 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
78432 Пасічна
В українських джерелах Пасічна вважається заснованою 1560 року, а в польських - у другій половині XV століття. Згадується також у документах в 1612, 1619, 1625 та 1648-1654 роках. 1858 року тут проживало 2218 жителів, 1870 року - 2430, в 1900р. - 3130 (з них поляків - 170), а в 30-х роках - близько 4250 (приблизно 3700 українців і 380 поляків). Нині ж населення Пасічної - понад 17 тисяч осіб.
Місцеві римо-католики, чисельність яких збільшилась після 1860 року з початком видобутку нафти у селі, належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній. Коли ж їх кількість перевищила три з половиною сотні, завдяки зусиллям надвірнянського настоятеля о. Томаша Тжебуня у Пасічній 1912 року було збудовано філіальний дерев'яний костел.
Новоспоруджений храм у Пасічній 1913 року освятив єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський. Чисельність католиків латинського обряду в селі наприкінці міжвоєнного періоду суттєво не змінилась в порівнянні з 1912 роком. За непідтвердженими даними, костел у 30-х роках (до/пере)будовувався. Відомо, що святиня мала образ Матері Божої Ченстоховської (можливо, у головному вівтарі).
Після ІІ світової війни більшість вірян-поляків виїхала до Польщі, а костел радянська влада розібрала. Частину отриманих будівельних матеріалів вивезли у Назавизів, де з них збудували клуб, а решта пішла на добудову хати-читальні у Пасічній, яка теж стала сільським клубом. Від колишнього костелу залишились лише фрагменти фундаменту.
