РОГАТИН. Костел свв. Миколая та Анни (1538). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н

77000 Рогатин,
вул. Галицька, 58А,
+380 (3435) 225-06,
f.b.: 168005533712942

Перша письмова згадка про Рогатин датується 1184 роком (входив до Галицько-Волинського князівства). 1366 року Рогатин згадується як фортеця, а 1390 року - як місто. У 1415р. галицький боярин Волчко Преслужич переніс Рогатин на місце села Філіповичі та домігся для нього магдебурзького права. Згадується також у 1433, 1440, 1443, 1444, 1460 і 1461 роках. 1849 року Рогатин став центром повітового староства, а 1939 року - райцентром. 1887 року тут проживало 6548 мешканців, з них 2407 греко- і 942 римо-католиків, у 1921р. - 5736, 1939 року - 8100, у том у числі 3000 українців, 1750 поляків, 100 українців-латинників, а нині - майже 8 тисяч осіб. Від 2020 року місто входить до Івано-Франківського району.

Парафія в Рогатині (та перший дерев'яний костел) постали коштом Волчка Преслужича того ж 1415 чи наступного року, проте документально згадуються вперше у 1419р., а в документі 1440 року подається місцевий душпастир Бартоломей. 1497 року є письмова згадка про багате оснащення рогатинського храму, проте 1509 року його пограбували і спалили нападники-молдавани. Цього ж року святиню було відбудовано (з дерева) за кошти чергових власників міста Ходецьких, які 1533 року суттєво збільшили фінансово-майнове забезпечення парафії, що дозволило піднести її до рангу препозитури.

Фотознімок: О. М. Жеховський

Ймовірно, що приблизно тоді ж розпочалось у Рогатині спорудження сучасного мурованого костелу, який прийнято датувати 1538 роком. У 1585р. до храму добудували дві обширні каплиці, у тому числі св. Анни, коштом Яна і Барбари Висоцьких. Наприкінці цього ж століття завдяки препозиту о. Альберту Перлецькому постала також вежа. Від початку деканальної організації Львівської архідієцезії (1593р.) аж до 1793 року рогатинська парафія була садибою деканату. 1666 року костел консекрували після ліквідації ушкоджень, завданих козаками у 1648 році.

Станом на 1741 рік храм у Рогатині мав аж 14 вівтарів, шість з яких 1724 року освятив єпископ-помічник Львівський (і препозит рогатинський) Ян Шанявський (ще один із 14, св. Франциска Ксаверія, постав коштом Флоріана Розвадовського цього ж, 1724 року). У 1756 році відремонтували дах над каплицею Різдва Пресвятої Діви Марії. Зафіксоване 1741 року дуже багате оснащення святині 1785 року (після реквізиції австрійською владою) суттєво зменшилось, проте кількість вівтарів не змінилась, а два з них отримали нове присвячення - св. Яну Непомуцькому і св. Симону Тадею. Чергові ремонтні роботи у костелі відбулись у 1804-1807, 1862 і 1896 роках (останній отримав негативну оцінку спеціалістів).

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Під час ремонту храму у Рогатині 1936 року було підвищено та реконстуйовано вежу, а також відновлено вівтарі. Від 1900 року і, принаймні, до кінця 30-х років понад три тисячі вірян у парафії, що охоплювала два десятки сусідніх сіл, обслуговував настоятель о. Адольф Пшеджимірський. Філіальні каплиці мали села Городків, Залип'я, Путятинці і Стратин, а в Рогатині були каплиця-усипальниця Мровчинських на цвинтарі і св. Вікентія де Поля в закладі сестер-шариток (до кінця XVIII століття також існували костели домініканський св. Гіацинта (Яцка) і шпитальний св. Варвари (Барбари)).

Під час бомбування міста 17 і 18 липня 1944 року храм у Рогатині було суттєво пошкоджено, 8 вірян загинуло, а 14 отримали поранення. Черговий настоятель о. Михайло Дунас до виїзду в Польщу 13 жовтня 1945 року встиг відремонтувати дах і вежу, а також засклити вікна. Ним та парафіянами-поляками було вивезено частину костельного майна, а зачинену святиню радянська влада спочатку використовувала як зерносховище, а потім - в якості мебельного магазину. У 1969-1973рр. будівлю колишнього костелу відремонтували, а 1991 року повернули римо-католикам. 14 вересня 1991 року єпископ Маркіян Трофим'як його освятив. 2000 року було завершено зовнішній ремонт храму та відбудову головного вівтаря за проектом Сергія Юрченка. Костел, історично присвячений лише святому Миколаю, отримав додатковий титул святої Анни.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють також сестри-презентки (згромадження Сестер Офірування П.Д.М.).

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.