КУКІЛЬНИКИ. Колишній костел св. Марії Магдалини (172? - 1732). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н (Галицький р-н)

Створено 08.11.2017 09:44, змінено 26.10.2022 09:02

77143 Кукільники

У 1386 році титулярний «король Русі» князь Владислав Опольчик надав Кукільники у власність львівським (тоді - галицьким) архієпископам. Вже від 1390 року у селі знаходилась їхня резиденція (пізніше з'явились резиденції також у Дунаєві та Оброшиному). У 1430р. Кукільники отримали магдебурзьке право. У 80-х роках ХІХст. Кукільники мали близько 550 мешканців, 1939 року - 820, нині ж - лише півтисячі. Село входило до Галицького району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.

Ймовірно, що у митрополичій резиденції - замку, в якому, зокрема, помер 1479 року архієпископ Григорій із Санока, котрий встиг його реставрувати, була каплиця. А парафію в Кукільниках заснував та забезпечив своїми коштами архієпископ Ян Жешівський 27 травня 1421 року. Тоді ж було збудовано перший (дерев'яний) костел. Його чи черговий дерев'яний замінив наступним храмом у першій половині XVIст. архієпископ Бернард Вільчек.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 08
1755 - о. Антоній Воллович, призначений ординарієм Луцьким, висвячений на єпископа у Варшаві;
1992 - єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Горщику на Житомирщині;
1997 - Святіший Отець Йоан Павло ІІ освятив у Кракові наріжний камінь храму св. Йоана Хрестителя в Чемериськах на Вінничині;
2013 - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив хрест і статую Діви Марії поруч із костелом Пресвятого Серця Господа Ісуса у Шаргороді-Розкоші на Вінничині;
Наступна дата: червень, 09
1838 - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Личківцях на Тернопільщині;
1868 - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел Пресвятої Трійці у Махлинці на Львівщині;
1893 - освячено новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острівці на Тернопільщині;
1898 - помер у Житомирі єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький, поховали на міському кладовищі;
1902 - призначено єпископом-ординарієм Тираспольської єпархії о. Едварда Роппа;
2012 - архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію у Бердичеві на Житомирщині;
2018 - єпископ Броніслав Бернацький урочисто освятив костел св. Антонія Падуанського в Олешках на Херсонщині;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

У 1623 році занотовано, що святиню в Кукільниках разом із містечком спалено під час турецько-татарських нападів. Після відновлення її знову було знищено 1676 року. На її місці тодішній парох о. Мартин Ординський збудував тимчасову невелику каплицю.

І лише у першій чверті XVIII століття коштом архієпископа Яна Скарбека розпочалось спорудження мурованого храму під титулом св. Йоана Євангеліста, Марії Магдалини і сорока мучеників, яке завершилось 1732 року, проте ще навіть 1741 року тут продовжувались будівельні роботи. Варто зазначити, що вже 1727 року до головного вівтаря цього костелу із замкової каплиці перенесли образ Христа Розіп'ятого, визнаний чудотворним, тобто храм вже навіть тоді вважався, в основному, збудованим. 1766 року святиня мала сім нових вівтарів (головний Пресвятої Трійці містив згадану вище ікону Христа Розіп'ятого), а також два великих дзвони. У 70-80-х роках було здійснено дрібні ремонти костелу, після чого архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував його 13 жовтня 1782 року під титулом св. Марії Магдалини.

Фотознімок: Jakub Laszkiewicz

У 1870, 1882, 1889, 1894 та 1899 роках відбулось відновлення святині. А 1924 року розпочалась її грунтовна реставрація (храм був пошкоджений під час Ісв. війни). Від 1923 року близько трьох тисяч вірян у Кукільниках та ще 6 сусідніх сіл обслуговував настоятель о. Павло Мікульський, якого 1938 року замінив о. Казимир Слонецький. Парафія у різні часи мала філіальні святині у Библі (нині - Набережне), Бокові, Делієві, Дитятині, Загір'ї-Кукільницькому, Медусі, Свистільниках (нині - Світанок) і Славентині (нині - Слов'ятин), частина цих сіл потім стала осередками самостійних парафій. Святиня містила 7 вівтарів: головний - 60-х років XVIIIст., відновлений 1932 року із згаданим образом Христа Розіп'ятого, бічні - Пресвятої Трійці, Матері Божої, св. Антонія Падуанського, св. Анни, св. юди Тадея і св. Яна Непомуцького.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Після закриття костелу з 1945 року він спочатку простояв пусткою десяток років, потім короткий час використовувався як православна церква, поки 1962 року його не перетворили на склад мінеральних добрив. З 1990 року святинею ніхто не користується, вона поступово руйнується.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: ЗРУЙНОВАНІ / Частково; Титул: СВЯТИХ, БЛАЖЕННИХ / М... / Марії; Вік: XVIII століття;
Дієцезії і області
Статус
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет