7720? Болехів

Болехівські землі відомі ще з 1238-1239рр., проте датою першої письмової згадки про поселення вважають 1371 рік. Згадується також 1476 року, цього століття називався Болеховом Волоським. У 1603р. отримав магдебурзьке право. У 80-х роках XVIIIст. до міста прибули німецькі колоністи. Тоді тут проживало понад три тисячі мешканців, через століття - близько 3700, 1939 року - 11700, у тому числі 4700 українців-греко-католиків, 1400 поляків, 1000 українців-латинників і 700 німців. У 1944-1964рр. Болехів був райцентром, потім увійшов до Долинського району, а 1993 року став містом обласного підпорядкування, яке нині нараховує понад 10 тисяч осіб.

Деякі джерела припускають існування в Болехові римсько-католицької святині у часи, що передували XVI століттю, проте достовірну інформацію містять лише заповіт від 11 січня 1607 року місцевого власника Миколая Гедзинського, яким він фундував тут парафію Успіння Пресвятої Діви Марії та вказав на вже існуючий дерев'яний костел Святого Хреста, а також синодальний статут 1593 року із згадкою про храм Святого Хреста.

Цей костел можна побачити на відомому малюнку Болехова як містечка-фортеці з 1607 року на Соломоновій Гірці, з якої місто почало 'спускатись' вже пізніше. Завдяки місцевому співвласнику та єпископу-помічнику Львівському Юрію Гедзинському дерев'яний храм на Соломоновій Гірці було замінено мурованою святинею. Окрім того, 14 вересня 1689 року єпископ-фундатор пожертвував на цей костел 3000 флоринів, проценти з яких мав отримувати настоятель болехівської парафії за душпастирство також у храмі Святого Хреста. Відомо, що 1775 року культова будівля вже перебувала у поганому технічному стані, а значну частину костельного оснащення перенесли до парафіяльного храму.

Після того, як 1785 року через поганий фундамент парафіяльний костел у Болехові завалився, богослужіння аж на 35 років перенесли до храму Святого Хреста. Але потім, коли 1820 року парафія отримала нову муровану святиню, стара на Соломоновій Гірці настільки деградувала, що у середині цього століття фактично перетворилась на руїну. Її розібрали, і на цьомиу місці 1854 року коштом німців-переселенців католицького віросповідання було споруджено невелику муровану каплицю Святого Хреста. У 1890 році вона була відновлена завдяки зусиллям настоятеля о. Адама Відаєвича та отримала скульптуру Матері Божої Лурдської. Схематизми Львівської архідієцезії ще одне її відновлення датують 1898 роком.

Каплиця на Соломоновій Гірці у Болехові постраждала під час І світової війни та була відремонтована 1926 року. Хоча деякі джерела стверджують, що вона в якомусь вигляді збереглась донині, проте не вдалось знайти жодних її слідів (на відміну від, наприклад, німецького протестантського храму на Соломоновій Гірці). Тому наймовірніше, що була зруйнована або під час ІІ світової війни, або після неї у радянські часи.