77143 Кукільники

У 1386 році титулярний «король Русі» князь Владислав Опольчик надав Кукільники у власність львівським (тоді - галицьким) архієпископам. Вже від 1390 року у селі знаходилась їх резиденція (пізніше з'явились резиденції також у Дунаєві та Оброшиному). У 1430р. Кукільники отримали магдебурзьке право. Нинішнє населення - півтисячі мешканців.

Ймовірно, що у митрополичій резиденції- замку, в якому, зокрема, помер 1479 року архієпископ Григорій із Санока, котрий встиг його реставрувати, була каплиця, проте інформація про неї відсутня. Відомо, що парафію в Кукільниках заснував та забезпечив своїми коштами архієпископ Ян Жешівський 27 травня 1421 року. Перші костели були дерев'яними.

І лише у першій чверті XVIII століття коштом архієпископа Яна Скарбека розпочалось спорудження мурованого храму під титулом св. Йоана Євангеліста, Марії Магдалини і сорока мучеників. Хоча 1722 року він вже згадується як збудований, а схематизм датує завершення його будівництва 1732 роком, проте ще навіть 1741 року тут продовжувались будівельні роботи. У 70-80-х роках було здійснено ремонт костелу, після чого архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував його 13 жовтня 1782 року під титулом св. Марії Магдалини.

У 1870, 1882, 1889, 1894 та 1899 роках відбулось відновлення святині. А 1924 року розпочалась її грунтовна реставрація (храм був пошкоджений під час Ісв. війни). У середині 30-х років місцеву парафію, до якої входило ще 6 сусідніх сіл, чисельністю понад три тисячі вірян обслуговував настоятель о. Павло Мікульський. Після закриття костелу з 1945 року він спочатку простояв пусткою десяток років, потім короткий час використовувався як православна церква, поки 1962 року його не перетворили на склад мінеральних добрив. З 1990 року святинею ніхто не користується, вона поступово руйнується.