ЖУКІВ. Колишній костел Пресвятої Трійці (1820). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н (Тлумацький р-н)

Створено 07.09.2021 09:31

78053 Жуків

Вперше у документах село згадується 1420 року, а у 1423 році - як місто. Проте після нападу татар у 1624 році Жуків знову став селом. Нині у ньому проживає майже дві тисячі мешканців (належало до Тлумацького району, а тепер - до Івано-Франківського).

Парафія (та, відповідно, перший і, очевидно, дерев'яний костел) у селі постали коштом місцевого власника Миколая Слочика 1458 року. Відомо, що храм, знищений татарами наприкінці XVI століття, відбудували заново 1600 року. Проте і ця святині була спалена татарами (разом із містечком) 1624 року. Її замінив черговий дерев'яний костел, який 1705 року вже вважався нефункціонуючим.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;
Не знайшли свого храму у списку подій?
Повідомте про подію за адресою rkc.in.ua@ukr.net

У 1727 році завдяки місцевому настоятелю о. Вацлаву Янковському у Жукові спорудили наступний невеликий дерев'яний храм без фундаменту, на дерев'яних палях. Мав три дерев'яні вівтарі. 24 жовтня 1755 року костел консекрував єпископ Кам'янець- Подільський Миколай Дембовський.

У квітні 1820 року чергова дерев'яна святиня (теж без фундаменту) у селі перебувала ще у стані будівництва, а богослужіння здійснювались у місцевій церкві, де також зберігалось і костельне майно. Цього ж року спорудження храму завершили, а наступного - його освятили. Станом на 1833 рік костел знову мав три вівтарі: головний - Пресвятої Трійці, бічні - Христа Убичованого і св. Теклі). Було також споруджено дерев'яну дзвіницю на один дзвін.

Парафія у Жукові мала філіальний дерев'яний костел св. Архангела Михаїла у Великій Кам'янці, проте 1935 року це село виділилось із жуківської парафії. Під час військових дій весною 1944 року храм у Жукові згорів разом із костельним майном. Залишилась лише дзвіниця та дзвін 1927 року, які потім перенесли на терен місцевої греко-католицької церкви св. Миколая.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: ЗРУЙНОВАНІ / Повністю; Титул: ПРЕСВЯТОЇ ТРІЙЦІ; Вік: XIX століття; Не муровані: Дерев‘яні;
Дієцезії і області
Статус
Санктуарії
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет