78700 Верховина

Перша писемна згадка про Жаб'є, як до 27 грудня 1962 року називалось нинішнє селище міського типу (від 21 травня 1962р.) Верховина, датується 17 серпня 1424 року. Було чи не найбільшим за площею селом в Австро-Угорщині та (пізніше) Польщі. 1890 року тут проживало понад 6200 мешканців (переважно, українці-гуцули, які були католиками східного обряду). У 1940-1962 роках та від 1966 року Верховина - районний центр, який нині нараховує понад 5000 осіб.

Місцеві римо-католики належали до парафії Матері Божої Святого Розарію в Косові. На початку ХХ століття вони, попри свою нечисленність (лише три десятки вірних), створили комітет будівництва костелу в Жаб'єму, який 1905 року придбав земельну ділянку під майбутній храм. 1909 року завдяки доброчинній фундації Станіслава Скарбека спорудження філіального мурованого костелу за типовим проектом львівського архітектора Тадеуша Обмінського (на 200 осіб) було завершено.

Освячення новозбудованого храму відбулось 26 червня 1910 року. Відтоді віряни на чолі з аптекарем Яном Тляппою стали добиватись утворення в Жаб'єму самостійної парафії. Сюди делегували священника, якому згадана вище фундація надала помешкання, а Львівська курія та австрійський уряд - кошти на утримання. Проте заснуванню парафії перешкодила І світова війна.

Під час цієї війни московітські військові пробили діру в стіні костелу, щоб увійти до нього, яку вірні замурували у першій половині 20-х років, здійснивши також ремонт святині. У 1924-1926 роках відбулись теж якісь будівельні роботи над дзвіницею на три дзвони, мурованою 1909 року, а 1926 року в ній освятили єдиний дзвін. Місцеві вірні відновили зусилля щодо утворення в Жаб'єму парафії, проте 1932 року Львівська курія відмовила їм, посилаючись на їх нечисленність та недостатність коштів на утримання священника.

Наприкінці міжвоєнного періоду кількість римо-католиків у Жаб'єму перевищила вісім десятків. Храм мав два вівтарі 1909 року (головний із образом Матері Божої Ченстоховської та бічний із іконою Христа), а також інше досить значне оснащення. Під час ІІ світової війни (чи після неї) костел було знищено, після нього залишились лише рештки стін, які нині є частиною одного з будинків.