78436 Бистриця

Поселення Рафайлівка, яке 7 червня 1946 року було перейменоване на Бистрицю, тривалий час вважалось частиною іншого села - Зеленої, відомої з першої половини XVIII століття. Населяли Рафайлівку переважно українці-греко-католики, проте в міжвоєнний період тут значно зросла кількість поляків-римо-католиків. Нині в Бистриці проживає понад тисяча селян.

Нечисленні католики латинського обряду (місцеві та Зеленої) належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній, проте на початку ХХ століття село стало туристичним та гірсько-лижним осередком, в якому відпочивало багато приїжджих римо-католиків. Тому виникла необхідність власної святині. І 1910 року завдяки зусиллям надвірнянського настоятеля о. Томаша Тжебуня вона постала у центрі Рафайлівки.

Наступного, 1911 року цей філіальний дерев'яний костел освятив єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський. У 1915 році угорці спалили греко-католицьку церкву св. Юрія, і римсько-католицький храм став також святинею східного обряду аж до 1924 року, коли було збудувано нову церкву. Вперше Рафайлівка згадана окремо від Зеленої у схематизмі Львівської архідієцезії 1928 року, тоді тут проживало близько двох сотень вірян, а 1936 року їх вже було понад 260.

Костел у Рафалівці мав головний вівтар з образом Матері Божої та Ісуса на хресті, два бічних з іконою св. Антонія і скульптуркою Серця Ісусового, інше досить значне оснащення, а також невеличку дерев'яну дзвіницю з одним дзвоном. У радяські часи перебудований храм використовували в якості клубу, а в пострадянські він став сільським магазином. Проте на початку 2000-х років його отримали місцеві греко-католики, оскільки їх церква залишилась православним. Після відповідного ремонту та часткової перебудови, 2003 року колишній костел освятили як храм св. Юрія.

Поряд із святинею стоїть відреставрований обеліск воїнам польського легіону, полеглим у битві із московітськими військами під час І світової війни.

Фотознімок: Aced