Перемишля. У 1481 році частково збудований храм консекрував Львівський архієпископ Я. Стшелецький, а його спорудження продовжувалось і далі. У 1760-1776 роках за архієпископа В. Сераковського катедру, яка тоді перебувала у поганому стані, відремонтували та перебудували у стилі бароко (архітектор П. Полейовський). 12 травня 1776 року храм став санктуарієм Матері Божої Милосердної, а 1948 року - санктуарієм Божого Милосердя. 1910 року катедра отримала статус малої базиліки. У першому десятилітті XX століття тут служив вікарієм майбутній єпископ о. Францішек Лісовський.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: czerwiec, 29
1743 - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Миколая Дембовського;
1766 - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві на Львівщині;
1775 - на посаду єпископа-коад'ютера Київського з титулярним єпископством Тheveste та правом наступництва Київської кафедри призначено о. Каспер Цецішовський;
1860 - висвячений у Саратові на священника майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Франц Цоттман;
1884 - о. Кирило Любовидзький, майбутній ординарій Луцько-Житомирський, рукоположений в єпископи в санкт-петербурзькому костелі св. Катерини Могильовським митрополитом Олександром Гінтовт-Дзєвалтовським;
1911 - єпископ-помічник Луцько-Житомирський Лонгін Жарновецький консекрував костел Пресвятої Трійці у Браїлові на Вінничині;
1918 - майбутній ординарій Луцький о. Адольф Шельонжек призначений єпископом-помічником Плоцьким у Польщі;
1939 - майбутній єпископ-помічник Львівський Владислав Керницький висвячений на священника у Львові архієпископом Болеславом Твардовським;
1977 - висвячений на священника архієпископом Йохе Погацніком майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович;
1990 - храм Воздвиження Святого Хреста у Шепетівці на Хмельниччині консекрував єпископ В. Нюкштукс з Риги;
1999 - наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині освятив архієпископ Мар'ян Яворський;
2003 - кардинал Мар'ян Яворський звершив першу Месу у поверненому костелі cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині;
2007 - кардинал Мар'ян Яворський освятив на площі перед катедрою у Кам'янці-Подільському пам'ятник Йоану Павлові ІІ;
- єпископ Мар'ян Бучек освятив новий вівтар та образи покровителів костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Білобожниці на Тернопільщині;
- єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений зі середини храм cвв. Апп. Петра і Павла у Петрикові на Тернопільщині;
2008 - костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Мурованих Курилівцях на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2013 - відремонтований костел cвв. Апп. Петра і Павла у Вижниці на Буковині освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену вежу та хрест на храмі cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах на Львівщині;
2018 - о. Анджей Пузон у Луцькій катедрі освятив таблиці пам’яті духовенства Луцької дієцезії та розстріляним в'язням Луцької тюрми;
Następna data: czerwiec, 30
1726 - з рук Краківського ординарія К. Шанявського священничі свячення отримав майбутній архієпископ-митрополит Львівський Вацлав Сераковський;
1770 - єпископа Кам'янець-Подільського Войтеха Корицинського призначено архієпископом-митрополитом Львівським;
1858 - помер у Цєшанові (Польща) архієпископ-митрополит Львівський Лукаш Баранецький, похований у львівському костелі Матері Божої Громничної, 1972 року його рештки перенесли до катедри;
1905 - архієпископ Йосиф Більчевський консекрував новозбудований костел в Стоянові на Львівщині під титулом Пресвятого Серця Господа Ісуса;
1967 - о. Ян Ценський у Ґнєзно (Польща) таємно рукоположений в єпископи примасом Польщі кардиналом Стефаном Вишинським;
2012 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископа Леона Малого очолив урочистість внесення мощей св. Яна з Дуклі до Львівської катедри;
2018 - о. Йосиф Павлюк у костелі Матері Божої Неустанної Допомоги у Чорноморську на Одещині освятив пам'ятну таблицю з викарбованими на ній іменами чотирьох настоятелів парафії;
Nie znalazłeś swojej świątyni na liście wydarzeń?
Zgłoś wydarzenie do rkc.in.ua@ukr.net

Від 1948 року настоятелем катедри був о.-францисканець Р. Керницький (з 1991 року - єпископ), завдяки якому збережено цю святиню. 11 вересня 2021 року архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного.

Парафію обслуговують дієцезіальні священники. Працюють черниці згромадження Сестер Францисканок Родини Марії, монахині-гоноратки (згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії), черниці-йосифітки згромадження Сестер св. Йосифа, монахині-серцянки згромадження Сестер Слугинь Пресвятого Серця Ісуса, черниці-серцянки безгабітові згромадження Сестер Дочок Пресвятого Серця Пресвятої Діви Марії.

INNE ŚWIATYNI Z TYMI SAMYMI Status: 1. KOŚCIOŁY / Katedry, 2. KOŚCIOŁY / Baziliki; Sanktuaria: DIECEZJALNE; Przynależność i stan: KATOLICKIE / Rzymsko-katolicke; Duchowieństwo: 1. ZAKONNICE / Honoratki, 2. ZAKONNICE / Franciszkanki, 3. ZAKONNICE / Sercanki, 4. ZAKONNICE / Józefitki; Wezwanie: 1. MATKI BOŻEJ / Wniebowzięcia, 2. MATKI BOŻEJ / Іnne, 3. JEZUSA CHRYSTUSA / Мiłosierdzia; Wiek: 1. XIV stulecie, 2. XV stulecie; Internet: Stronу www i facebook;

GŁÓWNE WYDARZENIA I PUBLIKACJE ZWIĄZANE ZE ŚWIĄTYNIĄ