ЛЬВІВ. Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії (1368 - 1480). Львівська обл., Львівський р-н (міста). Санктуарій Матері Божої Милосердної (1776) і Божого Милосердя (1948). Мала базиліка (1910)

Створено 22.12.2013 17:55, змінено 15.05.2020 12:00

79008 Львів,
пл. Катедральна, 1,
+380 (32) 272-56-82, 235-89–78,
www: lwowskabazylika.org.ua,
f.b.: 134360883320534

Від середини I тисячоліття тут були поселення білих хорватів та одне з найбільших їх святилищ. Їх держава охоплювала нинішні чеські, угорські, словацькі та південно-польські землі від Баварії на Заході та українські терени аж по Збруч на Сході. Проте наприкінці Xст., після її занепаду східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів як уділ для свого сина Лева (перша згадка про місто у документах датується 1256 роком). У 1272р. король Лев переніс столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову у 1356р. магдебурзьке право. У 1434р., після скасування автономії Галичини як Королівства Руського утворено Руське воєводство з центром у Львові, а 1772 року Львів відійшов до складу Габсбурзької монархії як столиця коронної провінції - Королівства Галичини і Володомирії. 1918 року, після приєднання Галичини до Польщі Львів став центром воєводства, а 1939 року, коли Галичина увійшли до складу УРСР, - центром області.

Християнство на біло-хорватські землі прийшло ще у 60-70-х роках IXст., а в документі 973 року вони вказані у межах Празької дієцезії латинського обряду. Перші католицькі храми (св. Йоана Хрестителя та Матері Божої Сніжної) у Львові споруджено ще у XIIIст. У 1412-1414рр. столиця Галицької архідієцезії латинського обряду, заснованої 1375 року, була перенесена до Львова.

Львівський кафедральний собор споруджено у готичному стилі у 1368-1480 роках. Частину катедри, зведену за проектом М. Нічки та завдяки зусиллям Галицько-Львівського архієпископа Я. Стрепи освятив 21 квітня 1405 року єпископ Матей з Перемишля. У 1481 році частково збудований храм консекрував Львівський архієпископ Я. Стшелецький, а його спорудження продовжувалось і далі. У 1760-1776 роках за архієпископа В. Сераковського катедру, яка тоді перебувала у поганому стані, відремонтували та перебудували у стилі бароко (архітектор П. Полейовський). 12 травня 1776 року храм став санктуарієм Матері Божої Милосердної, а 1948 року - санктуарієм Божого Милосердя. 1910 року катедра отримала статус малої базиліки. У першому десятилітті XX століття тут служив вікарієм майбутній єпископ о. Францішек Лісовський.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 09
1838 - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Личківцях на Тернопільщині;
1868 - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел Пресвятої Трійці у Махлинці на Львівщині;
1893 - освячено новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острівці на Тернопільщині;
1898 - помер у Житомирі єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький, поховали на міському кладовищі;
1902 - призначено єпископом-ординарієм Тираспольської єпархії о. Едварда Роппа;
2012 - архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію у Бердичеві на Житомирщині;
2018 - єпископ Броніслав Бернацький урочисто освятив костел св. Антонія Падуанського в Олешках на Херсонщині;
Наступна дата: червень, 10
1903 - костел Всіх Святих у Ходорові на Львівщині консекрував єпископ Йосиф Вебер;
1934 - жовківський декан та настоятель о. Лаврентій Ожга освятив наріжний камінь майбутньої каплиці у Глинську на Львівщині;
1952 - в Кочев'є (Словенія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович;
1995 - о. Станіслав Падевський, майбутній ординарій Харківсько-Запорізький, консекрований на єпископа у Кам’янець-Подільській катедрі Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Антоніо Франко;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

Від 1948 року настоятелем катедри був о.-францисканець Р. Керницький (з 1991 року - єпископ), завдяки якому збережено цю святиню. 11 вересня 2021 року архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного.

Парафію обслуговують дієцезіальні священники. Працюють черниці згромадження Сестер Францисканок Родини Марії, монахині-гоноратки (згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії), черниці-йосифітки згромадження Сестер св. Йосифа, монахині-серцянки згромадження Сестер Слугинь Пресвятого Серця Ісуса, черниці-серцянки безгабітові згромадження Сестер Дочок Пресвятого Серця Пресвятої Діви Марії.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: 1. КОСТЕЛИ / Катедри, 2. КОСТЕЛИ / Базиліки, 3. САНКТУАРІЇ / дієцезіальні; Належність і стан: КАТОЛИЦЬКІ / Римсько-католицькі; Духовенство: 1. МОНАХИНІ / Гоноратки, 2. МОНАХИНІ / Францисканки, 3. МОНАХИНІ / Серцянки, 4. МОНАХИНІ / Йосифітки; Титул: 1. МАТЕРІ БОЖОЇ / Успіння, 2. МАТЕРІ БОЖОЇ / Інше, 3. ІСУСА ХРИСТА / Милосердя; Вік: 1. XIV століття, 2. XV століття; Інтернет: Веб-, фейсбук-сторінки;

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ


























Дієцезії і області
Статус
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет