77470 Марківці

Марківці вперше у документах згадується у 1435, 1461, 1464 роках та пізніше. Від 1634 року протягом кількох століть були власністю монастиря домініканців у Тисмениці. Нині у селі проживає майже тисяча мешканців. Входило до Тисменицького району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.

Місцеві католики латинського обряду належали до домініканської парафії свв. Миколая та Софії у Тисмениці. За чисельності близько дев'яти десятків вони у 1908-1910 роках коштом тодішніх власників села Ладомирських збудували на належній їм дворовій земельній ділянці філіальний мурований костел, який було освячено під титулом Пресвятого Серця Ісуса чи то відразу ж після завершення будівництва, чи 1912 року.

У 1913 році у Марківцях постала парафіяльна експозитура, яка 1923 року стала самостійною парафією. Від 1919 року близько восьми сотень вірян, що проживали ще у п'яти сусідніх селах, обслуговував адміністраторо о. Юліан Свьонтковський, якого 1938 року замінив о. Селестин Рубачевський. Парафія мала філіальні каплиці: муровану 1880 року в Ляцькому Шляхетському (нині - Липівка) та дерев'яну 1925 року в Одаях.

У 1939 році завдяки зусиллям останнього душпастиря о. Рубачевського в костелі розпочали ремонт, а також відновлення та поповнення храмовго оснащення. Костел мав головний неоготичний дерев'яний вівтар із скульптурою Пресвятого Серця Ісуса, створений ще перед І світовою війною, та бічний дерев'яний вівтар 1939 року, а також дерев'яну дзвіницю та два дзвони. Після ІІ світової війни, десь з 50-х років святиню стали використовувати як зерносховище, а в посткомуністичні часи колишній римсько-католицький храм віддали греко-католикам. У 2004-2005 роках вони здійснили його ремонт та часткову перебудову і тепер послуговуються ним як церквою Різдва Пречистої Діви Марії.