78053 Жуків

Вперше у документах село згадується 1420 року, а у 1423 році - як місто. Проте після нападу татар у 1624 році Жуків знову став селом. Нині у ньому проживає майже дві тисячі мешканців (належало до Тлумацького району, а тепер - до Івано-Франківського).

Парафія (та, відповідно, перший і, очевидно, дерев'яний костел) у селі постали коштом місцевого власника Миколая Слочика 1458 року. Відомо, що храм, знищений татарами наприкінці XVI століття, відбудували заново 1600 року. Проте і ця святині була спалена татарами (разом із містечком) 1624 року. Її замінив черговий дерев'яний костел, який 1705 року вже вважався нефункціонуючим.

У 1727 році завдяки місцевому настоятелю о. Вацлаву Янковському у Жукові спорудили наступний невеликий дерев'яний храм без фундаменту, на дерев'яних палях. Мав три дерев'яні вівтарі. 24 жовтня 1755 року костел консекрував єпископ Кам'янець- Подільський Миколай Дембовський.

У квітні 1820 року чергова дерев'яна святиня (теж без фундаменту) у селі перебувала ще у стані будівництва, а богослужіння здійснювались у місцевій церкві, де також зберігалось і костельне майно. Цього ж року спорудження храму завершили, а наступного - його освятили. Станом на 1833 рік костел знову мав три вівтарі: головний - Пресвятої Трійці, бічні - Христа Убичованого і св. Теклі). Було також споруджено дерев'яну дзвіницю на один дзвін.

Парафія у Жукові мала філіальний дерев'яний костел св. Архангела Михаїла у Великій Кам'янці, проте 1935 року це село виділилось із жуківської парафії. Під час військових дій весною 1944 року храм у Жукові згорів разом із костельним майном. Залишилась лише дзвіниця та дзвін 1927 року, які потім перенесли на терен місцевої греко-католицької церкви св. Миколая.