ЧЕРНЕЛИЦЯ. Колишній костел cв. Антонія Падуанського / св. Архангела Михаїла (1661 - 1669). Івано-Франківська обл., Коломийський р-н (Городенківський р-н)

Створено 19.03.2021 14:39

78112 Чернелиця

Чернелиця відома у документах із XV століття як Черлениця, а в другій половині XVI століття стала містом. 1940 року її позбавили статусу містечка, проте вона стала центром району, який 1957 року ліквідували. Належала до Городенківського району, а тепер - до Коломийського. Проживає у селі близько 1600 мешканців (1939 року було понад 3700).

Станом на 1661 рік, коли місцеві власники Чарторийські фундували спорудження мурованих костелу та монастиря для домініканців (та їх утримання), у Чернелиці вже була дерев'яна каплиця, яку вони теж віддали ченцям. Ця фундація 25 жовтня 1662 року отримала підтвердження архієпископа Львівського Яна Тарновського та 17 травня 1663 року - короля Яна Казимира. Спорудження костельно-монастирського комплексу тривало недовго. Принаймні, вже 1669 року храм було збудовано, а 1772 року - освячено (отримав він титул св. Архангела Михаїла).

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 02
1887 - костел у Боянах на Буковині освятили під титулом св. Йоана Непомуцького;
1991 - у Ряшеві (Польща) відбулась беатифікація єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
1997 - Святіший Отець Йоан Павло ІІ під час візиту до Легниці у Польщі освятив наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах;
2007 - єпископ Леон Дубравський освятив каплицю у монастирі оо.-маріянів у Могилеві-Подільському на Вінничині;
Наступна дата: червень, 03
1883 - в костелі св. Катерини у Санкт-Петербурзі Вільнюським єпископом Каролем Гриневецьким рукоположений в єпископи о. Антон Церр, призначений єпископом-помічником Тираспольським;
1939 - помер у Тарнові (Польща) колишній єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський;
1984 - висвячений на священника у Ризі майбутній єпископ Станіслав Широкорадюк (ординарій Харківсько-Запорізький та Одесько-Сімферопольський);
2016 - єпископ Леон Дубравський за участю архієпископа Клаудіо Ґуджеротті проголосив костел Пресвятого Серця Ісуса Христа дієцезіальним санктуарієм;
2019 - єпископ Едуард Кава освятив у Львові каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги (каплицю Розена) костелу Матері Божої Громничної;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

У 1772 році костел був і далі під титулом св. Архангела Михаїла та мав 7 вівтарів: головний - св. Архангела Михаїла, два бічні - св. Антонія Падеського і св. Теклі, а також по два у кожній із двох каплиць. Після ліквідації у Галичині 1787 року кількох домініканських монастирів ченці у Чернелиці продовжували ще якийсь час служити. У протоколах візитації 1820, 1828 та 1830 років фіксувався поганий стан храму, який потребував ремонту. Очевидно, святиню було відновлено, бо вже 1833 року її консекрував архієпископ Львівський Андрій Анквіч.

Титул костелу було змінено на св. Антонія Падуанського в останній чверті XIX століття. Відтоді чисельність вірян в парафії зросла від шести сотень до понад восьми перед І світовою війною (причому, кількість сіл, що належали до парафії, зменшилась). Цікаво, що від початку ХХ століття храм мав вже тільки п'ять вівтарів.

Після ІІсв. війни більшість парафіян виїхала до Польщі, забравши зі собою частину костельного майна. У радянські часи костел використовувався як склад, 1985 року його навіть було покрито новим дахом. Проте 2005 року пожежа, спричинена дитиною, знищила дах колишньої святині, і тепер вона перебуває у стані руїни.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: ЗРУЙНОВАНІ / Частково; Титул: 1. СВЯТИХ, БЛАЖЕННИХ / А... / Антонія, 2. СВЯТИХ, БЛАЖЕННИХ / М... / Михаїла; Вік: XVII століття;
Дієцезії і області
Статус
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет